Республіканська схема: як Україна стала частиною політичних маніпуляцій в США

Республіканська схема: як Україна стала частиною політичних маніпуляцій в США

Бачу, що з питання допомоги з боку США для України занадто багато спекуляцій

Особливо "тішать" спекуляції від людей, які навіть не захотіли розібратися у ситуації та особливостях політичної ситуації у США.

Ситуація там непроста. Вибудувана десятиліттями система перебуває у жорсткій кризі, одним з джерел якої став експрезидент Дональд Трамп та політики, що на нього рівняються. Проявом цієї кризи стала загроза, що на 1 жовтня США залишаться без бюджету.

І от, в останні години до 1 жовтня Сенат США ухвалив закон про тимчасове фінансування уряду терміном до 17 листопада. Закон розблоковує органам влади доступ до $16 млрд і тим самим дозволяє уникнути так званого шатдауну (припинення фінансування влади). Але до нього не включили $6 млрд допомоги Україні, як раніше планувалося.

Річ у тім, що єдиного закону про бюджет Америка не має. Узгодження різних документів та державних програм може тривати довго, особливо, якщо президент і більшість у Конгресі представляють різні партії. Також існує закон, який забороняє органам влади працювати без бюджету. Тому неухвалення бюджету до початку року — це якщо не катастрофа для державного механізму, то неабиякий стрес.

Політичні ігри з цього приводу — це звична американська політична олімпіада

Цього разу досить хитру політичну схему планували республіканці-трампісти. Ідея була наступна: вони блокують тимчасовий бюджет на 45 днів, посилаючись на включення туди допомоги для України, провокують шатдаун, потім маніпулюють цим фактом, що "через Україну адміністрація Байдена залишила американських держслужбовців без засобів для існування". Схема йшла до свого завершення, але в останній момент спікер-республіканець Маккарті пішов на компроміс із демократами, сенс якого полягав у наступному: допомогу для України вилучають, а він ставить тимчасовий бюджет на голосування, і все це було зроблено за день, і вже навіть підписано президентом Джо Байденом.

Звісно, такий компроміс не може радувати українців, але шатдаун був би для нас ще гіршим варіантом, бо посилив би кризу у США, і зробив би у цьому "винуватими" українців.

Але це все ж не зовсім зрада. Швидше — боротьба триває. Трампістів залишили без бажаного шатдауну, і вони все ж вимагають відставки Маккарті, який, наче, і виконав їхні вимоги.

Щодо спікера треба розуміти наступне: він на "розтяжці" від початку своєї каденції, адже на момент його обрання ситуація у Республіканській партії була близька до розколу. Лише шляхом нереальних поступок трампістам їм вдалося зберегти єдність і обрати спікера, який із цього моменту змушений демонструвати дива політичної еквілібристики.

Сам Маккарті постійно говорить, що він підтримує допомогу для України, але одночасно намагається послабити ці слова різноманітними трампістськими заявами.

Загалом, серед нинішніх конгресменів-республіканців достатньо людей, які готові разом з демократами підтримувати допомогу для України, але їм складно об'єднуватися публічно з демократами з якихось питань за умов загострення міжпартійної боротьби, тому у загальній позиції республіканців серйозну вагу мають трампісти, котрих не так і багато — близько півсотні. За умов, коли Трамп впевнено прямує до висунення від республіканців, а потім матиме серйозні шанси у змаганні за президентство, з трампістами змушені рахуватися.

Чому трампісти визвірилися на Україну?

Очевидно, це просто спроба осідлати популярну тему. Якщо ви проаналізуєте заяви відомих трампістів, то там про саму Україну дуже мало. Зазвичай там логіка така: "Навіщо витрачати гроші на Україну, якщо їх можна витратити на … (підставте будь-яке актуальне для США питання)".

Водночас, фактом є те, що серед громадян США підтримка для України залишається досить популярною. Як серед демократів, так і серед значної кількості республіканців. І це теж факт, тому чимало конгресменів-республіканців публічно регулярно заявляють, що вони виступають за підтримку для України. Якби усі конгресмени-республіканці та конгресмени-демократи, які постійно говорять про підтримку для України, просто взяли б і проголосували за цю підтримку, то проблем би не було. Але республіканці не можуть голосувати разом з демократами, а спікер-республіканець не може виносити питання, які не санкціоновані трампістами, бо інакше вони ініціюють його імпічмент, і якщо він залишиться на посаді за рахунок голосів демократів, то втратить залишки авторитету у партії.

Коротше кажучи, усе складно. І буде непросто протягом наступного року, адже боротьба буде лише посилюватися. Але фактор настроїв громадян США — це теж дуже важливо, і про це ніхто забувати там не буде.

Зараз настала черга висувати вимоги демократам

Зокрема, Джо Байден заявив, що чекає від спікера Маккарті внесення законопроекту про підтримку для України, як той і "обіцяв раніше". Очевидно, що це тиск, коли спікера заганяють у ситуацію не самого приємного вибору. Так само очевидно, що вивільнивши питання допомоги для України від тиску "загального бюджету", можна буде спробувати ситуативну коаліцію саме під це рішення з демократів та найбільш проукраїнських республіканців — їх все ще там досить.

Коротше кажучи, те, що Україна стала предметом політичної боротьби у США, це не дуже добре, але і не смертельно, поки Білий Дім, Пентагон та, що найголовніше, більшість виборців США за підтримку для України. Хоча криз буде багато, і найбільша з них — голосування за річний бюджет упродовж 1,5 місяця. Там, очевидно, буде та ще битва, і це усі розуміють.

Петро Олещук, політолог, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”

Головне