Нова процедура бронювання військовозобов'язаних: що саме, для кого та коли зміниться

Нова процедура бронювання військовозобов'язаних: що саме, для кого та коли зміниться

5 червня в Кабміні ухвалили постанову №650, яка у новій редакції подає порядок бронювання військовозобов'язаних, критерії визначення підприємств критично важливими та запроваджує процедуру в електронному вигляді – у "Дії". Що змінилось та як сам це працюватиме, розбирався "Ми – Україна".

Які строки бронювання?

До змін за порядком бронювання у ньому прописані два можливість строки:

  • на увесь період мобілізації – військовозобов'язаних, які працюють в органах держвлади, інших держорганах, органах місцевого самоврядування;
  • на шість місяців – решти військовозобов'язаних, які підпадають під бронь.

Тепер строки змінилися та є три можливі строки дії броні:

  • на час мобілізації – для тих самих військовозобов'язаних, які працюють або служать в органах держвлади, інших держорганах, органах місцевого самоврядування;
  • протягом строку дії контракту або договору на поставку товарів, виконання робіт, надання послуг для потреб ЗСУ та інших військових формувань – для військовозобов'язаних, які працюють або служать на підприємства, в установах та організаціях, які критично важливі для ЗСУ та інших військових формувань в особливий період;
  • 12 місяців – решта військовозобов'язаних, які підпадають під бронь. Це працівники критично важливих для економіки або життєдіяльності населення підприємств, організацій установ, а також працівники спецустанов ООН, міжнародних судових органів, міжнародних та неурядових організацій та установ.

Усі відстрочки, які надали до того, як нова постанова набрала чинності, діють протягом зазначеного у них строку. Тобто, незважаючи на те, що строк тепер рік, а не пів року, автоматично їх не пролонгують.

Кого саме не бронюють та бронюють?

Тепер у порядку прописують, що в разі відстрочки від призову по мобілізації на підставі закону, бронювання не буде. Усі підстави для відстрочки – у законі про мобпідготовку та мобілізацію, у статті 23. Раніше це положення уточнювали окремим листом в Мінекономіки.

В залежності від того, де саме бронюють, є окремі умови щодо квот. Здебільшого вони не змінюються, хоча є нові уточнення та пояснення.

Органи держвлади та інше держоргани. Квота – не більше 50% від кількості військовозобов'язаних. Але обов'язково мають бути заброньовані:

  • держслужбовці категорії "А";
  • штатні працівники патронатних служб держорганів із загальнодержавною юрисдикцією;
  • керівники обласних, районних, Київської та Севастопольської міських адміністрацій та керівники військових адміністрацій, голови обласних, районних рад, сільські, селищні та міські голови;
  • держслужбовці категорії "Б", які тимчасово виконують обов'язки за посадами категорії "А".

Також нардепи можуть забронювати двох своїх помічників-консультантів, які працюють за договором та прикріплені до Апарату ВР.

Військовозобов'язаних, які служать у Нацполіції та ДСНС також обмежили квотою 50% від кількості військовозобов'язани. Проте міністр внутрішніх справ може звернутися до міністра оборони, щоб той ухвалив окреме рішення щодо них.

"Прийняте узгоджене рішення про бронювання 90% особового складу ДСНС та Нацполіції. 10% співробітників ДСНС мають вибір мобілізовуватися до лав Збройних сил України, Національної гвардії або Державної прикордонної служби. 10% поліцейських, які підлягають мобілізації, можуть долучитися до бригади "Лють" або додатково створених трьох бойових бригад Національної поліції України" – каже міністр внутрішніх справ Ігор Клименко.

Підприємства, які є критично важливими для економіки та життєдіяльності населення. Квота – не більше 50% від кількості військовозобов'язаних. Проте із певними виключеннями.

Забронювати мають:

  • кінцевих бенефіціарних власників, які не є працівниками;
  • членів наглядових рад. У суб'єктах господарювання стратегічного значення для економіки та оборони – якщо чистий річний дохід перевищує 200 млн грн. На особливо важливих для економіки підприємствах – якщо вартість активів перевищує 2 млрд грн або річний чистий дохід перевищує 1,5 млрд грн;
  • протезистів-ортезистів, техніків-протезистів-ортезистів, інженерів-технологів-протезистів, інженерів-протезистів, механіків протезно-ортопедичних виробів. Якщо протягом останніх 3 місяців вони виконували не менше 50% норми робочого часу.

Забронювати 100% військовозобов'язаних можуть:

  • підприємства паливно-енергетичного комплексу та їхні підрядники. Якщо будують, ремонтують, відновлюють, виготовляють, постачають обладнання, надають послуги для безперебійної роботи об'єднаної енергетичної системи України та ГТС;
  • підприємства, установи, організації, які обслуговую системи життєзабезпечення та їхні підрядники. У тому числі ті, які будують, ремонтують, розміщують газопоршневі та газотурбунні установки, зокрема котельні та генератори, пов'язані мережі електро-, тепло-, газо-, водопостачання, вузли обліку та інше обладнання;
  • аварійно-відновлювальні бригади підприємств електронних комунікаційних мереж у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Київській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Сумській, Харківській, Херсонській, Чернігівській областях та у Києві;
  • ДП "Дія", Фонд розвитку інновацій та підприємства, яким надано грант через цей Фонд;
  • підприємства, які будують фортифікації, критично важливі в сфері оборонно-промислового комплексу;
  • спеціалізовані установи ООН, закордонні диппредставництва в Україні та українські за кордоном, представництва міжнародних організацій, критично важливих для економіки;
  • представництва донорських установ, виконавці проєктів міжнародної технічної допомоги, які є критично важливими;
  • Товариства Червоного Хреста України та інші неурядові українські організації, які реалізують гуманітарні проєкти за донорські кошти;
  • спецустанови ООН, міжнародних судових органі, міжнародних та неурядових організацій та установ, у яких Україна задіяна на підставі міжнародних договорів;
  • установи та організації, до складу яких входять збірні олімпійських та неолімпійських видів спорту та спорту осіб з інвалідністю.

Що з критеріями для критично важливих підприємств?

Підприємства, щоб претендувати на статус критично важливих, мають відповідати певній кількості критеріїв з семи передбачених:

  • за податковий рік сплачено понад 1,5 млн євро податків, зборів, платежів, крім митних, та ЄСВ;
  • за податковий рік сума надходжень в інвалюті перевищує 32 млн євро. Кредити та позики не враховують;
  • підприємство є у затвердженому Кабміном переліку тих, які мають стратегічне значення;
  • підприємство має важливе значення для певної галузі чи тергромади. Критерії встановлюють органи виконавчої влади, держоргани, органи держуправління, обласні держадміністрації, Київська та Севастопольська міські держадміністрації або військові адміністрації;
  • немає боргу зі сплати ЄСВ;
  • розмір середньої зарплати не менше середньої в регіоні станом на IV квартал 2021 року. До прикладу, у Києві це не менше 22 795 грн;
  • резидентство Дія.Сіті.

Самі критерії не змінилися, але відкоригували вимоги про відповідність. Щоб бути критично важливим здебільшого треба відповідати мінімум трьом критеріям із семи.

Деякі мають відповідати лише двом критеріям, а саме:

  • підприємства, установи та організації ПЕК, казенні підприємства пробірного контролю – тут без змін. Але додали управителів багатоквартирних будинків – юросіб (суб'єктів господарювання);
  • підприємства, установи, організації державної та комунальної власності, які працюю у сфері: охорони здоров'я, ветеринарної медицини, освіти та науки, фізкультури і спорту, соцзахисту. Тут майже без змін, але у переліку тепер немає підприємств ЖКГ;
  • лінійні аудиовізуальні медіа, державні та комунальні заклади культури – без змін;
  • підприємства, установи та організації, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів, вантажів, автобусні перевізники на маршрутах загального користування – пасажирів, вантажів, перевізники міського електротранспорту. Ці категорії додали.

Автоматично, тобто без вимог щодо критеріїв, критично важливими визнають:

  • спецустанови ООН, закордонні дипустанови в Україні, представництва міжнародних організацій, донорських установ, виконавці проєктів міжнародної технічної допомоги. Тут без змін. Додали закордонні дипустанови України, але тепер не бачимо у переліку міжнародні та українські неурядові організації, які реалізують гуманітарні проекти за кошти міжнародних партнерів;
  • підприємства, установи та організації, які виробляють товари, виконують роботи і надають послуги з розроблення, виготовлення, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів, їх складових частин для забезпечення потреб ЗСУ та інших формувань. Тут без змін;
  • підприємства, установи організації протезно-ортопедичної галузі – додали;
  • дослідницька служба ВР, підприємства, установи, організації з управління держмайном, що забезпечує діяльність президента, ВР та Кабміну – додали.

Як бронювати: можна онлайн, але не усім

Ігор Фоменко, заступник міністра економіки, каже, що зміни, які постановою №650 внесли до постанови №76 про бронювання, – це модернізація процедури.

"Стосовно визначення критично важливими підприємства процедура лишається така, як і була. Центральні органи виконавчої влади або обласні військові адміністрації, відповідно до своїх критерії вта наказів, визначають підприємство критично важливим. Або для функціонування економіки, або для забезпечення гуманітарних потреб населення, або для забезпечення військових потреб ЗСУ, інших військових формувань, або ПЕК, інших напрямків. Після цього списки військовозобов'язаних з метою бронювання направляються Міноборони, яке перевіряє відповідність військово-облікових даних. Після цього Міноборони направляє лист-погодження у Мінекономіки. І після додаткового опрацювання правових підстав надання бронювання військовозобов'язаним, Мінекономіки видає наказ", - пояснює Фоменко.

Він вказує, що тепер процедура максимально спрощена. Також в новій постанові є окремий порядок бронювання засобами "Дії".

"Зараз, щоб забронювати співробітника, потрібно подавати заяви в паперовому вигляді, збирати підписи та тижнями чекати на результат. "Дія" це змінить. Процес буде швидким, прозорим і без людського фактору, а результат — за годину, - каже міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, - На першому етапі забронювати своїх співробітників онлайн зможуть критично важливі підприємства та компанії, які працюють на потреби Сил оборони".

Перший етап розпочнеться у липні. Далі обіцяють поступово розширювати можливості роботодавців подавати документи онлайн. Процедура буде такою:

  • роботодавець, в разі права на бронювання, через "Дію" подає списки військовозобов'язаних та засвідчує їх електронним підписом;
  • "Дія" перевіяє в реєстрах працевлаштування військовозобов'язаних та їхні дані у реєстрі "Оберіг";
  • якщо дані вірні, роботодавцю надійде відповідь про бронювання в електронний кабінет, а військовозобов'язаному – в "Резерв+";
  • підтвердження бронювання буде в електронному вигляді – QR-код. Він матиме ту саму силу, що й паперова бронь. За бажання, паперову бронь людині також зможуть зробити.

бронювання_у_дії.jpg (74 KB)

У порядку більше деталей щодо алгоритму. Подавати через "Дію" список військовозобов'язаних на бронювання підприємства зможуть, якщо міститимуться в Єдиному переліку для бронювання. До нього інформацію буде вносити Мінекономіки, а подаватися до нього роботодавці також будуть засобами "Дії".

У бронюванні через "Дію" система відмовить, якщо:

  • про військовозобов'язаного немає даних в реєстрі "Оберіг";
  • в реєстрі "Оберіг" немає даних про працевлаштування.

Бронювання анулюють у таких випадках, і варто зважити, що їхній перелік збільшився:

  • закінчення строку дії броні;
  • завершення виконання робіт, виробництва товарів, надання послуг ЗСУ та військовим формуванням;
  • позбавлення підприємства статусу критично важливого;
  • ліквідація органу держвлади, держоргану, органу місцевого самоврядування, підприємства, організації, установи;
  • звільнення військовозобов'язаного. Проте бронювання не мають скасувати, якщо відбувається подальше призначення на посаду у того самого роботодавця – це нове уточнення, якого раніше не було;
  • тимчасове припинення дії трудового договору військовозобов'язаного – нова умова;
  • обґрунтоване подання роботодавця – нова умова;
  • відстрочка від призову з причин, перелік яких є у ст. 23 закону про мобпідготовку та мобілізацію – нова умова;
  • завершення строку контракту – для працівників спецустанов ООН, міжнародних судових органів, міжнародних та неурядових організацій та установ – нова умова.

Зараз, як каже Фоменко, уряд напрацьовує інші зміни до процедури бронювання. Щоб забронювати працівника, він має спочатку оновити свої дані у ТЦК. Проте під час оновлення його можуть мобілізувати і людей мобілізують.

"Зараз напрацьовуються законодавчі зміни для того, щоб врегулювати це питання також, - зазначає заступник міністра, - Але хочу сказати, що, згідно діючого законодавства, підприємства мають вести військовий облік, мінімум раз на рік оновлювати військово-облікові дані своїх військовозобов'язаних працівників. Якщо вимоги законодавства виконуються, проблем у підприємств, які виконують вимоги стосовно бронювання військовозобов'язаних, не мають виникати".

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, які концепції економічного бронювання розглядають зараз.

Головне