Перехід на дванадцятирічку в Україні: починати тепер, аби масштабувати до 2027 року

Перехід на дванадцятирічку в Україні: починати тепер, аби масштабувати до 2027 року

Перехід на 12-річний цикл навчання є рубіконом, що відділяє українську систему освіти від радянського спадку і наближає до європейських моделей. Нагадаю, у нашій країні вже робилася спроба переходу на дванадцятирічку, але на жаль через інтриги міністра Табачника її вдалося відкрутити назад. У Законі України “Про освіту”  від 2018 передбачено, що старша профільна школа стартує з 2027 р. То ж тепер варто поєднувати ретельність підготовки із рішучістю дій.

Попри бажання пришвидшити запровадження дванадцятирічки з 2024, у повному масштабі це буде зробити складно, оскільки для цього потрібні як мінімум додаткові кошти, що покриватимуть додаткові години для педагогів.

В оптимальному ж варіанті для повноцінного запуску старшої профільної школи, де навчання відбуватиметься з 10 по 12 клас необхідний новий державний стандарт освіти. А в ідеалі варто було б мати модельні програми, розроблені дидактичні матеріали, додаткове обладнання для профільного навчання, тощо.

І нарешті повноцінну мережу ліцеїв, що мають функціонувати окремо від молодшої і середньої школи. Якщо для фіналізації стандарту (робота над ним розпочалася, але була призупинена війною), публічного обговорення і комунікації для широкої аудиторії потрібно кілька сотень тисяч євро То для розробки і тиражування дидактичних матеріалів - вже мільйони євро. Тут і раніше не обходилося без допомоги донорів з ЄС, а тепер і поготів.

Теперішня ситуація наче і дає більше шансів на залучення коштів для забезпечення освітніх потреб, але і створює конкуренцію пріоритетів. І дуже часто відбудова чи ремонт зруйнованих шкіл для донорів зрозуміліший і простіший крок ніж плани на майбутнє. В державному бюджеті знайти кошти на розвиток системи освіти ще складніше. Якщо цим зайнятися вже тепер з прицілом на 2027 р., то шанси, звісно, є.

Шлях до оптимальної моделі

Попри це у пропозиції пришвидшувати нововведення залишається резон і своя логіка. По перше тому, що саме тепер суспільство більш схильне прийняти радикальні кроки. По друге, аби результати змін виявилися стійкими і закріпилися, необхідно тестувати їх на менших масштабах, виявляти і усувати баги, та підібрати оптимальний варіант.

Яким же чином і ресурсно підготуватися до нововведень і скористатися енергією моменту? Виходом може бути відмова від типових програм у старшій школі вже тепер. Надання права школам на свій ризик запроваджувати додатковий рік навчання як профорієнтаційний. Передусім цим скористаються приватні школи, що дасть розмаїття моделей, із яких згодом можна буде вибрати оптимальну для масштабування на національному рівні.

Інший суттєвий момент для старту 12-річки у зв’язці школа – ВНЗ. Тут також варто потестити кілька підходів. Наприклад вступ на основі портфоліо. Для цього, відповідно потрібні і зміни у форматі ЗНО, яке є перепусткою із середнього на вищий рівень освіти. Основу завдань мають становити завдання на розуміння матеріалу, на противагу теперішньому підходу, базованому на запам’ятовуванні розрізнених фактів.

Істотною складовою навчання у старшій профільній школі має бути профорієнтація. А це означає тісний контакт ліцеїв із роботодавцями.

Окрема тема – нова управлінська культура і підготовка нової когорти керівників, які подужають весь масив викликів, пов’язаних із системними змінами.

Отже починати потрібно вже теперь, націлюючись на успішне масштабування до 2027 року.

Микола Скиба, експерт з питань освіти в Українському інституті майбутнього

Головне