Чому надзвичайний стан в енергетиці Молдови важливий для України

Чому надзвичайний стан в енергетиці Молдови важливий для України

З 26 вересня Молдова на 60 днів вводить надзвичайний стан в енергетиці та водопостачанні. Це вже третій раз за рік, коли сусіди переводять систему в особливий режим.

Навесні причиною стали російські удари по Одещині, які пошкодили лінію Ісакча – Вулканешти, головний канал імпорту з Румунії. Влітку — посуха. Тепер — пальне, ціни й низький рівень Дністра та Пруту.

Молдовським колегам зараз непросто, і ми добре знаємо, як це. Для ПАТ "Центренерго" «нуль генерації» не метафора: після одного з наймасованіших ударів ми втратили все, що відновлювали цілодобово, і почали знову.

Коли в країни немає достатньої власної маневрової потужності, пошкоджена лінія за кордоном швидко стає національною кризою. Енергетики знають це давно, але так наочно бачиш рідко.

Цього літа Дунай обмілів настільки, що водозабір для охолодження турбін АЕС «Чернаводе» став нестабільним, і Румунія контрольовано зупинила обидва блоки, приблизно п'яту частину своєї генерації.

Підірвана скеля і затоплені баржі лише відтягнули зупинку. Румунія збільшила імпорт і попросила споживачів економити в пікові години. Молдова купує частину електроенергії на румунському ринку, тож відчула це одразу: імпорт подорожчав і став менш доступним. Так посуха на Дунаї перетворилася на надзвичайний стан у Кишиневі.

Нас це теж стосується. Будь-яка паротурбінна станція, атомна чи теплова, залежить від охолоджувальної води. Ми бачили це на ЗАЕС після підриву Каховської ГЕС. Воду й паливо ми сьогодні рахуємо так само уважно, як наслідки обстрілів.

Стійкою систему робить поєднання технологій: атом як база, гідро, газова й теплова генерація для балансування, накопичувачі, сонце і мережі, що з'єднують країни.

Велика ТЕС теж може стати одиничною точкою відмови, і ми це розуміємо краще за інших. Тому відновлюємо Трипільську та Зміївську ТЕС з розрахунком на інше майбутнє.

Зараз наші блоки виконують маневрову функцію, бо альтернатив поки мало. Згодом її мають перебрати газові установки, накопичувачі та сонячні парки на тих самих майданчиках. Кілька технологій на одному майданчику — це вже не одна мішень, а енергетичний хаб.

Енергосистеми України та Молдови працюють синхронно з європейською з 2022 року. Те, що вибивають в Україні, відчувають у Кишиневі. Діє це й у зворотний бік: кожен мегават маневреної потужності, який ми повертаємо в систему, робить стійкішим увесь регіон. Тому ми відбудовуємо станції, навіть знаючи, що по них можуть ударити знову

Сергій Ісаченко - генеральний директор ПАТ "Центренерго"

Головне