Пристрасті навколо допомоги США Україні: висунуто нові умови – оцінюємо ризики

Пристрасті навколо допомоги США Україні: висунуто нові умови – оцінюємо ризики

Палата представників Конгресу США може вже на цьому тижні розглянути питання допомоги Україні. Але не у тому вигляді та не у той спосіб, як це передбачалося раніше. "Ми – Україна" розбирався із баталіями, які тривають в американському політикумі, поки Україна щосили тримає лінію фронту.

Допомога із трансформаціями

20 квітня виповниться пів року з того моменту, як президент США Джо Байден подав до Конгресу США запит на загальну суму понад $105 млрд, який включав $61,4 млрд допомоги Україні, а також фінансування Ізраїлю, Тайваню та витрати на управління американо-мексиканським кордоном.

7 грудня 2023 року, тобто чотири місяці тому, Сенат, верхня палата Конгресу, провалила процедурне голосування за законопроєкт про допомогу через неузгодження щодо реформи на кордоні. В Сенаті, де за демократами більшість, взялися розробляти двопартійний білль, який напрацювали до початку лютого.

У ньому на допомогу Україні передбачили близько $60 млрд. З них майже $14 млрд – на переозброєння за рахунок закупівлі зброї та боєприпасів, майже $15 млрд – допоміжні послуги, зокрема військова підготовка та обмін розвідувальними даними, близько $8 млрд – в український бюджет, проте із забороною використовувати ці кошти для фінансування пенсій, близько $1,6 млрд – допомога приватному сектору, $480 млн – допомога біженцям. Також законопроєкт включав допомогу Ізраїлю, Тайваню та витрати на кордон і передбачений на загальну суму $95.

Два місяці тому Сенат схвалив білль і далі він мав піти на узгодження у Палату представників. Але спікер нижньої палати Конгресу Майк Джонсон не поставив його на голосування, пояснивши своє небажання тим, що у двопартійному біллі занадто м'які міграційні реформи.

Таке право у спікера є, проте у конгресменів також є можливість подолати його волю, зібравши 218 підписів під "петицією про звільнення" – Discharge petition. "Ми – Україна" розповідав, що процедура є тривалою та складною, до того ж у Палаті представників за республіканцями більшість, а під петицією треба отримати і їхні підписи.

Discharge petition для просування двопартійного законопроєкту запустили місяць тому і під нею зібрані підписи 195 законодавців. Але після нападу Ірану на Ізраїль питання із військовою допомогою у США загострилося.

Джо Байден мав розмову з лідерам демократичної більшості в Сенаті Чаком Шумером та республіканської меншості Мітчем Макконнеллом, лідером демократичної меншості в Палаті представників Гакімом Джеффрісом та Майком Джонсоном. У понеділок 15 квітня Шумер сповістив, що усі досягли згоди: потрібно ухвалити допомогу Ізраїлю та Україні.

Проте подальші його слова радше поясняли, який спосіб він вважає найкращим – ухвалити у нижній палаті Конгресу двопартійний білль, який вже схвалив Сенат. Далі виявилося, що у спікера Палати представників є своє бачення.

Що пропонує Майк Джонсон?

У понеділок 15 квітня республіканці Палати представників зібралися на засідання, за результатами якого Джонсон сповістив, що розглядатимуть не двопартійний білль, а чотири законопроєкти: про допомогу Україні, про допомогу Ізраїлю, про допомогу союзникам у Індо-Тихоокеанському регіоні (Тайваню) та про пріоритети нацбезпеки США.

Законопроєкти ще не оприлюднили і щодо окремих норм є дані від джерел. The Washington Post посилається на інформацію від п'ятьох осіб, знайомих із цифрами про те, що проєкт Джонсона в цілому відображає білль, який у лютому ухвалив Сенат, але є розбіжності щодо гуманітарної допомоги з акцентом на Газі.

Видання The Hill фіксує таке уточнення від Джонсона: проєкт про нацбезпеку буде містити пропозицію, щоб частину допомоги Україні було сплачено за рахунок арештованих російських активів, частина була надана у вигляді позики.

Хоча спікер Палати представників неодноразово говорив про свою незалежність від думки кандидата у президенти Дональда Трампа, надання допомоги у вигляді позики є спільним. Трамп говорив про це, коли Сенат розробляв та ухвалював двопартійний білль. Йшлося про це і під час нещодавньої зустрічі спікера та кандидата у резиденції Трампа Мар-а-Лаго.

Джонсон і Трамп зустрічалися 13 квітня і за результатами розмови кандидат у президенти висловив спікеру політичну підтримку. Ультраправі республіканці у Палаті представників постійно погрожують Джонсону звільненням, зокрема, за постійне обговорення двопартійної угоди із допомогою Україні. Але Трам назвав такі намагання прикрими, а роботу спікера дуже доброю.

"Він (Трамп) представив концепцію позики-лізингу (Україні), яка є дійсно важливою, і, я думаю, має великий консенсус", - сказав Джонсон після бесіди із Трампом.

Тепер норма про позику може перекочувати у законопроекти.

Як можуть розглянути питання допомоги?

За процедурою розгляд чотирьох законопроєктів може відбуватися так. Їх вносять 16 квітня і, за планами Джонсона, Палата представників матиме 72 години на розгляд.

"Цього тижня ми розглянемо окремі законопроекти зі структурованим та відповідним процесом внесення змін", - сказав він.

Сесійні дні Палати представників на цьому тижні – 16,17 та 18 квітня. Наступні у цьому місяці – 29 та 30 квітня. Після та у разі ухвалення проєктів нижньою палатою, вони мають піти на узгодження до верхньої – у Сенат або кожен білль окремо, або пакетом. З 20 по 28 квітня Сенат не на сесії.

Ідея Джонсона йти за чотирма біллями загалом має різну оцінку. Ультраправі республіканці у Палаті, такі як Марджорі Тейлор Грін, рішуче проти допомоги Україні. Виступив проти і "Кокус свободи" – фракція крайніх правих республіканців у Палаті представників, яка налічує близько 40 конгресменів. 15 квітня Кокус оприлюдним заяву про підтримку Ізраїлю та вимогу не поєднувати допомогу у зв'язку із нападом Ірану із фінансуванням України.

Але очікування щодо підтримки допомоги у Палаті представників непогані.

"Ми з вами знаємо, що голоси є", - заявив радник Білого дому з питань національної безпеки Джон Кірбі.

Якщо законопроєкти проходять голосування у Палаті представників, після цього окремо кожен або чотири пакетом, в залежності від обраної процедури, має узгодити Сенат. Якби Джонсон виставив на розгляд двопартійний білль, це б вже не знадобилося. Але розділення навіть із наступним об'єднанням – це знову узгодження двома палатами.

Склад Сенату США – 100 осіб. Більшість складається з 51 голосу: 48 – демократи, 3 – незалежні. Меншість – 49 республіканців. Двопартійний білль у лютому ухвалили 70 сенаторів. Знадобиться велика кількість голосів і при новому узгодженні. Голосування кваліфікованою більшістю, тобто 60 голосів і більше, це гарантія від філібастера - шквалу поправок від меншості та годинних виступів (тривалість регламентом не обмежується) під час розгляду. І щодо такої підтримки окремих законопроєктів або чотирьох у пакеті в Сенаті немає упевненості.

Видання Politico цитує низку сенаторів, які бачать потенційні складнощі, особливо у частині узгодження допомоги Ізраїлю. Після того, як у лютому верхня палата підтримала двопартійний білль, зросли заклики щодо нових обмежень саме відносно неї.

"Багатьом із нас було б важко проголосувати за", - сказав сенатор-демократ Дік Дурбін.

У той же час Джон Кірбі заявив: Білий дім проти, щоб допомогу Ізраїлю узгоджували окремо.

"Боюсь, що за словесними еквілібристками, розповідями, демонстративними бажаннями проголосувати допомогу Україні насправді є способи підставити супротивника на політичні арені всередині Америки, щоб мати підстави їх потім звинувачувати. Мовляв, ми виставляли, протилежна сторона не проголосувала", - сказав в ефірі "Ми – Україна" військовослужбовець та голова Ради резервістів Сухопутних військ Іван Тимочко.

Він пояснив, що саме через внутрішні протистояння, намагання представити іншу політичну сторону у США слабкою питання із допомогою буде затягуватися.

Без допомоги не перемогти

Нещодавно в оборонному комітеті американського Конгресу були слухання, які для більшості українців запам'яталися виступом заступниці міністра оборони Селести Валландер. Вона говорила про те, що російські нафтопереробні заводи є цивільною ціллю по яким Україні не варто бити. Але під час них лунало й чимало інших заяв.

"Майже всі гроші, які ми витрачаємо на озброєння України, не залишають цю країну, - агітував на підтримку законопроєкту про допомогу конгресмен-республіканець Майк Роджерс, -  Це йде безпосередньо американським компаніям і американським робітникам, щоб виробляти більше зброї швидшими темпами".

Селеста Валландер казала, що американським підрядникам відійде понад дві третини із передбаченого пакету допомоги. На виготовлення зброї для України та на поповнення запасів Пентагону вони працюватимуть у 40 штатах. Але найбільш тривожними були застереження голови Європейського командування США генерала Крістофера Каволі.

Він сказав, що вже зараз українські війська обмежують артилерійські снаряди через відсутність надійних західних постачань. Це призводить до співвідношення 5 до 1 на користь росіян і за кілька тижнів співвідношення може сягнути 10 до 1.

"Якщо ми не продовжимо підтримувати Україну, в України закінчяться артилерійські снаряди та ракети-перехоплювачі протиповітряної оборони досить швидко, - попередив Каволі, - Армія (росії, - авт.) фактично тепер на 15% більша, ніж була, коли вона вторглася в Україну. За минулий рік росія збільшила чисельність своїх військ на передовій з 360 тис. до 470 тис. Російська армія підвищила вікову межу призову з 27 до 30 років, що збільшить резерв доступних військовозобов’язаних на два мільйони протягом найближчих років".

На запитання каналу PBS NewsHour про те, як довго Україна витримає, якщо американський Конгрес не ухвалить допомогу, президент Володимир Зеленський дав песимістичний сценарій.

"Я скажу вам відверто, без цієї допомоги шансів у нас перемогти не буде, - констатував президент, - Треба бути набагато сильнішим за твого ворога. Ось про що я говорю. Сьогодні артилерійський снаряд 1 до 10? Чи можемо ми так стояти? Ні. У будь-якому випадку при цій статистиці вони нас будуть щоденно штовхати назад. Якщо ми хочемо стовідсотково боронити те, що сьогодні під нашим контролем, ми повинні перейти від одного до порівняних чисел, до десяти".

Раніше Володимир Зеленський говорив про два плани, які залежать від ухвалення допомоги США. З нею – щодо можливості відтісняти росію, без неї – зосередження тільки на обороні. Очільник ГУР Кирило Буданов попередив, що наприкінці травня – на початку червня росія готується йти у наступ. За умови військової підтримки Україна може до нього підготуватися, а без неї буде "катастрофічно тяжко".

"Російські війська наразі використовують дефіцит українських матеріальних засобів, що є наслідком відсутності допомоги США у сфері безпеки, для досягнення незначних тактичних успіхів, - пишуть аналітики Інституту вивчення війни в своєму зведенні, - Але майбутні російські напади можуть досягти більш значних і загрозливих успіхів, особливо на захід від Бахмута, якщо США продовжують припиняти допомогу Україні".

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" про основні зміни вносить ухвалений новий закон про мобілізацію. Він набере чинності через місяць після публікації – 18 травня. 

Головне