До 35-річчя Незалежності в Україні відтворили дзвін Десятинної церкви - один з найдавніших відомих дзвонів країни. Фахівці реконструювали не лише його форму та склад сплаву, а і звучання, яке востаннє могли чути жителі середньовічного Києва майже 800 років тому.
Проєкт реалізувала ГО Ukraine WOW у співпраці з Національним музеєм історії України за підтримки Мінкульту.
Десятинну церкву наприкінці X століття заклав князь Володимир Великий. Вона стала першим кам'яним храмом Русі, а її дзвони протягом століть скликали киян на богослужіння, повідомляли про свята, небезпеку і інші важливі події.
У 1240 році під час монгольської навали храм був зруйнований, а дзвін - втрачений. Майже сім століть потому, у 1937 році, український археолог Теодосій Мовчанівський під час розкопок знайшов його фрагмент. Збереглося близько 60% поверхні дзвона, однак не вціліли його язик та кріплення. Відтоді знахідка зберігалася в музейній колекції як унікальний історичний артефакт.
Навесні 2026 року фрагмент привернув увагу команди Ukraine WOW. Тоді і виникла ідея максимально точно реконструювати дзвін - від його геометрії та металу до голосу.
"Навесні 2026 року ми побачили фрагмент дзвона в колекції Національного музею історії України. Коли дізналися більше його історію, зрозуміли: перед нами справжня реліквія - свідчення тяглості української державності. Ми вирішили відтворити дзвін один в один - не лише форму, а й звучання. Фахівці з України, Нідерландів, Німеччини та Португалії об’єднали свої знання, технології та досвід, щоб виконати це завдання. Тепер ми можемо не тільки побачити, який вигляд мав дзвін Десятинної церкви, але й почути, як він звучав. Уперше за сотні років", - розповіли співзасновниці Ukraine WOW Ярослава Гресь та Юлія Соловей.
Як відтворили дзвін Десятинної церкви
Реконструкція стартувала зі створення 3D-моделі збереженого музейного фрагмента. Завдяки цьому дослідники змогли зафіксувати найдрібніші деталі його поверхні, не торкаючись його і не пошкоджуючи оригінал.
Наступним завданням було встановити, з якого саме металу виготовили дзвін. Хімічний склад бронзи визначили за допомогою рентгенофлуоресцентного аналізу. Після цього дослідники створили повну цифрову модель, реконструювавши втрачені частини за геометрією збереженого фрагмента та історичними аналогами.
Окремим етапом стало комп'ютерне моделювання. Інженери розрахували, як поводитиметься метал під час удару та як поширюватимуться звукові коливання. Акустичний синтез дав змогу фактично "почути" майбутній дзвін ще до того, як його відлили. Це дозволило перевірити та за потреби уточнити цифрову модель.
Над проєктом працювали історики, археологи, інженери, акустики та майстри лиття з України, Німеччини, Нідерландів і Португалії.
"Дуже важливо, що такий унікальний артефакт з колекції нашого музею був відтворений спільними зусиллями фахівців та партнерів. Відтепер цей дзвін матиме і церемоніальну функцію. Завдяки цьому проєкту та сучасним технологіям наша давня спадщина звучить з новою силою та новими сенсами. І разом з нею ми повертаємо імена тих дослідників, які її відкривали, вивчали й зберігали для нащадків. Серед них - Теодосій Мовчанівський, який у 1937 році знайшов фрагмент давньоруського дзвона, але вже наступного року був заарештований за сфабрикованими звинуваченнями та розстріляний. Сьогодні його ім’я знову звучить разом із цим дзвоном", - зазначила директорка Національного музею історії Олена Земляна.
Для максимально точного відновлення втрачених елементів українського дзвона команда звернулася до європейських фахівців і музейних колекцій.
До роботи доєднався німецький експерт з дзвонів, науковий директор Музею дзвонів колегіальної церкви в Герренберзі Клаус Хаммер. Він надав історичні креслення та консультував дослідників щодо особливостей конструкції середньовічних дзвонів.
Музей Westfälisches Glockenmuseum в німецькому Гешері передав наукові матеріали про конструкцію дзвонових язиків IX-XIII століть. А в GlockenStadtMuseum в Апольді команда проєкту провела 3D-сканування язиків дзвонів XIII та XIV століть, які збереглися до наших днів.
Ще одним важливим джерелом став фрагмент корони давньоруського дзвона з Сахнівки на Черкащині, який зберігається у Національному музеї історії України.
Дзвін відлили в Нідерландах
Коли цифрова та акустична реконструкція була завершена, проєкт перейшов від розрахунків до реального металу.
Дзвін відлили на Королівській ливарні Royal Eijsbouts у Нідерландах - одному з провідних світових центрів дзвоноливарства. На цій ливарні, зокрема, створювали дзвони для численних історичних храмів Європи, серед яких знаменитий Собор Паризької Богоматері.
Результатом стала точна реконструкція дзвона Десятинної церкви вагою 87,5 кг. Склад використаного для лиття сплаву максимально наблизили до середньовічного оригіналу.
"Дзвони - унікальні інструменти, адже вони можуть зберігати свої характеристики протягом століть. У нашому випадку ми працювали з фрагментом дзвона XII–XIII століття - надзвичайно рідкісним джерелом історичної та наукової інформації. Він дозволив нам дослідити форму дзвона, технологію його виготовлення, метал і, зрештою, відтворити його звучання. Сьогодні завдяки 3D-скануванню, аналізу металу та акустичним дослідженням ми можемо зробити те, що ще кілька років тому було практично неможливим: максимально точно відтворити профіль дзвона на основі фрагмента, підібрати сплав, близький до оригінального, і спрогнозувати його звучання. Для мене особливо важливо, що завдяки цій роботі ми повертаємо не просто звук дзвона, а звук, який колись чули люди в середньовічному Києві. Це найближче можливе звучання того, що мовчало майже 800 років. Для мене велика честь бути частиною роботи, яка допомагає зберегти українську культуру та спадщину для майбутніх поколінь", - розповів консультант проєкту, співавтор одного з ключових наукових досліджень у сфері цифрової реконструкції історичних дзвонів "Звук бронзи" Мігель Карвалью.
Проєкт реалізували без держфінансування
Реконструкцію дзвона Десятинної церкви здійснили без державного фінансування. Проєкт підтримали компанії "Київстар" і Farmak.
"Київстар понад 28 років забезпечує зв’язок в Україні, тому нам близька сама ідея цього проєкту - зв’язок між людьми, часом і поколіннями. Для нас важливо підтримувати ініціативи, які допомагають зберігати українську культурну спадщину і водночас відкривати її по-новому. Ми хочемо, щоб історію цього дзвона могли не лише побачити, а й почути якомога більше людей в Україні. Тому створене для проєкту звучання на основі пісні «Ніч яка місячна» також буде доступне абонентам у сервісі Ді-Джингл Київстар", - повідомив президент "Київстару" Олександр Комаров.
До проєкту долучився і Farmak. Компанія також створила 20 мініатюр відтвореного дзвона, які передадуть українським школам.
"Понад 100 років Farmak є частиною історії України. Ми багато інвестуємо у розроблення нових лікарських засобів, розвиток виробництва та сучасні технології. І водночас долучаємося до проєктів, що допомагають зберігати культурну спадщину та ідентичність. Саме тому ми підтримали відтворення дзвона Десятинної церкви. Для нас це можливість повернути до життя частину нашої історії та зберегти її для майбутнього. Ми також створили 20 мініатюр дзвона, які подаруємо українським школам. Сподіваємося, що вони стануть частиною свята Першого дзвоника та допоможуть познайомити школярів з цією сторінкою української історії", - зазначив гендиректор Farmak Володимир Костюк.
Щоб отримати таку мініатюру, школам необхідно до 26 серпня включно заповнити спеціальну гугл-форму. Уже 27 серпня за допомогою сервісу автоматичного жеребкування організатори визначать 20 шкіл, яким передадуть дзвони.
Уперше після реконструкції голос дзвона Десятинної церкви пролунав 23 серпня - його почули гості Національного молитовного сніданку України.
Як писав "Ми-Україна" раніше, у червні у Гданську під час Конференції з відновлення України (Ukraine Recovery Conference) презентували пневматичні скульптури мистецького дуету CHIAOZZA, присвячені творчості української художниці Марії Примаченко.
