16 квітня президент підписав закон про мобілізацію. Текст надрукований у виданні "Голос України" 17 квітня і нарешті стала доступною повна його версія, з урахуванням усіх внесених правок. Він набере чинності через місяць після публікації – 18 травня. Як нові умови стосуються українців, які перебувають за кордоном, розбирався "Ми – Україна".

Оформлення та перевірка документів

Після того, як закон почне діяти, чоловіки у віці від 18 до 60 років зможуть оформляти внутрішні паспорти та закордонні паспорти тільки за наявності у них військово-облікових документів. Йдеться про оформлення таких документів у підрозділах, філіях, представництвах ДП "Документ" за кордоном.

В Україні військово-облікові документи за законом мають бути при собі в усіх чоловіків у віці від 18 до 60 років. Нині йдеться саме про паперові документи, електронні ще не запустили. У Міноборони працюють над його розробкою і поки передбачають у вигляді витягу з реєстру призовників військовозобов'язаних та резервістів. Віцепрем'єр, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров говорив, що над проєктом електронного військового квитка працюють окремо і скоріше за все у "Дії" його не буде.

В період мобілізації військово-облікові документи чоловіки зобов'язані пред'являти за вимогою уповноважених представників ТЦК та СП, поліцейських, а також прикордонників:

• у прикордонній смузі;
• у контрольованому прикордонному районі;
• на пунктах пропуску через державний кордон, тобто при в'їзді та виїзді.

За законом поліцейські та представники ТЦК та СП можуть фіксувати пред'явлення та перевірку військово-облікових документів на фото і відео. Але щодо прикордонників про фіксацію згадки немає.

Оновлення даних

Після набрання законом чинності усім, хто перебуває на військовому обліку, треба оновити дані. Тут варто звернути увагу на формулювання. Якщо при оформленні та перевірці документів йдеться саме про чоловіків у віці від 18 до 60 років, то при оновленні – щодо громадян України, які перебувають на обліку, тобто і військовозобов'язаних жінок (пункт 2 прикінцевих та перехідних положень).

Протягом 60 днів треба уточнити адресу проживання, контактні номери телефонів, адреси електронної пошти за наявності та інші персональні дані. Той, хто стоїть на військовому обліку та перебуває за кордоном, може здійснити це у два способи:

• повідомленням на офіційний номер телефону або офіційну електронку ТЦК та СП, в якому людина стоїть на обліку. Контакти треба шукати на офіційному сайті військкомату;
• через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста. За законодавством створення е-кабінету не є обов'язком, його можна створити за бажанням. Але нюанс у тому, що е-кабінети як складова реєстру ще не працюють. Новим законом Кабмін зобов'язали запустити електронні кабінети протягом двох місяців саме з дня опублікування закону. Тобто якщо дані треба уточнити до середини липня, то е-кабінети можна буде створювати орієнтовно з середини червня.

"Жодних обов’язків, які б наставали для цих громадян після актуалізації або отримання військово-облікових документів щодо повернення в Україну, цим законом не встановлено, і механізми такі в принципі дуже складно уявити, - каже народний депутат, член Комітету ВР з нацбезпеки Федір Веніславський, - Для нас важливо, щоб громадяни України, які належать до категорії військовозобов'язаних і проживають за кордоном, оновили свої персональні дані. Бо людина може проживати за кордоном, а їй надсилають повідомлення, повістки за адресами, які зареєстровані в ТЦК. Держава витрачає час, матеріальні та людські ресурси, щоб проінформувати людину, яка в принципі не може бути проінформована, оскільки її немає в цьому місті".

У законі є норма, яка стосується обґрунтованості ІІ та ІІІ груп інвалідності, які встановлені після 24 лютого 2022 року. За законом передбачають, що такі рішення мають перевірити, якщо вони ухвалені:

• щодо чоловіків у віці від 25 до 50 років;
• не стосуються підвищення або зменшення групи;
• не стосується груп, встановлених внаслідок захворювань та поранень, одержаних під час захисту Батьківщини;
• не стосуються груп, встановлених за наслідками відсутності кінцівки, кистей рук чи кисті руки, стоп ніг чи стопи ноги, одного з парних органів;
• не стосуються груп, встановлених в разі наявності онкологічного захворювання, інтелектуальних порушень чи психічних розладів, церебрального паралічу та інших паралітичних синдромів, з причин інвалідності з дитинства.

Ці умови багатьма сприймаються, як переогляд осіб з інвалідністю ІІ та ІІІ груп, зокрема й тих, які зараз перебувають за кордоном. Але законотворці запевняють, що сприймати вимогу треба інакше.

"Громадянам не потрібно самостійно ходити в МСЕК чи ВЛК для переогляду, - заспокоює народна депутатка, членкиня оборонного комітету ВР Ірина Фріз, - Обов'язок переогляду поставили Кабінету міністрів, не громадянам".

Обмеження для тих, хто за кордоном

Після набрання законом чинності без військово-облікових документів не вийде оформити внутрішній та закордонний паспорт. Якщо дані не оновлені, відмовлять у консульських діях. Консульські дії це, зокрема, засвідчення документів, консульській облік, отримання паспорту, доставка, внесення до нього інформації, нотаріальні дії (посвідчення довіреностей, заповітів, засвідчення вірності копій документів, справжності підпису), реєстрація актів цивільного стану. Отримати їх можна буде тільки з одночасним оновленням даних.

Законом встановлюють такі обмеження саме щодо чоловіків у віці від 18 до 60 років, які не оновили персональні дані. Але є три випадки, коли без оновлення дозволені консульські дії:

• щодо оформлення посвідчення особи на повернення в Україну;
• дії щодо дитини, другий з батьків якої або іноземець, або особа без громадянства;
• щодо заяв громадян України, які знаходяться під арештом, затримані чи позбавлені волі за кордоном.

Кабмін ще має прописати порядок, за яким представник дипустанови перевірятиме військово-облікові документи, бо зараз такого документу немає.

"Щоб ви знали за кордоном: ніхто вас не депортує, ніхто не зобов'язує приїхати в Україну на ВЛК, - каже адвокат Ростислав Кравець, - Вам обмежують право на отримання консульських послуг у разі, якщо не буде оновлення даних. Яким чином оновлювати, не зрозуміло, порядок перевірки дійсності військово-облікових документів не встановлений. Що у разі відсутності військово-облікових документів? Відмова у наданні консульських послуг? Це прямо протирічить міжнародному законодавству і зобов'язанням України, Конституції України. Держава не може відмовитися від захисту своїх громадян за кордоном".

Штрафи за порушення правил військового обліку стягувати можуть саме в Україні, тож тим, хто перебуває за кордоном вони не загрожують. Єдина санкція – обмеження у консульських діях.

Військовий облік за кордоном

За законом про військовий обов'язок та військову службу (ст. 37) підлягали зняттю з військового обліку призовники, військовозобов'язані та резервісти, які на строк більше трьох місяців вибували за межі України. Новим законом цю статтю повністю переписали і цю підставу для зняття з обліку прибрали.

За чинним порядком обліку призовники, військовозобов'язані та резервісти, які виїхали за кордон на строк понад три місяці, мають стояти на військовому обліку за місцем консульського обліку у закордонних дипустановах. Усі призовники, військовозобов'язані та резервісти, коли змінюють місце проживання, мають особисто у семиденний строк із паспортом та військово-обліковим документом звертатися для взяття на військовий облік. Якщо нове місце проживання за кордоном – до закордонної дипустанови України.

Також є пункт 52 у порядку організації та ведення військового обліку із вказівками закордонним дипустановам. Вони, зокрема, мають:

• сповіщати протягом семи днів про взяття на консульський облік та зняття з нього призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Повідомляти мають ТЦК та СП, де громадяни стоять на обліку;
• вести окремим списком військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які перебувають на тимчасовому консульському обліку. На тимчасовий консульський облік ставлять строком на один рік і можуть пролонгувати його в разі дозволу іноземної держави на проживання на строк до п'яти років.

Знятися з військового обліку при виїзді за кордон надзвичайно складно в умовах воєнного стану і тепер цю можливість викреслили. Проте у новому законі не забули про тих, хто вже знявся з обліку та виїхав за кордон на строк більше трьох місяців (коли саме це відбулося значення не має). Вони мають стати на військовий облік у дипустанові за кордоном, але відлік часу при цьому не такий, як при оновленні даних.

Зробити це треба буде протягом 30 днів після того, як набере чинності постанова Кабміну про особливості військового обліку громадян, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном. Зараз такого документу немає. Є окремі норми у порядку, які ми вказали вище, а військовий облік тих, хто постійно проживає за кордоном, тобто оформив постійне проживання із відповідною позначкою у паспорті, не ведеться. Закон умови змінює, і на нових урядових планують вести облік тих, хто знаходиться за кордоном, допоки вони не припинять громадянство України.

Припинення громадянства – одна з чотирьох підстав виключення з військового обліку, які лишаються у законі про військовий обов'язок та військову службу. Ще три підстави:

• смерть, визнання безвісно відсутнім чи оголошення померлим;
• визнання непридатним до військової служби;
• досягнення граничного віку перебування в запасі.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав про головні новвоведення закону про мобілізацію, а також про умови базової військової служби, яка замінить строкову, та про те, в яких країнах досі є призов.