Керівник Офісу Президента Кирило Буданов назвав мету Зеленського завершити гарячу фазу війни до зими «правильною, вчасною, продуманою і реалістичною». На перший слух це легко списати на бажане замість дійсного. Та варто подивитися, на чому ця оцінка стоїть.

За словами Буданова, переговори не в глухому куті. Технічні розмови тривають, Україна готується до візиту американської делегації, яка має побувати і в Києві, і в Москві. Пауза існує тільки на найвищому рівні – сам процес не зупинено. Це важлива деталь: «затишшя» в новинах не означає, що нічого не відбувається.

Позиція України при цьому окреслена без ілюзій. Жодної здачі Донбасу чи інших територій. Перший крок – зупинка там, де зараз стоять війська, а далі робота над гарантіями безпеки. І тут ключова теза, яку легко пропустити: без гарантій будь-яке «завершення» перетворює країну на сіру зону, де держави не розвиваються, а виживають від загрози до загрози. Мир без захисту – це не мир, а пауза перед наступною війною.

Окрема умова стосується Європи. Вона має визначитися з єдиним представником і спільною позицією, бо переговори не можуть вести «сто людей». Образ, який тут напрошується, – це класичні лебідь, рак та щука: кожен тягне у свій бік, і віз стоїть. Україні потрібен не хор окремих голосів, а одна узгоджена з Києвом лінія.

Чесно варто сказати й про те, чого ми не контролюємо. Чи приїде вчасно американська делегація, чи зможе Європа нарешті заговорити одним голосом, чи витримає Росія тиск рівно настільки, щоб шукати вихід, а не нову ескалацію, – наперед не знає ніхто. Тому «реалістично» тут не означає «гарантовано». Це означає, що мета спирається на тиск і на стійкість фронту, а не на сподівання, що ворог сам передумає.

І ось що з цього випливає для нас. Між запевненнями і гарантіями – прірва, яку Україна вже одного разу оплатила. Будапештський меморандум 1994 року дав саме запевнення: красиві слова без жодного механізму їх виконати. Тому ціль нинішніх переговорів – не ще один папір із підписами, а гарантії, які працюють тоді, коли по них доведеться діяти. Усе інше – повернення в ту саму сіру зону, тільки під новою назвою.

Ігор Петренко, доктор політичних наук, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”