Кандидатський рік України: що зробили та ще маємо зробити на шляху до ЄС

Кандидатський рік України: що зробили та ще маємо зробити на шляху до ЄС

23 червня виповнюється рік з того моменту, як Україна отримала статус кандидата на вступ до Євросоюзу. "Ми - Україна" розповідає про основні етапи на шляху до цього та вимоги, які вже виконала та ще має виконати Україна найближчим часом.

Євроінтеграційний шлях України

2 липня 1993 р. 30 років тому Верховна Рада ухвалила постанову про основні напрями зовнішньої політики, де співробітництво з ЄС та НАТО затвердили як визначальну рису зовнішньої політики.

14 червня 1994 р. Україна підписала із європейськими співтовариствами та їх державами-членами угоду про партнерство.

11 червня 1998 р. Президент Леонід Кучма своїм указом затвердив стратегію інтеграції України до ЄС.

14 вересня 2000 р. Була схвалена програма інтеграції України до ЄС, де її визначили як довгострокову мету.

9 вересня 2008 р. Політична домовленість між Україною та ЄС про укладання нової домовленості у форматі Угоди про асоціацію.

30 березня 2012 р. Переговорні команди ЄС та України парафували текст майбутньої Угоди про асоціацію. Віктор Янукович мав підписати її у листопаді 2013 р., але поставив підписання на паузу. В Україні відбулася Революція Гідності.

16 вересня 2014 р. Верховна Рада та Європарламент ратифікували Угоду про асоціацію, але схвалення серед країн-членів тривало два роки.

1 вересня 2017 р. Набула чинності Угода про асоціацію.

28 лютого 2022 р. Україна подала заявку на членство в Євросоюзі, у квітні заповнила необхідний для процедури опитувальник.

22 червня 2022 р. Європейська Рада ухвалила рішення про надання Україні статусу країни кандидата разом із Молдовою.

Етапи вступу до ЄС

Отримавши статус кандидата, Україна вийшла не перший етап процедури вступу, яких загалом три. Це наче й небагато, але вони є складними в реалізації для кандидата та бюрократизованими.

Статус кандидата. Після його схвалення прем’єр-міністр Денис Шмигаль перелічив такі основні переваги, які він дає Україні:

  • доступ до європейських структур. За поясненням голови уряду, Україна вчиться працювати в інституціях, застосовувати правила ЄС;
  • фінансова підтримка. Є затверджений обсяг підтримки для країн-кандидатів. На сім років він узгоджений у сумі 14 млрд євро, тобто 2 млрд щорічно. Проте йдеться про усіх кандидатів, а окрім України це ще Молдова та Боснія і Герцеговина ( кандидати з 2022 р.), Сербія (з 2013 р.) та Албанія (з 2014 р.), Чорногорія (з 2012 р.), Північна Македонія (з 2005 р.) та Туреччина (кандидат з 1999 р., переговори почалися у 2005 р., але заморожені з 2016 р.);
  • технічна допомога. Вона відноситься до передвступної та може надаватися для розвитку певних галузей;
  • доступ до Фонду солідарності. У ЄС він утворений під час ковіду, має обсяг до 800 млрд євро та існує для підтримки й відновлення як країн-членів ЄМ, так і країн-кандидатів.

Після отримання статусу кандидата Україна домовилась про пільгове кредитування від ЄС на суму 18 млрд євро. Повертати гроші треба буде з 2033 р. протягом 35 років. Відсоток, під який ЄС кредитує Україну, покриватимуть за рахунок субсидіювання від держав-членів.

Також 21 червня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала створити фонд для України обсягом до 50 млрд євро на 2024-2027 рр. Це фінансова підтримка у вигляді позик та грантів на підставі плану відновлення, який має написати Україна. Планують створити спеціальну інвестиційну структуру для України, яка буде залучати державні та приватні інвестиції на підставі плану. Також буде надаватися технічна допомога в межах підготовки до вступу до ЄС та підтримки українського плану відновлення.

Рік тому Україна отримала сім вимог, хоча у ЄС їх називають більш м’яко – рекомендації, за такими напрямками:

  • реформа Конституційного суду;
  • продовження судової реформи;
  • боротьба із корупцією;
  • боротьба з відмиванням коштів;
  • антиолігархічна реформа;
  • законодавство про медіа;
  • законодавство про нацменшини.

Більш детально про них трохи нижче. Але виконати ці рекомендації потрібно, щоб перейти до наступного етапу.

Переговори про вступ. Їхній початок узгоджують всі країни-члени. Європейська комісія пропонує проект переговорів для узгодження ними. Під час них має відбутися адаптація національного законодавства до правової системи ЄС – до acquis communautaire (фр. – надбання спільноти, доробок співтовариства).

Це масив з понад 14 тис. правових актів та близько 9 тис. рішень Суду ЄС, який формувався майже п’ять десятиліть та постійно змінюється. Держави члени мають взяти на себе зобов’язання за шістьма напрямками:

  • зміст, принципи та політичні цілі угод;
  • закони, ухвалені на виконання угод та рішень Суду ЄС;
  • декларації та резолюції ЄС;
  • заходи у спільній зовнішній та безпековій політиці;
  • заходи у сфері правосуддя та внутрішніх справ;
  • міжнародні угоди у сфері діяльності ЄС.

На етапі переговорів, які розділені за напрямками, країни-члени мають підтвердити, що кандидат дотримується вимог. Після завершення Єврокомісія надає висновок про готовність кандидата стати членом ЄС. Держави мають одноголосно ухвалити рішення про завершення переговорів. Голосування про це має також пройти у Європарламенті та для схвалення отримати більшість голосів.

Приєднання. Кандидат та члени ЄС мають підписати та ратифікувати договір про приєднання. Після цього кандидат отримує статус члена ЄС.

Сім рекомендацій ЄС

"Цього року настав час ухвалити рішення про початок переговорів про членство", - заявив президент Володимир Зеленський у річницю подання заявки Україною на статус кандидата.

Тобто гарант має сподівання перейти до другого етапу вступу вже у 2023 р. Але є сім рекомендацій та чекаємо на оцінку від Єврокомісії.

"Є дуже чітка дорожня карта – у червні усна презентація, це так звана проміжна доповідь. Важлива доповідь – письмова, яка запланована на жовтень. І я думаю, що Рада ЄС в грудні вирішуватиме щодо цієї доповіді, в якій не лише Україна, а й інші потенційні кандидати. Це дуже формальний шлях процедури, але те, як ми просуваємося вперед із цими трьома кроками, залежить від прогресу країни", - констатувала Урсула фонд дер Ляєн.

Реформа КСУ. Рекомендація Єврокомісії: законодавство про відбір суддів із процесом попереднього відбору на основі оцінки доброчесності кандидатів. До групи експертів, які проводять оцінку кандидатів, мають входити міжнародні та представники громадськості. Закон про реформу КСУ ухвалений та підписаний у грудні 2022 р. Проте, всупереч рекомендаціям, група експертів з відбору кандидатів включає, окрім міжнародних, трьох представників від влади замість представників громадськості. Зараз у КСУ п’ять вакансій, про початок конкурсу на них оголосили у січні 2023 р.

Продовження судової реформи. Рекомендація ЄК: перевірка доброчесності кандидатів у члени Вищої ради правосуддя та відбір нею кандидатів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Склад ВККС призначений. Це розблоковує добір суддів, що було неможливим через відсутність ВККС, на 2 тис. вакантних посад.

Антикорупційна боротьба. Рекомендація ЄК: антикорупційні розслідування на вищому рівні та належна динаміка судових справ та вироків. Також призначення керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та директора Національного антикорупційного бюро.

28 липня 2022 р. керівником САП призначили Олександра Клименка, 6 березня 2023 р. директором НАБУ призначений Семен Кривонос. Але не відновилося електронне декларування держслужбовців за довоєнними вимогами. Результати роботи структур із новим керівництвом ще до кінця не реалізовані.

Антиолігархічна реформа. Рекомендація ЄК: ухвалення закону, що обмежить вплив олігархів на політичне, економічне та суспільне середовище за рекомендаціями Венеційської комісії. Ухвалений у вересні 2021 р. антиолігархічний закон викликав чимало нарікань. Але нові рекомендації ВК надала тільки у першій половині червня. Згідно із ними, нині діючий антиолігархічний закон може увійти у суперечність із Європейською конвенцією з прав людини, важко узгоджується з принципами політичного плюралізму та верховенства права.

До вдосконалення у ВК вимагають системного підходу. Він включає, серед іншого, боротьбу із корупцією серед високопосадовців за узгодженою в березні Державною антикорупційною програмою. Треба підвищувати прозорість та підзвітність держзакупівель, посилити плюралізм ЗМІ, посилити заходи боротьби з відмиванням коштів, забезпечити незалежність та неупередженість судової системи. Тобто ця вимога прямо пов’язана із низкою інших.

Законодавство про медіа. Рекомендація ЄК: новий закон, який узгоджується з Директивою ЄС про аудіовізуальні послуги. У грудні минулого року закон ухвалили, президент його підписав, 31 березня він набрав чинності. Зокрема, він передбачає добровільну реєстрацію друкованих та онлайн медіа. Нацрада з питань телебачення і радіомовлення отримує нові повноваження, вона буде регулятором і для сайтів. Серед повноважень Нацради – заходи реагування, які залежать від класифікації (незначні, значні та грубі) порушень та їх кількості протягом року. 30 травня Рада також прийняла новий закон про рекламу, який було рекомендовано ЄК.

Зміна законодавства про нацменшини. Рекомендація ЄК : ухвалити закон з урахуванням позиції Венеційської комісії. Закон ухвалили в грудні 2022 р., він набере чинності 1 липня. До нього були зауваження у деяких країн ЄС, а також до нього потрібна нормативка Кабміну. У рекомендаціях ВК, які вона дала у середині червня, міститься неприємне під час війни застереження, що Україна не може карати за пропаганду та популяризацію росії.

Віцепрем’єрка-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанишина в свою чергу зазначила, що це саме рекомендація, а політичну оцінку закону надаватимуть в жовтні. Та вона має сумніви, що європейські лідери вимагатимуть врегулювати права російськомовної меншини. До того ж має сподівання, що ЄК визнає росію спонсором тероризму і не змушуватиме Україну робити вигляд, що агресор є другом.

Боротьба із відмиванням грошей. Рекомендація ЄК: привести законодавство у відповідність стандартам FATF. У вересні минулого року Рада ухвалила закон про бенефіціарів бізнесу, у листопаді – про запобігання та протидію відмиванню коштів, але із поправками про послаблення фінансового моніторингу публічних діячів. Вони перестають такими вважатися, втрачаючи статус посадовців.

Оцінки прогресу

Консорціум українських аналітичних центрів періодично проводить "Кандидат-Check", тобто оцінює виконання рекомендацій за десятибальною шкалою. Останній, четвертий з виставлених балів за всіма пунктами озвучили у травні – 6,8. Найвища – медійному законодавству, найнижча – реформі КСУ. Антиолігархічну не оцінювали, бо на той момент не було рекомендацій Венеційської комісії.

Але для початку переговорів важлива оцінка насамперед Єврокомісії. Її надали 22 червня, але вже напередодні були попередження щодо помірно позитивного звіту із власних джерел Reuters. Схвалення надали за двома критеріями: судова реформа та законодавство про медіа. Визнається прогрес у боротьбі з корупцією, зокрема щодо відкриття антикорупційних справ, таких як затримання голови Верховного суду.

Руслан Осипенко, український дипломат, експерт-міжнародник, в ефірі "Ми - Україна" констатував, що така оцінка нашого прогресу – це стимул до активної роботи. І в ній Україна зацікавлена у тому числі і з безпекової точки зору.

"Щоб полишити зону впливу росії і перейти під безпекову парасольку європейців, нам треба вступити у Європейський Союз. І тому надзвичайно важливо виконувати ці зобов’язання. Безперечно, вони – для нас. Ми хочемо трансформувати своє суспільство, трансформувати державу, зміцнювати державні інституції та своє суспільство. Але треба ще усвідомлювати, що, якщо ми не відірвемося від росії, вона буде вважати, що це її зона впливу, її території. Що ми бунтівна провінція, яку вона має повернути. Вона буде повертатися і повертатися сюди, поки ми не станемо членом Європейського Союзу, - зазначив Осипенко. - Тому нам треба виконати це завдання. Щоб вискочити з оцих "обійм". Ми вже суб’єктність набули. Ми силою зброї довели, що ми суб’єктна держава. Але ми не приєдналися до Європейського Союзу. Ми ще не вискочили з-під парасольки росії. І тому виконання оцих завдань важливе, щоб ми вийшли з-під цього впливу та приєдналися до сім’ї європейських народів".

До жовтня, коли оцінка буде офіційною, є час виправити помилки. А потім вже 27 країн-членів ЄС мають схвалити чи не схвалити початок переговорів про членство. Той вже займе роки, навіть за оптимістичними оцінками.

Коли ж нарешті до ЄС?

"Це був сильний сигнал, що минулого літа ми зробили Молдову та Україну країнами-кандидатами. Кожен кандидат має відповідати необхідним критеріям, щоб стати членом ЄС – це питання верховенства закону, демократії, дотримання прав людини та боротьби з корупцією", - констатував канцлер ФРН Олаф Шольц.

А на запитання про бонуси для України з огляду на війну відповів коротко: вимоги однакові для усіх кандидатів. Отже, послаблень не буде. І тут варто зазначити, що свою роль відіграє не тільки війна. А й острах Євросоюзу, щодо його здатності "перетравити" у своєму складі нові держави, серед яких така велика, як Україна.

"Беручи ЄС таким, яким він є зараз… просто ЄС не може поглинути Україну", — цитує колишнього посла Франції у США Жерара Аро видання Politico.

І ця точка зору є поширеною. З чисельністю населення до війни, Україна стане п’ятою за величиною у ЄС. У Раді ЄС ми мали б близько 9% голосів, кількість місць у Європарламенті співставну із Польщею та Іспанією – понад 50. У євроінституціях через розширення побоюються значних ускладнень при прийнятті рішень і так непростих.

Якщо ж заплющити очі на політику, то досвід країн-членів демонструє, що вступ в середньому триває майже п’ять років. Найдовшим, понад сім років, він був для Португалії та Хорватії. Найменшим, майже два роки, - для Австрії, Фінляндії та Швеції. Польща крокувала до ЄС понад шість років. Той же термін був у Угорщини, Чехії, Кіпру, Естонії, Словенії. Латвія та Литва встигли трохи більше, ніж за чотири роки. Країни-сусідки Румунія та Болгарія – майже за сім.

Але і президент Володимир Зеленський, і прем’єр Денис Шмигаль хочуть привести Україну до ЄС за два роки.

Нагадаємо, що раніше "Ми - Україна" розповідав про те, якими є підсумки 15-річного перебування України у Світовій організації торгівлі.

Головне