Президент України Володимир Зеленський дав ексклюзивне інтерв’ю телеканалам "Ми-Україна" та ICTV. Обговорили: загрозу Харкову та півночі країни, перезавантаження ТЦК, ротацію бригад та скільки нам потрібно систем Patriot?

Про будівництво фортифікаційних споруд

-Ведуча "Ми-Україна"Людмила Добровольська: На Чернігівщині ЗСУ відбили російські війська. Сьогодні півноч України укріплюється. Ми щойно бачили нові оборонні споруди. Я вражена тим, що побачила. Саме такі ми будемо по всій країні? 2000 кілометрів – це величезний об’єм робіт. На якому етапі ми зараз?

Завдяки нашим воїнам звільнили Чернігівщину два роки тому. Завдяки цьому ми тут. Тут, де немає бойових дій, дуже сильно все укріплюється – три лінії оборони. Якість і підхід до всіх ліній оборони, незалежно від напрямку, мають однакові стандарти. Щодо термінів здачі терміни однакові, але чим ближче до гарячих напрямків, там швидше все будується. Приблизно в один термін все буде здаватися. Чернігівський напрямок – це "перехрестя" між Білоруссю і росією".

Ми розуміємо, як росіяни входили і які були дороги. Підготовлено все не просто так, все підготовлено дуже ретельно. За пару місяців все буде здано, принаймні такі зобов’язання. На деяких напрямках 92-98% виконаних робіт.

-Військовий, журналіст та ведучий новин Starlight Media Орест Дрималовський: Ми говоримо про мобілізацію людей, але дещо рідше про мобілізацію підприємств, наших ресурсів. Нам потрібні надійні укриття з бетонними перекриттями. Це те, чого бракує на лінії бойового зіткнення. Чи достатньо ми робимо у цьому напрямку?

Я думаю, що робимо згідно із запитом військових передусім. По-друге, чи може це бути достатньо. Напевно, під час війни немає такої оцінки "всього повністю достатньо". Третє, є природні умови. Чернігівщина ще і природою захищена. Болотна місцевість, тощо. Ми це знаємо чітко, бо проходили ДРГ групи, служби безпеки реагували відмінно. Поки що недостатньо, тому і працюємо. Також як природа тут захищає, так вона і не допомагає на деяких напрямках. Багато ґрунтових вод, багато чого "поплило" з того, що було у 2022 році побудовано. Зараз багато речей робиться ще міцнішим.

Про мобілізацію 300 000 в рф

-Людмила Добровольська: Гаяти часу не можна. Вже на 1 червня росіяни готують мобілізацію - ще 300 000 своїх бійців. А як ми будемо відповідати, маємо план стримання цієї навали?

Мобілізація в Україні почалась з початку воєнного стану і продовжуються відповідні дії парламентом України кожні три місяці. Зараз в парламенті розглядаються зміни до відповідного чинного законодавства про мобілізацію. Думаю, що найближчими тижнями парламент проголосує.

Питання щодо росіян у 300 000 – не факт, що це кінцева кількість військових, яких вони мобілізують. Згідно з інформацією нашої розвідки вони мають бути готові мобілізувати 300 000, а потім підготовка у рф дуже коротка. Ми це бачимо по рівню підготовлених російських бійців на фронті. Їм знадобиться десь місяць для того, щоб мати такий об’єм людей. Так як з дисципліною у них не дуже, може вони і не встигнуть до 1 числа мобілізувати 300 000. Проте, ми повинні розраховувати на ті дані, які є у нас. Ми повинні бути готові.

Стримувати – це мало. Коли ти стримуєш, це не тільки зброя, це і люди, яких ти втрачаєш. Бажано робить відповідні військові передумови, захисні передумови і відповідні удари по територіям зосередження російських військових для того, щоб їм зривати контрнаступальні дії. Вся ця інформація передана нашим партнерам – що нам потрібно не тільки для стримування, а і зривати контрнаступальні дії російського окупанта. Наше суспільство по-різному відчувало контрнаступальні дії росії, які почались у середині жовтня минулого року. Не всюди ми це відчували, а іноді, мені здається, люди цього і не бачили. Авжеж є людські втрати, це найбільша трагедія для нас. Зруйновані наші села, особливо на східному напрямку, Авдіївка – ви це пам’ятаєте. Вздовж кордонів Харківської області, Сумщини – у своїй більшості вони там не припиняли спроби окупувати нашу місцевість. Тим не менш, вони були зупинені, сьогодні ситуація складна, але стабілізована. Ворог не просувається, а там, де роблять кроки уперед, наші відбивають. І навпаки. Всі ці бойові дії в основному – 90% схід. Це різні напрямки, не тільки Авдіївка, а і Лиман, Харківський напрямок, Куп’янськ, тощо. Зараз ситуація стабілізована, згідно з доповіді військових.

Для того, щоб зривати контрнаступальні дії ворога є особовий склад, він повинен бути підготовлений, укомплектовані бригади. Бригади, які приходять замість тих, хто зараз стоїть. Повинен бути підготовлений великий об’єм резерву – не просто молодих хлопців, а людей, які з досвідом. Які пройшли бойове злагодження, мають бойовий досвід, тощо. Всі ці дані з конкретною кількістю бригад, людей, особового складу, відповідної техніки для різних напрямків – передано нашим партнерам. Вони все це знають і мають дати, коли ми бачимо ті чи інші наступи і ризики з боку росіян, де ми бачимо в якому напрямку можемо зірвати їх план.

Про можливий “похід рф” на Харків

-Орест Дрималовський: рф робить різні вкиди, щоб посіяти паніку в Україні. В мережі обговорюють можливий похід окупантів на Харків, знову підіймається питання щодо загрози з Білорусі. Як ви оцінюєте ці ризики?

Харків сьогодні захищений. Не з точки зору неба. Що стосується оборонних рубежів, що стосується нашого війська – сьогодні Харків не знаходиться в небезпеці. Те, що це бажана ціль росіяни не приховують. Увесь схід, і не тільки схід, і південь нашої держави – це їх бажана ціль. Сьогодні ми захищаємо абсолютно впевнено Харківщину. Ми бачимо вкиди росіян, підтягнення їх військ, вони ж не просто роблять скиди. У них дуже добре підготовлена і професійна дезінформаційна політика. Вони дійсно переводять війська у тому чи іншому напрямку, потім їх знімають, самі фотографують із супутника. Потім розповсюджують цю інформацію через західні ЗМІ, українські ЗМІ. Ми іноді навіть не знаємо, що допомагаємо. Авжеж українські медіа цього не хочуть, але ми маємо зрозуміти, що крізь телеграм-канали росіяни все це розповсюджують. Ця паніка має хвилю вибуху завдяки нам. Все треба дуже ретельно перевіряти, всі деталі. Ніхто не заспокоює, ми у війні. Але і перебільшувати не треба.

Що стосується білоруського напрямку. Те, що ми будуємо рубежі – не секрет. І росіяни також повинні знати (включно з тими, що на території Білорусі), що тут є рубежі. Тут три потужні лінії оборони і військо. Тут і зуби дракона, і протитанкові рви – секретів немає. Завдяки сучасній техніці у них і так усе це є, приховувати це не потрібно. Вони мають знати, що буде опір.

Суспільство наше також має знати, що тут потужний захист. Що стосується стратегії, поки що ми не бачимо ніяких планів, загроз і потужностей.

Про Глобальний саміт миру у Швейцарії

-Людмила Добровольська: Перший глобальний саміт миру повинен пройти за формулою миру пропонованою Україною. Що відомо про рішення Китаю доєднатися?

Поки що конкретного списку країн немає. Як це буде відбуватися. Найближчими днями ми узгодимо дату проведення першого інавгураційного саміту в Швейцарії. Ми цю дату повинні узгодити у двосторонньому форматі між мною і президентом Швейцарії. Після цього ми будемо розсилати запрошення в різних форматах лідерам держав світу – Європа, Африка, Латинська Америка, Близький Схід. Вже буде дата. Ми будемо розуміти адженду (порядок денний, - ред.) першої зустрічі. Ми розраховуємо мати 80-100 країн світу. Вважаємо, що це буде найпотужніший саміт. На ньому ми побудуємо мапу подальших кроків щодо закінчення війни.

Про закон про мобілізацію

-Орест Дрималовський: Ви коротко згадали про мобілізацію і необхідний закон. Його депутати приймають вже четвертий місяць, а про нього говоримо з минулого літа. Кожен день такого зволікання приносить країні дуже багато горя. Це запитання адресували мої побратими. Скажіть, коли нарешті у парламенті подумають не про власні рейтинги, а про те, щоб зробити непопулярні кроки і вберегти нас і нашу державність.

Зараз тільки безглузді люди думають про власні рейтинги. Є один пріоритет – Україна. Не збережемо Україну - ні у кого не буде ніякого майбутнього. Ми повинні зберегти Україну і наших людей. Це номер один. Для цього потрібні зміни до відповідного законодавства. На жаль, не усі це розуміють. Російська пропаганда у цьому напрямку спрацювала. Вони підняли питання мобілізації і зрозуміли сенситивність цього питання. Вони підняли питання мобілізації суспільства, і на заході воно спрацювало. Це питання почало ділити суспільство на тих хто за, і тих, хто проти, на військових і цивільних. Це велика помилка, депутати повинні заспокоїти і не чекати оплесків своєму популізму. Треба, щоб закон був робочим, який спрацює. У іншому випадку за резерви будуть відповідати не військове командування, а парламент України. А це неприпустимо. Не треба йти по цій доріжці, яку зробили росіяни. Чотирьох місяців достатньо вести діалог про питання у нормах (закону, - ред..). Навіть перебільшили вони з цим питанням. Ми говоримо з парламентом, щоб вони проголосували найближчими днями. Це зовсім невідповідально те, що вони роблять.

У чому є проблема з цим законом, я вважаю, найголовніше. Мобілізація так і йде. Але найголовніше, що росіянам вдалося підняти питання, що у нас люди не готові далі захищати державу через цей закон. Вони підняли питання на заході так, що сьогодні захід запитує нас: "Якщо ви не хочете мобілізацію, парламент не хоче голосувати, а для чого вам допомога?". Це головний акцент, який був у дезінформаційній програмі росіян. На жаль, але це росіянам вдалося зробити. Цю помилку треба виправити. Я це пояснюю нашим партнерам, що мобілізація в Україні йде.

Про цькування ТЦК

-Людмила Добровольська: Моральна підтримка і толерація ухилянтів в українському суспільстві зараз зростає. Це окрема тема ставлення до військовослужбовців ТЦК. Мене обурює те, що українці стають ідеологічною зброєю нашого ворога і навіть відмовляють це усвідомлювати. Що ми можемо протиставити оцій диверсії ідеологічних московитів? Як ми можемо повернути увагу до людини у військовій формі?

Я вважаю, що українці поважають людей у військовій формі. Але дійсно, дуже складно ходити по вулицях, а жити у ТікТоці. Люди повинні зрозуміти, те, що у телеграм-каналах, ТікТоці  - повинні розділити. Тобі подають цю страву і щоденно будуть давати. А ти будеш підтримувати цю справу, бо іноді не готовий нічого сказати публічно про війну, ТЦК, тощо. Але сидячи дома в соцмережах готовий це зробити. Перезавантаження ТЦК почалося ще торік. Я дуже просив, щоб підтягнули бойових людей, які прийшли і перезавантажили ТЦК. Не можна казати, що там всі такі. Це буде не правда. Там сьогодні багато хлопців, які пройшли фронт, багато досвідчених людей, які втратили побратимів, кінцівки. Важливо з повагою ставитися до таких людей. Мені здається, цей процес йде, Генштаб працює. Безумовно, є бюрократичні виклики. Хотілося б, щоб відповідним законодавством такі речі виправили. Але Міноборони, Генштаб, Главком знають, що ми повинні це зробити.

Питання не тільки ТЦК, питання і рекрутингової кампанії. У них також є відповідне завдання. Давайте з повагою відноситись до людей. Ще вчора ми кричали "Слава ЗСУ", але мало слів – треба підтримувати людей. Вчора, коли всі були в повній окупації, країни могло не існувати, з якою повагою всі ставились. А сьогодні всі кажуть, що ТЦК ділять "на людей і ТЦКашників". Не можна не поважно ставитись до наших воїнів. Людям треба міняти своє ставлення.

Про ротацію на фронті

-Орест Дрималовський: 79-а окрема десантно-штурмова бригада, в якій я маю честь служити, зустріла повномасштабну війну на фронті. І відтоді минуло 25 місяців. Ця бригада взагалі не відводилась від лінії бойового зіткнення. Це питання не однієї бригади, таких більшість. Тема ротацій – як у нас буде з відпочинком?

Я б не узагальнював це питання. На різних напрямках є ротації. На Харківському напрямку чому так міцно стояли хлопці. Там були ротаційні кроки. Я погоджуюсь, що покращення ротацій і відпусток також закладено у законодавстві. У нашої армії є потужний кулак, давайте будемо відвертими. Є бригади сміливі і професійні, з бойовим досвідом. Так, їм треба давати більше часу на відпочинок. Коли ми говоримо про довгі ротації, то проговорюємо з Головкомом та усім військовим командуванням. Ми дивимось на фронт і на якому напрямку були прориви. Ми дивимось, у яких бригад ніколи не було проривів. А є бригади, в яких вони були. Всі втомлюються. Коли ти хочеш і у тебе є стратегічний напрямок і дійсно потрібно хлопцям відпочити, давайте чесно, нам потрібно така кількість хлопців з таким самим досвідом на заміну. Якщо у вас резерви не такі потужні, не можна хлопців відпустити. В іншому випадку завтра не буде якогось міста – воно буде під окупацією росіян. Тому резерви потрібно проводити, тому зміни до мобілізації. Тому все це потрібно голосувати, а потім час для підготовки, а потім заміна хлопців, про яких ви кажете.

“Для контрнаступальних дій у нас снарядів немає”

-Орест Дрималовський: Також гостро на фронті стоїть питання боєприпасів. Ми знаємо про ініціативу наших чеських друзів із закупівлі артилерійських снарядів за межами ЄС. Чи вже щось ми отримали?

Для контрнаступальних дій у нас снарядів нема. Для захисту нашої держави є кілька ініціатив, які почали працювати і до нас надходить зброя. Для того, щоб для того захищати, як ми захищаємо, в усіх бригадах, які на найскладніших напрямках – все сьогодні, Слава Богу, розподіляється. Без пріоритетів, без "улюбленців". Сьогодні все це є. Відповідну зброю, як заміну дефіцитних артилерійських снарядів, дронів. Це не альтернативна, але на деяких напрямках допомагає. Ми збільшили виробництво у десятки разів. Дефіциту сьогодні у цьому напрямку глобального я не бачу. Бойові бригади це отримують.

Що стосується зриву контрнаступальних дій росіян – відповідної зброї їм не вистачає. Що стосується зрив їх дій на тому чи іншому напрямку  - працювати по їх військових аеродромах, по їх літаках, гелікоптерах, складах і базах – є відповідний далекобійний снаряд. Ось цього нам не вистачає. Всі ці домовленості є, але поки так.

Щоб закрити Україну повністю нам потрібно мати 25 систем Patriot

-Людмила Добровольська: Масовані обстріли українських міст. Скільки нам потрібно систем Patriot? Включно з тими, які забезпечать наступ ЗСУ. На якому етапі зараз переговори з партнерами?

Я вам не скажу, скільки у нас є систем Patriot. Я можу сказати, щоб закрити Україну повністю на майбутнє Україні бажано мати 25 систем Patriot по  6-8 батарей в кожній. Я ніколи про це не говорив, але не бачу тут секретів. Всі наші партнери про це прекрасно знають. Навіть знають точки, де повинні стояти відповідні системи і діяти. Системи Patriot або аналоги. Є кілька аналогів у світі, вони працюють також дуже не погано. У нас системний підхід до цього, він повністю спрацьований. Виглядає, як велика кількість, але і територія України дуже велика. Щоб закрити повністю нашу державу, навіть регіони, куди не прилітає, або майже прилітає, нам в сьогоднішній структурі протиповітряної оборони з усіма іншими системами, які в нас є, нам потрібно 25 систем Patriot.

"Росіяни будуть добивати енергосистему"

-Людмила Добровольська: Яка ситуація із запасами ракет? Яка ситуація зараз і чи вистачить їх, чи є ризик, що нашу енергосистему доб’ють остаточно?

Вони будуть добивати нашу енергосистему. Це їх бажання. Я вважаю, що ми зможемо пройти цей шлях. Ми багато енергооб’єктів змогли захистити, захистити ППО і захистити іншим захистом І, II та III рівнів. Це різні бетонні захисти, але є ракети, проти яких ці захисні системи не працюють. Тут можуть спрацювати тільки системи Patriot або аналог. Тут нам треба обирати – який об’єкт захистити. Через відповідні пересування того, що має не пересуватися втрачаєте і швидкість і захист.

Чи вистачить. Сьогоднішня інтенсивність росіян достатньо висока, запас ППО у нас є. Але ми повинні думати про те, що буде завтра. Завтра інтенсивність може продовжитись і нам буде не вистачати. Якщо вони щоденно будуть бити так, як вони били останній місяць, нам може не вистачати ракет. Про це знають партнери. У нас розраховано, в які дати потрібні ці ракети. Ми розуміємо, скільки у середньому ми витрачаємо на добу такої активізації росії. Такі процеси треба пришвидшувати. Все це коштують грошей. Якщо на початку війни ми розраховували тільки на МТД (Міжнародна технічна допомога, - ред..), а сьогодні ми розраховуємо і на свої контракти. Ми окремо почали працювати з багатьма країнами не чекаючи допомоги. У нас пішли постачання деякої зброї – і артилерії, і протиповітряної оборони. Начебто всі нас люблять, але гроші є гроші.

"У нас має бути комбінований захист від КАБів"

-Велика проблема на фронті - це КАБи, керовані авіаційні бомби. Ми не маємо наразі належної протидії їм…

Тільки носії. Тільки збивати носії…

-Але вони наносять суттєвої шкоди нашим передовим позиціям. Наші хлопці дуже чекають в українському небі F-16, які б змогли відігнати російську авіацію від лінії бойового зіткнення. Скажіть, чи є розуміння, коли наші воїни можуть розраховувати на західні винищувачі?

Я думаю, ми можемо розраховувати з вами на комбінований захист. Поясню. На сьогодні проти КАБів спрацьовує тільки один формат - це системи ППО. Ти збиваєш винищувачі, ти збиваєш російські носії. І воно спрацювало. І дуже потужно спрацювало кілька десятків разів. Все ж таки ми збили дуже багато їх носіїв. Це перше. Вони йдуть далі. Вони це розуміють. І вони робили КАБи, які працюють на більшу дистанцію вже. Чому? Тому що на цій дистанції, на якій ми збивали їх носії, вони зрозуміли, що треба не заходити так глибоко до нас. І тому вони зараз збільшили відстань. А ми повинні збільшувати системи протиповітряної оборони, які далекобійні. Це перше - системи ППО. Нам зрозуміло, як вони працюють. Ще раз підкреслюю: росія дуже боїться цього. Інша зброя проти КАБів у нас розробляється. Вітчизняна, не буду говорити, яка, поки що, якщо можна. Третій напрямок, напевно, винищувачі. Тут ви праві, що в небі треба боротися також і своїми можливостями. Ну тут поки що рано говорити. Я би так сказав.

Чому я сказав “комбінована” - літаки і ППО? Тому що літаків у нас не вистачить. Окрім тих, що у нас є, те, що сьогодні нам готові давати партнери, саме в цьому році, складає, я вважаю, десять відсотків від того обʼєму, який нам потрібен. Що таке 10% від того обʼєму? Я говорю: якщо боротись в небі, то боротись і перемагати, а не просто, знаєте як, “у нас є F-16”. Ні, цього замало. Тому десять відсотків від складу нашого сучасного повітряного флоту, який буде, я впевнений, від того флоту, від того обʼєму, якого достатньо самостійного перемогти ту кількість російських літаків, які працюють по Україні. Тобто ми точно знаємо, якою кількістю вони бʼють по нам, скільки вони використовують. Нам потрібна відповідна кількість.І ми розуміємо, що 10% від цього цього року буде. Тому я сказав “комбінований” - не вистачить літаків поки що. І літаки, і ППО - так можна.

Допомога від США для нас критична

-Хотіла знов торкнутися допомоги від Америки. Спочатку йшлося про лютий. Потім про березень. Зараз маємо прогнози на середину квітня. І то - тільки ухвалення. Тобто перші транші, якщо все буде добре, почнуть надходити тільки у травні. Це критично. Але наскільки?

Під траншами ми розуміємо зброю. Для нас це пункт номер один. Ми пояснили і вже з вами розуміємо, коли контрнаступальні дії можуть бути у “руських”. Тому ось вам і відповідь, коли критично отримати відповідну дефіцитну зброю. Без цих грошей ми такі обʼєми не зможемо отримати. Без цих грошей ми будемо отримувати те, про що я вам сказав - наші паралельні домовленості з іншими партнерами. Це те, що ми зможемо отримати. Ми постійно працюємо, постійно. Я два рази на тиждень перевіряю контракти, які підписані вже тими чи іншими нашими міністерствами.Тому що Мінстратегпром - вони займаються відповідно нашою вітчизняною зброєю, а Міноборони західними закупівлями, ну і внутрішніми контрактами також. Що стосується американської допомоги, вона критична в будь-якому випадку. Я все ж таки вважаю, що ми зможемо отримати позитивний результат голосування Конгресу Сполучених Штатів.

На превеликий жаль, ми трішки заручники цієї ситуації. На превеликий жаль, питання України, а саме питання війни росії проти України стало на сьогодні внутрішньополітичним питанням Сполучених Штатів. Хоча це безпека всього світу. І саме такий недорослий підхід я не розумію. З урахуванням всіх викликів, з урахуванням того, що всі розуміють, що росія розраховувала на збільшення кількості конфліктів в світі. Тому що всі розуміють: виробничі потужності - вони одні, і обʼєм зброї один. І якщо конфліктів багато, то ця зброя, ця допомога буде ділитися. Тобто, замість того, щоб вирішувати збільшення виробництва і саме цим зайнятися, це і є виклик, замість цього вирішується питання в принципі фінансової допомоги, спроможності фінансувати це збільшення. Тобто додалась ще одна ланка, ще один виклик. Була одна - тільки виробництво, а зараз ще гроші на це виробництво. І на жаль, ми заручники саме того, що це є виборчий процес, це є вибори в Сполучених Штатах Америки. Тим не менш, я вірю, працюю, надіюсь, що розум все ж таки переможе і ми отримаємо відповідну допомогу.

- Будемо сподіватися. Але є якісь варіанти? От ми погодилися б на допомогу Сполучених Штатів у кредит, скажімо, чи під заставу російських заморожених активів? Британія пропонує взагалі позичити Україні геть усі заморожені активи російського центробанку, тому що після війни Москву однаково змусять сплачувати нам репарації. То розглядають такі варіанти?

Розглядається дуже багато різних варіантів. Знаєте, один сенатор нещодавно був, і він питає: “А чи погодишся ти на кредитні гроші?” А які є варіанти? І він каже: “Ну, якщо наприклад тобі скажуть, що гроші кредитні або ти не отримаєш їх”. Я кажу, а для цього ці вибори, якщо немає ніякого вибору? Давайте відкрито говорити. Тому ми погодимося на будь-який варіант. Я вам скажу більше – якщо би сьогодні запропонували Україні дати пакет в кредит сьогодні, або безкоштовно все через рік, то ми б сказали “тільки сьогодні”. Тут немає ніякого вибору, наш вибір один - вижити і перемогти, ми це пробуємо робити різними шляхами. Це щодо кредиту. І тому не важливо. Важливо чим швидше, тим краще.

Друга історія щодо цих грошей. Ви запитали щодо заморожених активів. Тут треба розділити трішки це питання. Коли британці кажуть, давайте віддамо Україні всі ці заморожені активи, це сотні мільйонів доларів - прекрасно, ми їм дуже вдячні. Але давайте щоб це було не просто публічним сигналом, а давайте це зробимо. Просто дуже конкретно: та чи інша держава ЄС, особливо Бельгія (там 250 мільярдів в них заморожено), Британія (у них є це гроші) просто хай візьмуть свої гроші і передадуть. Є рішення на рівні Європейського союзу, їм треба прийняти це рішення. Взяти всі гроші і передати Україні. Поки що, окрім сигналів, більше нічого немає. А зброя треба зараз. Друге в цьому аспекті, чому я сказав “давайте розділимо” – якщо ви навіть частину цих грошей отримаєте, це прекрасно, це допоможе нам, вітчизняному виробництву, ми його збільшимо.

А чи це допоможе нам купувати у Сполучених Штатів Америки? Я думаю, що не факт. Тому що вони нам передають свою зброю, якщо погодиться їхнє керівництво. Тому тут треба не тільки гроші. Вони передають гроші - ми на ці гроші можемо купити те, що нам потрібно. Це дуже важливий аргумент. Третє - коли це буде? Ну і четверте - так, сьогодні зброя найважливіша, але чесно, заморожені активи іноді держави не хочуть вам передати, тому що поки вони там десь, вони працюють, вони заробляють гроші, це як депозитні гроші, це як депозит в банку. Воно лежить і воно дає відсоток. А якщо воно буде лежати не там, а у нас, то воно не буде давати відповідний відсоток. І останній аргумент - ми сьогодні з вами на Чернігівщині.

А тут є, наприклад, місто Славутич, ви знаєте, що воно було окуповано. Ви знаєте, як люди виходили, як люди боролися, що там відбувалось. А більшість з них працювали на Чорнобильській атомній станції колись, і зараз працює багато людей. І вони їздили через білорусь на роботу. Так, через білорусь на роботу. А сьогодні вони їдуть на роботу 3,5-4 години , все це обʼїжджають. Тому що там у нас немає, наприклад, мостового переходу. Там повинен бути великий міст, тому що там широке Дніпро. І коли ми говоримо, наприклад, нам потрібно укріпити, захистити наші гідроелектростанції, нам треба відбудувати Каховку. Хтось каже “після війни”. Ну, може, після війни, але у людей питної води немає. Хтось не розуміє, як це, а хтось живе з цим з моменту підриву Каховської гідроелектростанції. І ось такі випадки, я навів приклад Славутич або Каховка, їх треба будувати. Так, пріоритет зброя. Але треба будувати. І коли ми кажемо, що у нас сьогодні в бюджеті гроші є тільки на зброю, але нам треба зробити кілька фундаментальних робіт. Захистити нашу електрику. Ось вам бетонні споруди, які спрацювали на деяких обʼєктах - на це потрібні гроші. На це нам ніхто нічого не робить, і тоді ми звертаємось до наших партнерів: так а в чому проблема, дайте частину цих грошей, активів росіян, на відбудову, хоч на якісь стратегічні проєкти.

Тому повністю сказати, що всі ці гроші віддають на зброю, так, але зброя є ця - треба захистити і суспільство, і електрику. Без електрики ми не зможемо допомагати військовим. І на все це також потрібні гроші. І на це вам цих грошей нам поки що немає глобального рішення. Тобто питання все ж таки, я вважаю, тут не в зброї, ні в грошах, які використовуються на зброю, а в принципі питання - в грошах.

Про "торгову війну" 

-Ну на продовження теми партнерів і підтримки, якої ми так потребуємо. В нас зараз складні і непрості відносини з поляками, які дуже і дуже нас підтримують. Що чути про кінець нарешті торгової війни? Можна сподіватися і коли. Чи давно Ви спілкувалися із президентом і премʼєром Польщі, що вони кажуть про це.

Наш премʼєр спілкувався з владою, коли була зустріч на рівні урядів. Всі кажуть, що обовʼязково розблокують кордони і допоможуть Україні. А поки всі кажуть, ми повинні свою роботу виконувати. І ми побудували кілька шляхів в обхід цьому блокуванню, і сьогодні це працює. Краще було б через Польщу. Дешевше був би транзит деяких товарів. Але тим не менш ми повинні виходити із того, де ми знаходимось. Я вважаю, що в нас потужно працює море, потужно працює Дунай, потужно працює обхід (ми почали працювати через Молдову, Румунію). Я вважаю, ми знайшли вихід з цієї ситуації, у будь-якому випадку.

Про ініціативу Макрона відправити війська в Україну 

-Пане президенте, дозвольте також запитання у міжнародному контексті. Ініціатива президента Франції Макрона потенційно скерувати війська в Україну викликала дуже жваві дискусії в Європі і не була підтримана у США. Ця заява могла викликати певну напруженість між нашими партнерами. Яка Ваша позиція в цьому питанні?

Там кілька пропозицій у Емануеля. Кілька пропозицій я підтримав публічно і в розмові з ним. Це щоб тренувати наших хлопців у нас, щоб ця місія могла приїхати з тієї чи іншої держави. Я вважаю, що це набагато швидше, ніж направляти наших хлопців бригади, а потім вони повертаються і також тут повинні отримати бойовий досвід тут, на цій техніці. Тому що одна історія, коли ви на цій новій техніці або іншій техніці проходите навчання в мирній державі, а інша історія - на полі бою, і вам потрібен на це час. І тому так, пришвидшити процес тренування - факт, що можна надсилати до нас. Друге - побудувати ремонтні хаби, щоб ремонтувати всю західну техніку в Україні, в окремих регіонах, під землею, тощо, не будемо вдаватися в деталі - факт, це працює, і навіть деякі речі ми вже робимо і бачимо, наскільки це швидше, ніж ми відправляємо танк або броньовану техніку місяць-два-три. З деякими екземплярами техніки було, що ми через три місяці отримували їх назад. Тобто робити це в Україні - факт. І я це повністю підтримую. Що стосується прикордонної місії, він сказав, що ми можемо стати на кордоні, то як ми можемо відмовлятися. Якщо вони таке пропонують і будуть приїжджати, ми будемо тільки підтримувати. А тепер є один момент щодо, наскільки я розумію обговорюють, чи можуть бути війська в повному сенсі цього слова. Якщо цесно, деталі цього обговорення між Макроном і партнерами я не чув. Я дуже хочу почути від Еммануеля.

Але я хочу пояснити вам своє відношення. Я не можу сьогодні публічно сказати “Так, давайте армії світу приїжджайте в Україну і воюйте”. Знаєте, чому - тому що росія підніме це, це буде хайп у світі, вони почнуть піднімати суспільства інших держав, що не можна відправляти своїх дітей на війну, що це не їх війна, почнуть розколювати єдність між країнами Європи і країнами НАТО. Тому я, як вам сказати, ініціатором бути - для нас це ризиковано. Тому що якщо я виступлю з такою ініціативою, то я вам скажу, що росія зробить все, щоб зупинити нам військову допомогу інших держав. Суспільства будуть розділені, вони будуть тиснути на лідерів своїх держав, і вони будуть гальмувати нам поставки ті чи інші. І це я вам даю слово, факт. Але якщо є ініціативи інших держав, то давайте будемо відвертими, у нас є навіть деякі добровольчі формування, коли люди з іншим походженням (та і не тільки походженням) вибачте, іншим громадянством приїжджають і воюють за Україну. Україна ніколи не буде проти, якщо хтось хоче допомогти Україні - факт.

Про можливість посередництва Туреччини

-Туреччина знову намагається стати посередницею між нами під час можливих переговорів з Москвою. Як давно ви спілкувались з Ердоганом, що він каже про це?

У мене був візит у Туреччину 8 березня, майже місяць тому. Спілкувались з Ердоганом про Чорноморський коридор, де для нас дуже важливо мати безпеку у Чорному морі. Туреччина допомагала нам з полоненими, допомогла нам повернути Азовців, командирів Азова. Вони хочуть бути посередниками. Президент Ердоган повинен знати, що нам мало однієї Туреччини як посередника. Для нас формат Саміту миру кращий. Я не вважаю, що одна Туреччина зможе затиснути політику Путіна. При всій повазі до турецьких партнерів, які для нас немало зробили, але у них є і міцні відносини з росією. У них є свої економічні зацікавленості. Я вважаю, що Туреччини буде мало. Безумовно вони будуть серед лідерів-країн, які можуть виконувати посередницьку місію, але не просто в посередництві. Мінськ також був з посередницькою місією – результату там не було. Замало тільки Туреччини, формат, який сьогодні ми плануємо щодо формули – формат Саміту – дуже складний. Треба зібрати стільки країн, у всіх свої є інтереси, історичні відносини, сучасні з росією, з нами, економічні. Всіх треба зібрати, знайти формат як ми йдемо далі, погодитись з ним. Ось така кількість країн зможе спробувати примусити росію до справедливого миру.