Примусово, а не силоміць: за якими правилами проходить обов'язкова евакуація дітей зі сходу та півдня України

Примусово, а не силоміць: за якими правилами проходить обов'язкова евакуація дітей зі сходу та півдня України

Протягом останніх днів у населених пунктах одразу трьох областей – Донецької, Харківської, Херсонської – оголошують обов'язкову евакуацію дітей у примусовий спосіб. На підставі чого її проводять, що передбачає та чому примусова – не означає силоміць, розбирається "Ми – Україна".

На підставі чого проводять евакуацію?

"Чому я маю виїжджати?" – питання, яке може постати під час війни. До того ж тепер зобов'язують вивозити і дітей, якщо до цього змушують обставини.

За нормами права є усі підстави і обов'язкову евакуацію проводити, і змушувати вивозити дітей. В Україні є ієрархія нормативно-правових актів (ст. 19 закону про правотворчу діяльність), і в ній першою йде Конституція, далі міжнародні договори, потім закони і нижче у переліку – постанови ВР , укази президента та постанови Кабміну.

Саме за цим ланцюжком і можна відстежити шлях обов'язкової евакуації дітей. В Основному законі (ст. 3) вказано, що життя, здоров'я, честь, гідність, недоторканність і безпека людини є найвищою соціальною цінністю. Міжнародний правовий акт – Конвенція про права дітей – зазначає, що дитина – це "людська істота до досягнення 18-річного віку, якщо за законом, застосовуваним до даної особи, вона не досягає повноліття раніше".

В законах прописані обов'язки батьків щодо дітей. У Сімейному кодексі зокрема такі:

  • батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток (ст. 150);
  • батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини, а ухиляння від батьківських обов'язків є підставою для відповідальності (ст. 155).

За ухиляння від батьківських обов'язків є відповідальність адміністративна – попередження або штраф від 850 грн до 1700 грн (ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Але є й кримінальна (ст. 166 Кримінального кодексу України) – обмеження або позбавлення волі на строк від двох до п'яти років за злісне невиконання обов'язків по догляду за дитиною. Злісне – це тривале або системне, всупереч попередженням органів опіки або місцевих органів влади. Злочином це стає в разі тяжких наслідків.

Звісно, окрім батьківських, є й обов'язки держави захищати життя та здоров'я. У законі про охорону дитинства до системи заходів щодо неї включають також гарантування безпеки. І під час війни "вмикаються" заходи надзвичайні. Тут знову йдемо на верхівку правової ієрархії.

За Конституцією (ст. 64) на час воєнного стану можуть обмежувати права і свободи. Які саме – президент прописує в указі про воєнний стан. Серед тих, які обмежені зараз – стаття 33 Основного закону про гарантії свободи пересування, вільного вибору місця проживання.

За Конвенцією про права дітей (ст. 38) держави у зв'язку із обов'язком щодо захисту цивільного населення, зобов'язані вживати всіх можливих заходів для захисту дітей, яких торкається збройний конфлікт.

За Кодексом цивільного захисту евакуація – вивезення чи виведення населення із зони надзвичайної ситуації чи ураження, якщо є загроза життю або здоров'ю. А за ст. 33 кодексу евакуація може бути:

  • обов’язкова;
  • загальна або часткова;
  • тимчасова або безповоротна.

Хто ухвалює рішення про евакуацію та її проводить?

За Кодексом цивільного захисту рішення про евакуацію ухвалюють такі інстанції:

  • Кабмін – на рівні держави;
  • Рада міністрів АР Крим, облдержадміністрації, Київська чи Севастопольська міські адміністрації – на регіональному рівні;
  • районні держадміністрації, органи місцевого самоврядування – на місцевому рівні;
  • суб'єкти господарювання – з окремих об'єктів.

Також за законом про правовий режим воєнного стану (ст. 8) проводити евакуацію людей із зони конфлікту чи з районів можливих бойових дій можуть військове командування разом із військовими адміністраціями самостійно.

При Кабміні діє тимчасовий консультативно-дорадчий орган – Координаційний штаб з питань проведення обов'язкової евакуації. Він, як це можна зрозуміти з назви, координує організацію та проведення обов'язкової евакуації.

За законодавством порядок евакуації в разі надзвичайних ситуацій визначає Кабмін. Він в Україні діє з 2013 р. Після повномасштабного вторгнення його кілька разів корегували, і востаннє – у березні цього року, саме щодо евакуації дітей. І саме відтоді про її примусовий спосіб і йдеться.

Як проводять примусову евакуацію дітей?

Обов'язкова евакуація дітей у примусовий спосіб можлива з їх батьками, особами, які їх замінюють, законними представниками. Отже, передбачена для усіх, але дітей мають вивозити без усіляких "але" у супроводі принаймні одного з батьків, особи, яка їх замінює, іншого законного представника.

Про те, що такий спосіб застосовується, рішення приймають обласні військові адміністрації, погодивши його з Координаційним штабом та військовим командуванням.

В такому рішенні мають зазначити:

  • строки проведення евакуації;
  • збірні та приймальні пункти евакуації;
  • органи, які залучають до евакуації;
  • контакти уповноважених осіб приймальних пунктів.

Коли у березні порядок змінювали, йшлося про обов'язкову евакуацію дітей з Бахмута. Тож вже була потреба роз'яснити, що таке її "примусовий спосіб".

"Не йдеться про відбирання дітей у батьків. Не йдеться про застосування фізичного примусу. Але юридична особливість примусової евакуації дітей полягає у тому, що принаймні один з батьків не має права відмовитись від евакуації й має супроводжувати дитину під час евакуації", - пояснила тоді віцепрем'єр-міністр – міністерка з питань реінтеграції Ірина Верещук.

Тобто примус тільки у тому, що когось, одного з батьків, особу, що їх замінює, іншого законного представника, зобов'язують супроводжувати дитину. За порядком з березня цього року, їхня відмова не допускається. Але ані представники органів місцевої влади, ані правоохоронці, ані військові при цьому не уповноважені застосовувати фізичну силу.

Чи можна все ж від обов'язкової евакуації відмовитися?

Хтось з батьків чи близьких дитини під час обов'язкової евакуації має її супроводжувати. Решта на свій страх і ризик може відмовитися, підписавши про це документ. Форма відмови узгоджена, і підписом під нею людина підтверджує таку свою обізнаність:

  • вона розуміє, що відмова може призвести до шкоди та небезпеки;
  • вона знає про правові наслідки такої відмови.

У документі треба вказувати дані про дітей, які є на утриманні та вихованні. Необхідно письмово підтвердити, що хтось має їх супроводжувати до приймального пункту. Важливо, що при цьому у того, хто супроводжує, мають бути документи про особу дитини або їхня копія. У відмові вказано про подальшу передачу дітей їхнім родичам, уповноваженому представнику органу опіки та піклування, аби з пункту евакуації дитину відправити до місця постійного або тимчасового розміщення.

У документі також нагадують про адміністративну та кримінальну відповідальність батьків за невиконання батьківських обов'язків, про те, що відмова супроводжувати дітей підвищує ризики для їхнього життя та здоров'я.

Окрім підпису того, хто не хоче евакуюватися, на документі мають бути два підписи осіб, які під час цього присутні.

Де саме зараз проводять примусову евакуацію дітей?

За останні місяці випадків, коли оголошувалася обов'язкова евакуація, вже були. Останніми днями – щодо дітей з деяких населених пунктів трьох областей.

Донецька область. 23 жовтня за рішенням Донецької ОВА узгодили обов'язкову евакуацію 250 дітей із восьми населених пунктів Бахмутського району (Торецьк, Щербинівка, Петрівка, Неліпівка та Північне)та Покровського району (Очеретине, Катеринівка та Єлизаветівка).

У Мінреінтеграції нагадують, що дітей обов'язково має супроводжувати хтось з батьків чи законних представників, а прихистять їх на Житомирщині.

Херсонська область. Обов'язкову евакуацію 23 жовтня оголосили у 34 населених пунктах, а примусову 802 дітей – у 23 населених пунктах.

"Дудчани, Качкарівка, Милове, Новокаїри, Золота Балка, Михайлівка, Осокорівка, місто Берислав, Зміївка, Новоберислав, Тягинка, Бургунка, Львове, Миколаївка, Одрадокам’янка, Ольгівка, Червоний Маяк, Веселе, Козацьке, Антонівка, Комишани, Садове, Приозерне. У цих населених пунктах відбуватиметься обов’язкова евакуація родин з дітьми у примусовий спосіб", - каже голова Херсонської обласної військової адміністрації (ОВА) Олександр Прокудін.

Він нагадує батькам, що евакуація є безкоштовною і в разі потреби житлом забезпечать.

Харківська область. 26 жовтня у Харківській ОВА розповіли про план щодо примусової евакуації дітей з десятьох населених пунктів Куп'янського району:

  • Кіндрашівська громада: Кіндрашівка – 17 дітей, Тищенківка – 14 дітей;
  • Куп’янська громада: Куп’янськ (район цукрозаводу, лівий берег річки Оскіл) – 14 дітей, Куп’янськ-Вузловий – 78 дітей, Ківшарівка – 71 дитина;
  • Курилівська громада: Глушівка – 7 дітей, Колісниківка – 7 дітей, Курилівка – 16 дітей, Новоосинове – 38 дітей, Подоли – 13 дітей.

"Діти можуть бути евакуйовані обов'язково, щонайменше з одним із батьків або іншим опікуном", – нагадує начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов.

"Безумовно це буде виключно в контексті закону, який діє, це буде робитися виключно з дорослими, дітей ніхто забирати насильно не буде – це буде кропітка робота, яку ми вже проводили в травні, коли робили примусову евакуацію у Дворічанські й Петропавлівській громадах, де зараз дітей немає, - пояснює очільник Куп'янської районної військової адміністрації Андрій Канашевич, - Тому чекаємо на рішення Ради оборони Харківської області, чекаємо на рішення Кабміну й заходимо в цю роботу й будемо її виконувати".

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, як оформити статус дітям, які постраждали від воєнних дій та збройних конфліктів.

Головне