22 січня, у День Соборності України, президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроект №10425 "Про деякі питання у сфері міграції щодо підстав і порядку набуття та припинення громадянства України". Глава держави зазначив, цей законопроект дозволить "ухвалити комплексні зміни до законодавства, запровадити інститут множинного громадянства й дозволить мати наше громадянство всім етнічним українцям та їхнім нащадкам з різних країн світу, звісно, окрім громадян країни-агресора". Отримати український паспорт зможуть також ті, хто захищає Україну.

Відразу після виступу президента найбільш бурхливе обговорення викликала згадка саме про "множинне громадянство". Причому іноді складалося таке враження, що це якась абсолютна нова тема для України. Хоча у цього питання – достатньо тривала історія.

Спроба номер два

1 грудня 2021 року Володимир Зеленський вже згадував про 65 млн українців у світі та вніс до парламенту законопроект, який стосувався множинного громадянства. Показово, що він передбачав не стільки можливість участі у політичному житті, скільки самоідентифікацію українців, які мали паспорти інших країни. Принаймні, так пояснювали представники влади. І зазначали, що вносити зміни до Конституції України не потрібно.

Водночас показово, що тоді згідно опитувань 48% українців ця ідея не сподобалася, 46% її підтримали – але більшість з суттєвими застереженнями. Після початку російського широкомасштабного вторгнення опитування на цю тему не проводилися, але можна припустити, що ситуація або не змінилася, або змінилася на гірше з точки зору підтримки такої ініціативи. Адже як і у випадку з законом про мобілізацію, мова знову йде про болюче питання справедливості.  

Позитивні моменти

В самій ідеї про множинне громадянство немає нічого поганого. Цей інститут поширений у 130 країнах світу, серед яких – США, Канада, Німеччина тощо. І вони не мають проблем з тими, у кого кілька паспортів. Все залежить від того, як виписані умови і що є підставою для набуття такого громадянства. Для України позитив представленого президентом законопроекту передусім стосуватиметься тих, хто як біженець виїхав з України. Якась частина з них (за різними підрахунками – не менше половини) планує отримати громадянство країн, де вони перебувають. Тож закон про множинне громадянство дозволить їм зберегти український паспорт. Принаймні, зараз це виглядає саме так.

Також закон дозволить швидко вирішити питання українського громадянства для будь-яких іноземних громадян, які перебувають в лавах ЗСУ та членів їх родин. А таких, насправді, багато, і вони давно заслужили на український паспорт.

Дискусійні моменти

З іншого боку, законопроект викликає багато запитань, на яких немає відповідей. По-перше, чи треба вносити зміни до Конституції, адже в статті четвертій зазначено, що "в Україні існує єдине громадянства". Тут є різні підходи. Зокрема, згідно закону вважається, що якщо українець має підданство іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише її громадянином; якщо іноземець отримав українське громадянство, то для України він також тільки її громадянин, тому зміни вносити не потрібно. З іншого боку, це питання точно будуть намагатися винести на розгляд Конституційного суду, що потребуватиме часу – особливо під час дії правового режиму воєнного стану.

По-друге, не зрозуміло, чому з одними країнами множинне громадянство дозволено, а з іншими – ні. І мова не про росію або її "союзників", мова, наприклад, про Норвегію, Австралію тощо. По-третє, що робити з теми, хто підпав під примусову паспортизацію на тимчасово окупованих територіях? Логічно приймати кожне рішення окремо, але для цього треба відповідна нормативно-правова база, а її немає.

По-четверте, який статус мають українці, у яких по факту вже є множинне громадянство? По-п’яте, відсутні обмеження на займання державних посад особами з громадянством інших країн (показово, що у попередніх законопроектах про це згадувалося).

І, нарешті, по-шосте – що у нас з справедливістю? Громадянство – це не тільки про права, але й обов’язки. Зокрема, захищати країну. Наразі все скидається на те, що українці, які мають кілька громадянств, служити не будуть. Водночас військовозобов‘язані з множинним громадянством не зможуть виїжджати за кордон під час воєнного стану. Як це сприйматимуть ті, у кого одне громадянство і хто не виїхав – уявити не складно. І їх можна зрозуміти. Бо все виглядає так, що дехто отримає додаткові переваги у перспективі, а інші – ні. Тому всі ці питання потрібно врегулювати ще на етапі розгляду законопроекту у Верховній Раді. Якщо це зроблять – будемо мати нормальний закон, якщо ні – законопроект чекає доля попередників. Хоча сама по собі ідея варта уваги…

Ігор Рейтерович, кандидат політичних наук, керівник політико-правових програм Українського Центру суспільного розвитку