Минулий тиждень був насичений дипломатичною активністю України. Президент України виступив на сесії Генеральної Асамблеї ООН під час тижня високого рівня, а також взяв участь у відкритих дебатах Ради Безпеки ООН щодо ситуації в Україні. Крім того, під час перебування Президента України у США він провів зустріч з Джозефом Байденом та виступив у Конгресі. А після перебування у США Володимир Зеленський прибув до Канади де провів перемовини з прем’єр-міністром Джастіном Трюдо та виступив у канадському парламенті. З чим повернувся президент Зеленський та як це вплине на наш дипломатичний фронт?
ООН
19 вересня президент України Володимир Зеленський виступив на Генасамблеї ООН. З його вуст прозвучали важливі меседжі, серед яких те, що росія як ніхто заслуговує на ядерне роззброєння, їй не можна довіряти, а також про глобалізацію української формули миру.
В першу чергу, було зроблено акцент на тому, що росія все намагається використовувати як зброю, зокрема продовольство, енергію тощо. Це своєю чергою несе загрозу всім, а не лише Україні. Тому потрібна солідарність у розв'язанні таких питань. Слушним був пасаж президента й апелювання до того, як можна довіряти росії та про щось з нею домовлятись. Мовляв, якщо ви не знаєте, як — запитайте у Пригожина.
Також президент, скажімо так, побіжно, але передав “привіт” Антоніу Гутеррешу. У зв’язку з тими певними домовленостями, компромісами для рф, які, вочевидь, обговорювались в контексті відновлення зернової угоди. Він сказав, що поступки агресору, росії — це явно не те, що потрібно.
Крім того, вже друге судно відправилось з Чорноморська по коридору безпеки, який забезпечує Україна. Важливим також був акцент президента Зеленського на формулі миру, на тому, що вона є глобальною. Загалом Зеленський акцентував, що формула миру - це прецедент, який можна буде використати для розвʼязання інших конфліктів.
ООН 2.0
У іншому виступі президент акцентував на необхідності реформування ООН.
Зокрема Зеленський порушив питання правомірності присутності рф в Раді безпеці та небезпеці наявності в руках країни-агресора права вето. У цьому контексті Зеленський пропонує надати Генеральній Асамблеї ООН реальну можливість двома третинами долати вето.
Також український президент виступає за розширення представництва націй у Раді Безпеки шляхом надання відповідного місця Африканському Союзу, країнам Азії, Латинській Америці та Німеччині. Це хороший меседж особливо в контексті вибудовування відносин України з Глобальним Півднем. Важливим також в контексті реформування ООН є пропозиція, щоб членство в Радбезі припинялося, якщо країна йде агресією проти іншої нації.
Крім цього, Зеленський також виступив з ініціативою щодо системи превенції агресій через раннє реагування на дії, спрямовані проти територіальної цілісності та суверенітету держав. Фактично мова йде про превентивні санкції, які мають виноситись на розгляд Ради Безпеки ООН автоматично. Ну а сьогодні для захисту принципів Статуту ООН необхідно зробити дві речі:
- виведення всіх військ рф з території України;
- повернення Україні ефективного контролю над усім нашим державним кордоном.
В цілому позиція України й озвучені тези президентом Зеленським є зрозумілими й відповідають інтересам України. Поряд з цим ми прагнемо вбудувати наші проблеми у глобальний контекст, а також підтримати позиції тих країн, з якими ми прагнемо вибудувати нові відносини. Проте сама ООН сьогодні є не більше, ніж майданчик, для озвучування позицій, без реформування дана організація просто не здатна ухвалювати дієві рішення. Тому загалом від ООН у нинішньому його вигляді ми отримали максимум можливого.
Поряд з цим на полях Сесії ООН Президент Зеленський провів низку важливих зустрічей. Зокрема з Президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, Президентом Румунії Клаусом Йоханнісом і віцепремʼєр-міністеркою, міністеркою закордонних справ Болгарії Марією Габріель щодо збереження принципу єдиного ринку та доступу української аграрної продукції на ринок ЄС. Також було проведено перемовини з Федеральним канцлером Німеччини Олафом Шольцом. Важливою була зустріч із Президентом Бразилії Лулою да Сілвою, за результатом якої стали доручення дипломатам працювати над подальшим розвитком відносин. Фактично це старт побудови діалогу з однією з потужних країн Глобального Півдня, тому сам факт зустрічі вже багато про що говорить.
США
Візит в США був продуктивним, попри відчуття "вітру виборів" і намагання деяких американських політиків використовувати українське питання у передвиборчій боротьбі.У Президента Зеленського теж було дуже багато зустрічей і головне, що вони були практично з усіма гравцями американської політики з різних політичних таборів і підтаборів.
Американські політики вимагають гнучких підходів, адже як демократи, так і республіканці, всередині своїх партій мають групи, інтереси й риторика яких може бути доволі різною, відповідно спілкування з ними вимагає особливих підходів. Тож не варто списувати з рахунків і пана Трампа. Безумовно не треба з ним загравати, але й повністю ігнорувати та робити випади в його сторону теж не треба. Тут слушно Зеленський в одному з інтерв'ю попросив Трампа розкрити свій мирний план. Тобто Зеленський нічого не оцінював й не дав Трампу приводу для хайпу, але водночас не оминув його увагою.
Якщо говорити про практичні результати візиту Зеленського до США, то передусім варто згадати про домовленість спільно виготовляти озброєння, зокрема, системи ППО. Поки ми не знаємо подробиць, але в будь-якому разі - це новий рівень співпраці США та України.
Фактично буде створена нова екосистема виробництва зброї, основа якої буде кооперація українських та американських виробників зброї. У цьому контексті глава Мінстратегпрому Олександр Камишін підписав угоди про співпрацю з трьома ключовими асоціаціями. До роботи в Україні залучають понад 2 тисячі американських оборонних компаній.
Крім того, було підписано меморандум про енергетичну співпрацю. Безумовно, поки мова йде про наміри, які потрібно наповнювати конкретним змістом, але в будь-якому разі такі домовленості є прогресом, який цементує відносини США та України, бо в основі їх тепер лежить конкретний інтерес, а не просто апелювання до цінностей.
Ще про здобутки, перспективи та бонуси для України
Окрім цього, Україна отримала від США черговий оборонний пакет. Мова йде про артилерію, снаряди, ракети для "хаймарсів", ракети для ППО, додаткові системи ППО, тактичні машини та ще деякі інші види зброї. Незрозумілою до кінця поки залишається ситуація навколо постачання Україні далекобійних ракет ATACMS. Якщо спиратись на повідомлення NBC News, то Байден готовий передати Україні невелику кількість ракет ATACMS.
В цілому, вочевидь, питання зсунулось з мертвої точки й перебуває на фінальній своїй стадії ухвалення рішення щодо передачі такого виду озброєння. Щоправда, питання про кількість та модифікацію поки залишається відкритим. Постачання навіть невеликої кількості ATACMS є важливим не тільки з військової точки зору, оскільки ми матимемо можливість знищувати військові об'єкти, які росіяни сховали від "хаймарсів", але й з політичної, оскільки це розблокує відповідні постачання Німеччиною ракет Taurus. Тому постачання ATACMS буде мати для нас мультиплікаційний ефект.
Ну і варто тут також згадати американські танки "Абрамс", які вже в Україні, про що казав Байден під час зустрічі із Зеленським. В контексті оборонних пакетів варто згадати й Канаду. Після візиту Зеленського до Канади стало відомо про тривалу оборонну підтримку цієї країни обсягом пів мільярда доларів США.
З приємних не військових бонусів США повернули Україні культурні цінності, викрадені росією з окупованих територій. Мова про українські артефакти, конфісковані правоохоронцями США. Це хороший дипломатичний жест, зокрема в контексті того, що Україна прагне повернути собі все своє.
В цілому візит Зеленського до США був успішним і вкрай необхідним. Особливо в контексті дебатів у Конгресі щодо схвалення виділення на підтримку України 25 мільярдів. Справжнім проривом у відносинах двох країн може стати спільне виробництво озброєнь. Найближчим часом на динаміку відносин України та США будуть впливати майбутні вибори. Це вимагає дуже ретельної та виваженої стратегії вибудовування відносин з цією країною саме у цей період. Важливо уникати підстав для втягування нас у внутрішні питання США, але поряд з цим нам потрібно розширювати та поглиблювати відносини з усім істеблішментом, особливо з тими групами, які відрізняються певним україноскептицизмом.
Ігор Петренко, доктор політичних наук, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”
