Діти нинішньої війни: як постраждалим оформити статус та чим він допоможе

Діти нинішньої війни: як постраждалим оформити статус та чим він допоможе

Нещодавно у Кабміні змінили умови надання статусу дітям, які постраждали від воєнних дій та збройних конфліктів. У першому читання народні депутати також розглянули закон про їхній соціальний захист.

Тим часом соцмережами понеслися фейкові повідомлення про узгодження статусу "дитина війни" та передбачені за нього виплати. Такі повідомлення фейкові. У деталях розбирався "Ми – Україна".

Статус дитини, яка постраждала від війни

Саме статус "дитина війни" зараз уже є у законі про їхній соціальний захист. Він передбачений для тих, хто під час Другої світової (до 2 вересня 1945 р.) був неповнолітнім – кому до завершення війни не виповнилося 18 років.

Хоча й російська збройна агресія з 2014 р. завдає шкоди життю та здоров'ю дітей, із їхнім статусом донедавна була невизначеність. Тільки у квітні 2017 р. уряд ухвалив постанову 268 про порядок надання статусу дитині, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. Але його передбачали для тих, хто мешкав у Донецькій та Луганській областях.

У червні цього року до постанови внесли зміни. Статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, вже не визначається в межах двох областей, географія вирішальну роль не грає. Визначальними є одна чи кілька обставин, що виникли внаслідок збройної агресії, з шістьох, перелічених у постанові:

  • поранення, контузія чи каліцтво;
  • фізичне або сексуальне насильство;
  • викрадення або незаконне вивезення за межі України;
  • залучення до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань;
  • незаконне утримання, у тому числі у полоні;
  • психологічне насильство.

Щодо фізичного, сексуального та психологічного насильства у постанові є тлумачення. Зокрема, фізичне насильство – це тілесні ушкодження різного ступеня, які завдали болю, спричинили розлад здоров'я. Психологічне насильство – це моральні та психологічні травми, які не потребують доведення, яких дитина зазнала під час воєнних дій, окупації, внутрішнього переміщення, залишення домівки, полону, смерті або поранення батьків, якщо вони цивільні. Сексуальне насильство – усі порушення статевої свободи та статевої недоторканності дитини.

На оформлення статусу має право дитина та особа, якій на час бойових дій, агресії не виповнилося 18 років.

"Я вважаю, що всі діти України, які на час початку військової агресії не досягли повноліття, 18 років, є дітьми війни. Як це сталося із дітьми, які постраждали під час Другої світової", - каже адвокат Ростислав Кравець.

Проте якщо усталений статус "дитини війни" відштовхується тільки від віку людини, то статус постраждалих дітей зараз – ще й ступенем їхніх страждань. Пояснити різний підхід можна, мабуть, тим, що під час Другої світової уся територія України була під окупацією.

Як оформити статус дитини, яка постраждала внаслідок війни?

Куди треба звертатися. Заяву та документи про оформлення статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, треба подавати до органів опіки та піклування. Якщо дитина є внутрішньо переміщеною особою – за задекларованим чи зареєстрованим місцем її проживання чи перебування. Якщо місце проживання не зареєстроване, не задеклароване або таке знаходиться на тимчасово окупований території чи в зоні бойових дій, то до будь-якого органу опіки та піклування.

Хто може звертатися. По оформлення звертаються законний представник – хтось з батьків або особа, яка їх замінює. Також це може бути хтось з родичів: баба, дід, прабаба, прадід, тітка, дядько, повнолітні брат чи сестра, вітчим, мачуха. Подати заяву та документи може й представник органу опіки та піклування. Якщо дитині вже виповнилося 14 років, то вона може оформлювати статус самостійно.

Документи для оформлення статусу. В органі опіки та піклування треба написати заяву про надання статусу, зазначити обставини, що дають право на статус – одну чи кілька з наведених вище шістьох та підписати згоду на обробку персональних даних.

Подавати треба копії:

  • свідоцтва про народження;
  • документа про посвідчення особи заявника;
  • документа, що підтверджує статус законного представника чи документів, які підтверджують родинний зв'язок;
  • паспорту внутрішнього та закордонного;
  • витягу з реєстру тергромади, якщо такий є;
  • довідки про взяття дитини на облік як ВПО, якщо така є.

У будь-якому випадку треба якось підтвердити місце проживання дитини, навіть якщо підтвердні документи відсутні. Це можуть бути витяги з реєстру речових про на нерухоме майно, де зазначені батьки або дитина, документи про освіту, табель, учнівський квиток, медкарта.

Також знадобляться документи про обставини, що надають право на статус. Якщо це порання, контузія, каліцтво – виписка з медкарти чи висновку спеціаліста за результатами медобстеження.

Якщо обставинами є фізичне або сексуальне насильство, викрадення, вивезення, залучення до участі у формуваннях, незаконне утримання, полон, треба подавати копії:

  • заяви до правоохоронних органів про вчинення щодо дитини кримінального правопорушення;
  • витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне провадження (його роблять правоохоронці);
  • висновок судового експерта в ході кримінального провадження, якщо такий є.

Якщо обставиною визначають психологічне насильство, додатково треба подати:

  • висновок про оцінку потреб сім'ї від центру соцслужб для сім'ї, дітей та молоді за затвердженою Мінсоцполітики формою;
  • копію посвідчення члена сім'ї загиблого, якщо дитина має такий статус;
  • копії свідоцтва про смерть та документа, який підтверджує загибель батьків чи одного з батьків через бойові дії, смерть через поранення, контузію, каліцтво, що отримані внаслідок війни.

Протягом 30 дні орган опіку чи піклування має ухвалити рішення щодо статусу. Якщо відмовлять, оскаржити таке рішення можна у суді.

Навіщо потрібен статус?

У лютому цього року з'явився проєкт 9042. Ним хотіли внести зміни до закону про соціальний захист дітей війни. Статус саме "дитина війни" ним передбачали і для дітей, які мешкали чи мешкають у зоні бойових дій, на лінії розмежування. І збиралися поширити на них пільги, які для "дітей війни" й передбачені, плюс щорічну допомогу на оздоровлення, компенсацію витрат на психологічну допомогу та цільову підтримку на освіту. Проте цю ініціативу з розгляду зняли.

Зараз до другого читання готують інший законопроєкт – 9042-1, який у червні прийняли за основу. Можливо саме це і спонукало розповсюджувати соцмережами фейкові новини про статус "дитина війни" і передбачені за це виплати.

Проте із його нормами не усе так просто.Проєкт не передбачає зміни до закону про соцзахист дітей війни, цей статус на дітей, що постраждали від нинішньої війни, не пропонує розповсюджувати. Він прив'язаний саме до формулювання у постанові 268 – дитина, яка постраждала внаслідок повномасштабної агресії, та перелічує ті самі обставини, необхідні для присвоєння статусу.

"Передбачається для кожної дитини, яка постраждала внаслідок повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України встановити свій інструментарій, який буде реагувати на стан дитини, залежно від шкоди, завданої дитині такою агресією", - пишуть автори у пояснювальній записці.

На законодавчому рівні хочуть закріпити систему заходів щодо соцпідтримки постраждалих дітей з п'ятьох загальних складових:

  • соціальна підтримка. Вказують, що її треба надавати з урахуванням потреб дитини, а визначати такі потреби має Кабмін своїм порядком;
  • виплата компенсацій за шкоду життю та здоров'ю у зв'язку із збройною агресією. Конкретних сум у проєкті немає, але вказане джерело, звідки брати кошти на компенсації – зі стягнень з держави-агресора;
  • захист від усіх форм насильства та підтримка у випадку травмування від насильства;
  • запобігання незаконному переміщенню, вивезенню, неповерненню;
  • захист прав та інтересів дитини.

Далі в документі шість статей присвячують гарантіям держави постраждалим від війни дітям, знову ж таки, з урахуванням завданої їм шкоди та перенесених страждань:

  • якщо діти мають психічні та психологічні розлади, гарантуються: соцпослуги відповідно до потреб (наприклад, денний догляд для дітей з інвалідністю), компенсації за шкоду життю чи здоров'ю, психологічна допомога, амбулаторна психіатрична допомога та госпіталізація, безоплатне та пільгове харчування дітям грудного віку та у віці двох років;
  • якщо діти втратили одного з батьків, стали сиротами, позбавлені батьківського піклування, гарантуються: соціально-психологічна реабілітація, догляд та виховання, компенсація за шкоду, передання на усиновлення чи на виховання, соцсупроводження дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей, виплата допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, матеріальна підтримка та виплата пенсій у зв'язку із втратою годувальника, безкоштовне харчування у школах (до 4 класу), послуги з оздоровлення, цільова підтримка на здобуття освіти;
  • якщо діти постраждали від усіх форм насильства, гарантуються: соцпослуги (реабілітація, притулок, консультації), компенсації за шкоду, медична та психологічна допомога та реабілітація, послуги з оздоровлення та відпочинку;
  • якщо діти постраждали від незаконного переміщення, вивезення, депортації, неповернення, гарантуються: безоплатна правова допомога (первинна та вторинна), медична та психологічна допомога, розшук батьків та близьких, тимчасове влаштування, недопущення незаконного переміщення, компенсація за шкоду, одноразова матеріальна допомога постраждалим від торгівлі людьми, послуги з оздоровлення та відпочинку;
  • якщо діти є внутрішньо переміщеними особами, гарантуються: компенсація за шкоду, безкоштовне харчування у дитсадках, школах, профтех навчальних закладах, грудничкам та дітям другого року життя, влаштування у дитсадки та школи, відпочинок за рахунок держави, місцевих бюджетів, підприємств, профспілок, фондів, цільова підтримка на освіту;
  • якщо діти отримали інвалідність, гарантуються: соцпослуги відповідно до потреб, реабілітація, безоплатне матеріальне, соціально-побутове та медичне забезпечення, доступ до різних сфер життєдіяльності, компенсація шкоди, виплата соцдопомоги, компенсація та щорічна допомога на оздоровлення, цільова підтримка на освіту, навчання у тому числі вдома, послуги з оздоровлення, інші передбачені законодавством пільги.

"В багатьох випадках у проекті зазначені заходи державної підтримки визначаються відсильними (бланкетними) нормами до інших законів", - вказують у Науково-експертному управління ВР.

Якщо подивитися на перелік, то саме щодо виплат нового справді немає. Пенсії у зв'язку із втратою годувальника, виплати на дітей-сиріт, позбавлених опіки та піклування, державна соцдопомога дітям з інвалідністю, одноразова виплата жертвам торгівлі людьми, безоплатне харчування у школах ВПО і багато інших видів допомоги надають і зараз. Додатково оформлювати статус дитини, яка постраждала від війни, для цього не потрібно. Якщо зміни у сумах в залежності від нього й будуть, то пропишуть їх в урядових порядках чи окремо додадуть до профільних законів. Але цим законопроєктом такі не передбачають.

А саме зараз кропітка робота зі збору документів для отримання статусу дитина, яка постраждала від війни, не має мети.

"На сьогоднішній день, як не дико це буде звучати, цей статус не дає ніяких пільг, ніяких виплат, - констатує Кравець, - Просто є статус".

Чи змінить щось, залежить від норм проєкту 9042-1, які узгодять у другому читанні. Новин щодо строків розгляду мало. Наприкінці вересня народний депутат Володимир Мороз розповів про внесення до нього поправки, аби розповсюдити його дію і на дітей, які постраждали від війни з 19 лютого 2014 р..

"Зараз йдуть дуже важкі обговорення законопроєкту щодо статусу дітей війни", - констатував він.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав про новий вид кримінального покарання – пробаційний нагляд, який застосовуватимуть з березня наступного року.

Головне