У Румунії залишаються доволі напружені передвиборчі настрої. Результати листопадових виборів 2024 року, де несподівану перемогу в першому турі здобув ультраправий та проросійський політик Келін Джорджеску, були анульовані Конституційним судом після оприлюднення доказів втручання Росії. Невеличка кампанія Джорджеску виявилася натомість надзвичайно потужною в соцмережі TikTok, де алгоритми та ботоферми допомогли йому майже без інвестицій транслюватися на всю країну. Врешті суд зобов’язав провести нове голосування, призначивши перший тур на 4 травня 2025 року.
Ультраправі кандидати та нові виклики для ЄС
Хоча Джорджеску досі перебуває під загрозою дискваліфікації через розслідування щодо незаконного фінансування, інший радикальний політик Джордже Сіміон – офіційно допущений до участі в нових виборах. Він уже встиг закріпити за собою репутацію ревізіоніста, публічно заперечуючи державність Молдови, через що йому заборонено в’їзд до Молдови й України. Утім, доказів прямих зв’язків із росією так і не представлено, а це дає Сіміону простір для політичного маневру.
Ще одна впливова ультраправа фігура – Діана Шошоаке, знана своїми антидемократичними заявами й близькістю до проросійських кіл, знову відсторонена від участі. Конституційний суд та Центральне виборче бюро Румунії послалися на рішення 2024 року, коли її не допустили через незгоду з фундаментальними демократичними цінностями. Шошоаке вчергове заявила, що оскаржуватиме відмову, звинувачуючи владу в "сталінських методах".
Переформатування коаліції і ставка на Антонеску
Після скандального скасування результатів виборів правляча коаліція, до якої входять соціал-демократи, націонал-ліберали та Демократичний союз угорців Румунії, вирішила висунути єдиного кандидата – Кріна Антонеску. Ставка на консолідовану кандидатуру має на меті мінімізувати загрозу від ультраправих. Водночас не виключено, що розчарування частини виборців у чинних елітах може знову оживити націоналістичний порядок денний.
Попри обіцянки правлячих партій захистити "молоду румунську демократію" від російських інформаційних атак та ультраправого радикалізму, антиєвропейські ідеї в країні відверто набирають обертів. Від втручань у кіберпростір до епатажних відеороликів із TikTok – зрозуміло, що іноземні актори вбачають у Румунії слабку ланку в системі європейської безпеки. Після скасування результатів попереднього голосування частина виборців почувається зрадженою, що грає на руку політикам, які просувають антисистемні гасла й закликають переглянути стосунки з Брюсселем та НАТО.
Дилема між ЄС і націоналізмом
Залишається відкритим питання, чи зможуть румунські ліберали та соціал-демократи повернути собі довіру електорату в умовах жорсткої критики з боку ультраправих. Джорджеску та Сіміон позиціонують себе захисниками "справжніх інтересів народу", протиставляючи їх "брюссельському диктату" й "елітам, що здали національний суверенітет". У контексті економічних викликів та продовження війни в сусідній Україні популістські заклики "не втручатися" або "шукати миру з Кремлем" можуть знайти ще більше прихильників.
Румунські вибори вже зараз здаються затьмареними сумнівами щодо легітимності й можливого іноземного впливу. З одного боку, влада прагне довести відданість принципам ЄС і НАТО, з іншого – має боротися з потужними антиєвропейськими трендами, що набирають сили у суспільстві. Утримання курсу на захід може виявитися складнішим, ніж досі, а румунський виборець ризикує опинитися в полоні чергових інформаційних атак і політичних інтриг.
Наразі очевидно одне: анульовані результати ніяк не зупинили націоналізм та євроскептицизм, які, схоже, матимуть ще більше шансів закріпитися на вищих щаблях влади. Травневе волевиявлення стане визначальним і покаже, наскільки глибоко вкорінилися антиєвропейські настрої в сусідній з Україною країні. З огляду на минулі події, сподіватися на швидку стабілізацію не доводиться.
Богдан Попов, експерт АЦ "Обʼєднана Україна"
