Зараз багато говорять про права людей, і як порушення цих прав викличе проблеми з Європою. То я вам розповім епічну історію про "руандійську схему" Великої Британії.
Останні роки в Британію ломляться десятки тисяч біженців. Через Канал, на човнах. Зростання почалося після зняття ковідних обмежень та Брекзіту.*
Зараз 1/5 біженців - албанці, решта - сирійці, афганці, іранці та громадяни інших країн, які мають великі шанси отримати притулок згідно з британськими законами.
Захиститися від "морських мігрантів" практично неможливо. Не топити ж човни (хоча деякі маргінальні британські політики прямо кажуть, що й топити).
Тому біженці прибувають, а далі уряд тимчасово розміщує їх у спеціальних центрах, готелях, на баржах і де прийдеться. Ну і це дорого.
В 2022 році Борис Джонсон вийшов з "геніальним" планом - саджати цих людей на літаки і відправляти в Руанду. Хочете притулку - отримуйте притулок в Руанді. Або їдьте звідти в "третю безпечну країну". Руанда, нагадаю, авторитарна країна в центрально-східній Африці, без виходу до моря.
За це Руанда отримає близько 370 млн фунтів за 5 років, зокрема - по 150 тис. фунтів за кожного відправленого туди біженця, та по 20 тис. за кожного, хто отримає там притулок.
Логіка британського уряду - це дешевше, ніж тримати цих людей в Британії (система біженства коштує Британії 4 млрд фунтів на рік, зокрема 8 млн фунтів на місяць лише на розміщення в готелях)
Перші літаки з біженцями вже готові були відправлятися, коли Верховний Суд Британії визнав цю схему незаконною. Бо Руанда не є безпечною країною, відтак це порушує ряд міжнародних договорів та конвенцій з прав людини.
Що робить британський уряд?
Подає закон, який фактично дозволяє міністрам ігнорувати норми Human Rights Act та конвенцій, і визначає Руанду безпечною країною.
Минулого тижня Парламент ухвалив цей закон і, вочевидь, скоро біженців почнуть вивозити літаками в Центральну Африку.
Це, звісно, створює ризики масових позовів до європейських судів, зокрема від правозахисних організацій (частина з яких, об'єктивно, має фінансову зацікавленість у збереженні проблеми біженців).
Тому в Парламенті зараз обговорюють можливість взагалі вийти з Європейської конвенції з прав людини, щоб вибити можливість звернень до ЄСПЛ.
Це все виглядає, як масштабний cluster*uck, зі справді поганими репутаційними наслідками для Британії. А почалося все з політичних ігор і поганих рішень навколо потоку біженців, який був разів у 50 менший за той, що йде в південні країни ЄС.
Чому це все пишу?
- На цьому фоні дуже контрастно виглядає політика щодо біженців з України, які в Британії одразу отримали дозволи на проживання, що, де-факто, прирівнюють їх у правах до громадян Британії - на соцдопомогу, навчання, працю.
- На цьому ж фоні наша історія з консульськими послугами чоловікам виглядає, дрібничкою.
*До чого тут Брекзіт? Бо в ЄС, згідно Дублінської угоди, притулком має займатися країна, через яку біженці потрапили до ЄС. Ці правила - на користь багатих північних країн, бо біженці зазвичай ломляться з півдня, через Середземне море.
Відтак, будучи в ЄС, Британія могла депортувати біженців назад в країни ЄС, де ці біженці вперше "зачекінилися". Але після Брекзіту ця схема поламалася, тому Британія стала значно привабливішою для біженців.
Подвійна іронія в тому, що одним з ключових аргументів за Брекзіт була саме непомірно роздута "проблема біженців". Яка після Брекзіту виросла в рази.
Автор: Юрій Гайдай, старший економіст Центру економічної стратегії
