200 кілометрів. На таку глибину Україна хоче заводити в Росію дрони зі Starlink, щоб знищувати пускові «Іскандерів» ще до пуску. Дозвіл на це вже два місяці ходить між двома кабінетами, і в кожному кажуть, що рішення – у сусідньому.
Кабінет перший – Маск. Наприкінці серпня Financial Times написала: він не проти, але це політичне рішення, і ухвалювати його має Білий дім.
Кабінет другий – Трамп. У Нью-Йорку Зеленський поставив питання прямо. Відповідь, за словами українського посадовця: «Про це треба говорити з Ілоном».
Хто хоч раз збирав довідки в українській держустанові, цю мелодію знає. Тільки в цій черзі стоїть не пенсійне посвідчення, а ракети, які прилітають по наших містах щотижня.
Логіка прохання проста. Patriot бракує, кожна ракета до нього на рахунку. Збити «Іскандер» у повітрі – це дорогий перехоплювач і жодної гарантії. Знищити пускову на землі – дешевий дрон і мінус кілька майбутніх пусків. Бити лучника, а не стріли. Але над Росією Starlink зараз не працює: систему обмежено територією України.
Зеленський заходить у ці двері вже вдруге. Уперше він просив Трампа про це 28 липня в Білому домі, тоді теж не відмовили і нічого не пообіцяли. Цього разу прохання прозвучало поруч із ліцензіями на ракети до Patriot, і це одна логіка: збивати те, що злетіло, і не давати злетіти решті.
Чи «говоріть з Ілоном» – ввічлива відмова, чи Трамп справді віддає рішення Маску, з Нью-Йорка не видно. Якщо друге, Маск свою відповідь уже дав.
Тоді коло розривається одним дзвінком між двома людьми. Поки його немає, «Іскандери» стартують із тих самих полів.
Ігор Петренко, доктор політичних наук, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”
