Який у нас запасний план, поки немає допомоги від ЄС та США: де Україні знайти власні ресурси

Який у нас запасний план, поки немає допомоги від ЄС та США: де Україні знайти власні ресурси

Пакети міжнародної фінансової допомоги Україні, узгодження яких було бажаним до кінця 2023 р., відкладаються. У США ще тривають двопартійні перемовини відносно $60 млрд, а Євросоюз розглядатиме чотирирічне фінансування на 50 млрд євро 1 лютого.

1 січня 2024 р. набере чинності закон про бюджет, де потреба у міжнародній допомозі визначена на рівні понад $40 млрд, тобто $3,4 млрд на місяць. Від цих надходжень напряму залежить фінансування соціальної складової, бо усі податкові надходження країни йтимуть у сектор безпеки та оборони.

"Ми – Україна" запитав у експертів, яким може бути запасний план на випадок затримки у допомозі, за рахунок чого можна перекривати нестачу та чим ризикуємо?

Олег Пендзин, член Економічного дискусійного клубу:

- В дійсності ситуація набагато складніша, ніж локальна відсутність коштів чи снарядів. Проблема полягає у тому, що Україна до сьогодні воювала за гроші партнерів. Вони взяли на себе усі соціальні зобов'язання держави, а кошти, які мали б віддавати на пенсії, зарплати бюджетникам, отримали можливість спрямувати на напрямки безпеки та оборони.

За 1,5 роки війни Україна від США отримала $111 млрд. У 2022 р. Україна мала ВВП $140 млрд. Тільки американці надали нам суму, співставну із ВВП. Плюс ще 18 млрд євро макрофінансової допомоги від ЄС, плюс воєнно-технічна допомога.

Ми вже почули від міністра фінансів Сергія Марченка, що треба починати скорочувати внутрішнє споживання. У нас від'ємне сальдо торгівельного балансу $30 млрд: завезли на $40 млрд, а продали на $10 млрд. Дві третини того, що отримали, віддали партнерам за товари та послуги, без яких, ймовірно, Україна могла б і обійтися.

Якщо говорити про "план Б". Перший момент – консолідація державних фінансів в одному місці. Напевно, це має виглядати наступним чином: всі кошти від податків та зборів, у тому числі місцевих, спрямовуються до центрального бюджету, а місцеві чиновники мають доказувати потребу у фінансуванні, наприклад, ЖКП, зарплат. І жодної копійки на благоустрій.

Другий момент – замороження соцстандартів. На наступний рік закладені дворазове підвищення мінімальної зарплати, індексація пенсій. Щоб зменшити внутрішнє соціальне споживання, уряд може вдатися до замороження соцстандартів, як до дуже непопулярної дії.

Я не думаю, що хтось вводитиме обмеження споживання, вводячи картки. Україна виробляє достатню кількість продуктів. Але що буде точно, то це різке скорочення допомоги бізнесу. Гадаю, будуть призупинені програма 5-7-9, інші, які фінансувалися за рахунок макрофінансової допомоги.

Усе, що я перелічив, це той край, який настане, якщо не буде жодної копійки допомоги. Вважаю, що уряд посилюватиме внутрішню економію, коли чітко визначиться із сумами, які надходитимуть і не надходитимуть. Будуть щось давати, будуть відкриватися вікна можливостей. Перший крок – зменшення дотацій бізнесу, останній крок – скорочення соцстандартів.

Усе буде підлаштовуватися не під обіцяне, а під фактичне надходження допомоги. Бюджет на 2024 р. був сформований на підставі обіцяної макрофінансової допомоги – $43 млрд. Їх не буде, вже можу сказати. Отже, буде секвестр.

І набагато більше турбує ситуація із США та майбутніми виборами там взагалі. До листопада-2024 ніяких послаблень у зоні бойових дій не буде. Окупант чекатиме на результати американських виборів. А у листопаді все залежатиме від вибору американців. Якщо Трамп, то формат перемовин буде надзвичайно незручним для України. Політика ізоляціонізму вже достатньо чітко проявляється у позиції республіканської більшості Палати представників Сенату США.

2024 рік ми точно проживемо. Щось буде скорочуватися, якось будуть допомагати європейці, можливо напряму. А от 2025 рік буде критичним. Маємо рекорд з виборів у світі. Скоріше всього на них проходитимуть ультраправі, бачимо це у Бельгії, Нідерландах, Словаччині. Усе це надзвичайно небезпечно з точки зору допомоги.

Тарас Загородній, керуючий партнер Національної антикризової групи:

- Сподіваюся, що запасний план існує. Є Національний банк і, в разі відсутності чи скорочення допомоги, він може провести емісію на 400 млрд грн під кредитування, наприклад, підприємств ВПК, щоб вони розширювали виробництво. Десь 400 млрд грн він може дати рефінансування банкам під фінансування виробничої діяльності в оборонному комплексі. Заразом десь 800 млрд НБУ може вкинути в економіку, і навіть інфляція не сильно підросте, бо у нас високий рівень безробіття.

Отже, $20 млрд можна влити в економіку, пожвавити економічну активність. Я вже мовчу про скорочення нецільових витрат. Наприклад, на різні благоустрії, на чиновників. Думаю, десть $10 млрд за рахунок цього теж можна знайти. А якщо ще й митницею зайнятися, то за різними оцінками тіньовими через неї проходить ще десь близько $10 млрд, а були часи, коли й до $20 млрд доходило. Дивіться, майже нічого й шукати не довелося.

У 2022 р. НБУ провів емісію на 400 млрд. Риторичне українське питання: і що? І нічого. Я не прихильник закриття дефіциту бюджету за рахунок емісії, я прихильник пожвавлення економічної активності. Тому Мінфін може випустити ОВДП на п'ять років під ставку 5%, НБУ їх викупить і гроші підуть на розширення держзамовлення для виробників зброї. Тоді пожвавлюється економічна активність, виробники сплачують податки, вибудовують технологічні ланцюги, з'являються додаткові платники податків, зменшується безробіття. В решті-решт отримуємо те, що нам потрібно: зброя, робочі місця, скорочення безробіття. А ресурс у нас є.

Я вважаю, що Захід скорочуватиме саме фінансову допомогу, а військову надаватиме час від часу. І більше буде розмов, щоб ми сподівалися на власні сили. Приїжджала Пенні Пріцкер, яка є представником Байдена, і казала: "Виходьте з того, що у вас допомоги не буде". І от я почув притомні думки від міністра фінансів Сергія Марченка про скорочення споживання, імпорту речей. Вже приходить розуміння: держава має замислитися, де скоротити споживання. Наприклад заборонити імпорт розкішних авто. А через імпорт розкішних автівок з країни йде купа валюти.

Далі відкриваємо історію Ізраїлю і дивимося, як він дожив до 1973 року: 3 млн населення, всі впахували на оборонку і вижили. Вже потім стали багатшими, коли вирішили питання по безпеці. Коли ми вирішемо питання по безпеці, буде економіка і все інше. Ізраїль зараз розвинена економіка, але він таким був не завжди. Було, що інфляція до 1000% доходила. У нас так не буде, бо високе безробіття. У Ізраїлю також не було такого тилу, як ЄС, він оточений ворогами. І пережив.

Що ми маємо розуміти: Захід хоче нашої самодостатності, у тому числі й у виробництві зброї, бо там бачать ресурси усередині країни. Якщо не будемо цього робити, допомога буде скорочуватися. Ви йдете у магазин, до вас підходить здорова молода людина і просить гроші на хліб. Ви відповідаєте "Іди, і зароби". От така логіка: коли ти сам собі допомагаєш, тобі й Захід допомагає. Якщо ми йдемо на Захід, то маємо розуміти, як працює західне мислення.

Андрій Новак, голова Комітету економістів України:

- Не дивлячись на те, що зараз відбувається певна процедурна, підкреслюю це, затримка з продовженням виділенням допомоги Україні, це практично ніяк не вплине ані на стан державного бюджету, ані на стан золотовалютних резервів НБУ.

Україна отримує допомогу з різних джерел. Це і міжнародні фінансові організації, і уряди вже понад 60 країн. Нещодавно Україна отримала немалий транш МВФ – $900 млн, який у приблизно рівних пропорціях піде уряду на покриття бюджетного дефіциту, і НБУ у резерви. Плюс є допомога від урядів країн, зокрема, Японія, Швеція, Фінляндія, Норвегія, Канада, у попередні місяці виділяли і продовжують її виділяти у бюджет.

Україна має достатньо зовнішніх ресурсів, і не треба забувати про власні бюджетні можливості. Сумарно щонайменше наступного року про стан держфінансів не треба переживати. Наші чиновники, коли виникає потреба у чомусь, мають публічно оголошувати про певну тривогу, занепокоєння, висвітлювати проблематику. Але коли вони говорять про ризики, це не означає, що все пропало. Це звичайна риторика держави, яка залежна від зовнішніх чинників.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, які етапи чекають на Україну на шляху до ЄС та що означає період переговорів щодо членства.

Головне