Як змінився законопроєкт про мобілізацію: нові умови щодо обліку, призову, служби та звільнення

30 січня Кабмін подав до Верховної Ради оновлений текст законопроєкту про мобілізацію 10449. Які норми у ньому прописали та що змінили порівняно із першим варіантом, розбирався "Ми – Україна".

Відстрочка від мобілізації

Підстави для відстрочки від мобілізації прописані у законі про мобпідготовку та мобілізацію (ст.23). Зміни до них у першому варіанті урядового законопроєкту були чи не найбільш обговорюваними. У першу чергу щодо скасування відстрочки для осіб з інвалідністю третьої групи.

У новому варіанті відстрочка для третьої групи зберігається, а переогляд визнаних тимчасово непридатними пропонують встановити у терміни від півроку до року, замість нинішніх "до 6 місяців".

Наводимо підстави для відстрочки, які зазнають змін як порівняно із чинними, так і з тими, які пропонували у першому варіанті законопроєкту:

заборгованість зі сплати аліментів понад три місяці – підстава скасувати відстрочку для тих, хто має трьох і більше дітей у віці до 18 років;
нині мати-одиначка чи батько-одинак із дитиною у віці до 18 років на вихованні мають відстрочку. За проєктом підстава – наявність дитини у віці до 18 років, якщо другий з батьків помер, зник безвісти, безвісно відсутній, оголошений померлим, позбавлений батьківських прав;
зараз усиновителі, які утримують дітей-сиріт та дітей, які позбавлені батьківського піклування у віці до 18 років, отримують відстрочку. Тепер додають умову: такий статус у дітей має бути на момент їхнього усиновлення. Право на відстрочку планують надати патронатним вихователям;
постійний догляд, призначений за висновком МСЕК чи ЛКК, тільки за своїми батьками є підставою для відстрочки. Догляд за батьками чоловіка або дружини – ні. Такі умови були й у першому варіанті проєкту;
у проєкті прибирають норму щодо відстрочки для тих, хто має дружину з інвалідністю, батьків своїх чи дружини з першою чи другою групи інвалідності та переписують пункт щодо відстрочки для опікунів осіб з інвалідністю з недієздатністю, зайнятих постійним доглядом. Замість них додають три інші умови для відстрочки, які перераховуємо нижче;
за урядовою пропозицією відстрочку нададуть: опікунам недієздатних осіб (недієздатність – за рішенням суду); одному члену сім'ї першого ступеню споріднення, який здійснює постійний догляд за особою з інвалідністю першої групи. За законодавством перший ступінь – це батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Постійний догляд за особою з інвалідністю першої групи другого ступеню також може бути підставою для відстрочки. Але за умови, якщо серед найближчих родичів доглядати немає кому. Постійний догляд за особою з інвалідністю другої групи першого ступеню спорідненості також буде підставою для відстрочки для одного члена сім'ї. Але тільки за умови, якщо більше немає кому доглядати;
денна або дуальна форма здобуття освіти буде підставою для відстрочки тільки у тому випадку, якщо навчання йде за рівнем освіти вищим, за здобутий перед тим. У першому варіанті вимагали, щоб це було навчання ще й за однією спеціальністю, але вимогу прибрали. Натомість скасовують відстрочку для аспірантів, які навчаються на контракті. Всім, хто втрачає право на відстрочку за цією нормою її пролонгують до кінця навчального року;
хоча у першому варіанті законопроєкту хотіли посилити вимогу до ставки педагогів: надавати відстрочку, якщо вона повна, а не 0,75 ставки, як зараз. Проте вирішили цю норму не чіпати;
загибель чи зникнення безвісти діда, баби, неповнорідних брата чи сестри під час АТО, стримування агресії у Донецькій та Луганській областях, відсічі та стримування агресії під час воєнного стану не буде підставою для відстрочки.

Під час мобілізації не призиватимуть звільнених з полону, хіба що за їхнім бажанням. Відстрочку на два роки проти нинішніх шести місяців нададуть тим, хто звільнився у запас у зв'язку із закінченням строку служби.

Раніше планувалося позбавити права на відстрочку народних депутатів, які не є діючими. Але за новим проєктом її зберігли. Додають також право на відстрочку:

суддям, у тому числі КСУ, членам та дисциплінарним інспекторам Вищої ради правосуддя, членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів;
працівникам Державної спеціальної служби транспорту та МВС загалом, скасовуючи при цьому службу у Нацполіції у якості підстави для відстрочки;
міністрам та їхнім заступникам, керівникам держорганів, органів держуправління з юрисдикцією по всій Україні.

Скасовують службу у БЕБ, НАБУ, ДБР і Державної виконавчої служби у якості підстав для відстрочки. Але військовозобов'язаних у БЕБ, ДБР, НАБУ, Нацполіції, органах прокуратури, ДСНС, судах, органах досудового розслідування, патронатних службах та Служби судової охорони бронюватимуть. Також передбачають бронь для:

держслужбовців категорії "А", голів місцевих рад;
держслужбовців категорій "Б" та "В" у кількості до 50% від усіх військовозобов'язаних.

Обов'язки призовників, військовозобов'язаних та резервістів

Після того, як Рада узгодила зміни до законів про реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів із процедурою створення у ньому електронного кабінету, обов'язок це робити був лише питанням часу. І у першому варіанті урядового законопроєкту, і у новому електронний кабінет є обов'язковим для створення.

Також громадяни за проєктом мають:

завжди носити із собою військово-обліковий документ. Співробітники ТЦК та СП, а також поліцейські та прикордонники матимуть право їх перевіряти;
пред'являти військово-обліковий документ із відміткою про перебування на військовому обліку чи з відміткою про зняття з військового обліки при перетині кордону. Загалом за проєктом в разі зняття з обліку військово-обліковий документ не вилучатимуть, а у ньому проставлятимуть дані про виключення;
з'являтися за повісткою у строк та місце, які у ній вказані;
проходити медогляд для визначення придатності за рішенням ВЛК чи ТЦК та СП;
уточнювати свої військово-облікові дані протягом 60 днів від початку мобілізації, зокрема через електронний кабінет. Також уточнити дані треба буде усім, хто стоїть на обліку, протягом 60 днів після опублікування нового закону. В цьому випадку через ТЦК та СП або ЦНАПи, якщо вони в Україні, звернувшись дистанційно до свого ТЦК та СП, якщо вони за кордоном. Незалежно від місця перебування – через електронний кабінет;
здійснювати консульські дії за кордоном тільки за наявності військово-облікового документу. Вони будуть необов'язковими у чотирьох випадках: оформлення посвідчення на повернення в Україну; вчинення консульських дій щодо дітей, один з батьків яких – українець, а інший – іноземець чи особа без громадянства; оформлення спадщини; за заявою заарештованого, затриманого чи позбавленого волі за кордоном;
мати та пред'являти військово-обліковий документ в разі оформлення внутрішнього чи закордонного паспорта.

Також є кілька обов'язків, які проєкт покладає на окремі категорії:

правоохоронці-чоловіки (Нацполіція, БЕБ, Державна кримінально-виконавча служба, ДБР, органи та підрозділи цивільного захисту) мають стати на облік у ТЦК та СП за місцем проживання протягом 60 днів після набрання законом чинності;
зняті з військового обліку громадяни, які перебувають за кордоном понад три місяці, мають стати на військовий облік. Порядок пропише Кабмін і після набрання ним чинності буде 30 днів, щоб стати на облік. При цьому перешкод для виїзду-в'їзду це не має викликати;
визнані обмежено придатними мають пройти переогляд протягом дев'яти місяців після набрання законом чинності;
чоловіки, які після 24 лютого 2024 року оформлять другу або третю групу інвалідності (крім тих, які отримали інвалідність під час служби), мають до кінця 2024 року пройти переогляд. Це одна з найдивніших норм проєкту. Здається тут щось наплутали із датами, бо виходить, що потрібен переогляд майбутнього огляду.

Базова військова служба замість строкової

Строкову військову службу скасовують, а замість неї запроваджують базову військову службу. Її основа – базова загальновійськова підготовка, яка розпочнеться з 2025 року. Для чоловіків вона є обов'язковою, для жінок – добровільною.

Основні принципи базової загальновійськової підготовки:

строк її проходження – три місяці під час воєнного стану, п'ять місяців – у мирний час;
вік проходження – від 18 до 25 років. У вишах її включатимуть до навчальних програм. Якщо не запланована під час навчання, є можливість обрати рік проходження, але визначитися треба до того, як виповниться 24 роки;
після проходження базової загальновійськової підготовки громадяни стають на облік як військовозобов'язані. Загалом після 25 років набувається статус військовозобов'язаного, тож призовний вік – від 18 до 25 років, а не до 27 років, як зараз. Нагадаємо, що саме військовозобов'язані підлягають призову під час мобілізації, і прив'язка до призовного віку є умовною;
чоловіки у віці до 60 років, які вперше заступають на державну службу, повинні мати за плечима базову загальновійськову підготовку або військову службу. Ті самі вимоги до копів та прокурорів. Проте на держслужбу можуть наймати тих, хто службу не проходив, якщо це було з поважних причин чи за станом здоров'я.

Порядок базової загальновійськової підготовки пропише Кабмін. Є дві причини для звільнення від неї, які хочуть вписати у законодавство:

непридатність за станом здоров'я;
служба в інших державах до набуття українського громадянства.

Також збираються додати чотири підстави для відстрочки:

тимчасова непридатність за станом здоров'я;
навчання за денною або дуальною формою, в інтернатурі та докторантурі, але тільки до 24 років;
самостійно обрано рік проходження служби, але під час воєнного стану така відстрочка не діє;

є право на звільнення з військової служби за сімейними обставинами або з інших поважних причин. Це ті самі сімейні обставини, які передбачають звільнення військовий під час воєнного стану. Про них нижче.

Звільнення зі служби під час воєнного стану

Підстави для звільнення зі служби прописані у ст. 26 закону про військовий обов'язок та військову службу. Їхній перелік залежить від категорії та від того, коли саме звільнення відбувається. Законопроєктом широко змінюють підстави, але ми зазначимо ті нові, які додаються та актуальні під час воєнного стану.

Звільнення військових, які проходять службу за призовом під час мобілізації, контрактників, кадрових військових:

за станом здоров'я за наявності інвалідності, для кадрових військових як і зараз – на підставі висновку ВЛК про непридатність;
в разі обвинувального судового вироку з покаранням у виді позбавлення чи обмеження волі. Викреслюють норму щодо звільнення після скасування військового звання;
після звільнення з полону;
у зв'язку із скороченням штатів та неможливості використовувати на службі осіб вищого офіцерського складу;
обрання нардепом, призначення на посаду судді, члена Вищої ради правосуддя чи Вищої кваліфкомісії суддів, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя;
закінчення строку служби. Під час воєнного стану таким строком вважається безперервна служба протягом 36 місяців. Але автоматично все одно не звільнять і остаточні строки визначає Ставка;
сімейні обставини.

Сімейні обставини узагальнюють для усіх категорій, і під час воєнного стану це:

вагітність жінок-військовослужбовиць;
відпустка для догляду за дитиною до трьох років чи до шести років, якщо дитина за медичними показаннями цього потребує;
несення служби обома з подружжя, які мають дитину у віці до 18 років. Звільнення можливе для одного с подружжя;
утримання трьох і більше дітей у віці до 18 років, але якщо немає тримісячного чи більше боргу зі сплати аліментів;
наявність дитини у віці до 18 років, якщо другий з батьків помер, зник безвісти, безвісно відсутній, оголошений померлим, позбавлений батьківських прав;
військові є усиновлювачами дітей-сиріт чи дітей позбавлених батьківського піклування , за умови, що діти мали цей статус на момент усиновлення. Військові, які є опікунами, піклувальниками, батьками-вихователями, на утриманні яких діти-сироти чи діти позбавлені батьківського піклування у віці до 18 років;
утримання дитини з інвалідністю у віці до 18 років чи повнолітньої дитини з інвалідністю першої або другої групи;
виховання тяжкохворої дитини;
потреба у постійному догляді за членом сім'ї першого або другого ступеню споріднення з інвалідністю першої групи, якщо у такої людини більше немає родичів першого ступеню споріднення, які могли б доглядати;
постійний догляд за членом сім'ї першого ступеню споріднення з інвалідністю другої групи, якщо більше немає кому доглядати;
опіка над недієздатною особою, якщо більше ніхто не піклується та не опікується;
загибель або зникнення безвісти чоловіка, дружини, сина, доньки, батька, матері, брата чи сестри (повнорідних) під час АТО, стримування агресії у Донецькій та Луганській областях, повномасштабного вторгнення (під час воєнного стану).

Виїзд за кордон

Наявні зараз обмеження на виїзд для чоловіків під час воєнного стану дуже часто критикують правники, бо вони мають регулюватися законом, а не нормативними актами. В урядовому проєкті це намагають виправити, проте лише частково.

До закону про порядок виїзду та в'їзду додають норму, що правила перетину кордону встановлює Кабмін, а воєнний стан – підстава, щоб тимчасово обмежити громадян у праві на виїзд.

Ми вже зазначали, що при в'їзді та виїзді чоловіки у віці від 18 до 60 років мають пред'являти військово-обліковий документ із відміткою про взяття на облік чи зняття з нього.

Також проєктом запроваджують військовий облік за кордоном на правилах і умовах Кабміну.

Тих, хто ігнорує вимоги працівників ТЦК та СП можуть обмежити у праві виїзду за кордон.

Повістки та обмеження за ініціативою ТЦК та СП

Проєкт пропонує нову редакцію частини 3 ст. 22 закону про мобпідготовку. У ній йдеться про зобов'язання громадян під час мобілізації. Військовозобов'язані на службі у резерві, закріплені за частинами, які служать за контрактом у резерві мають з'являтися за викликом під час мобілізації. Решта військовозобов'язаних протягом 60 днів після оголошення мобілізація мають уточнювати свої військово-облікові дані через електронний кабінет, ТЦК та СП чи ЦНАП.

Повістки ТЦК та СП про виклик до військкомату обов'язкові до виконання: треба з'явитися у той час і на те місце, яке у ній вказали. Відправляти повістки можна в електронному вигляді через електронний кабінет.

Якщо повістку дали, але військовозобов'язаний чи резервіст не з'явився, ТЦК та СП може звернутися до Нацполіції. Копи мають право провести адміністративне затримання та доставити людину до військкомату.

Якщо поліція протягом 15 днів здійснити адмінзатримання не може, ТЦК та СП відправляє поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або через електронний кабінет вимогу про виконання обов'язку. Той день, коли вимога прийшла до електронного кабінету, день отримання паперового листа чи відмови від нього, є днем вручення вимоги.

Після вручення вимоги дають десять днів, щоб з'явитися до ТЦК та СП і закрити питання. Нез'явлення – підстава звернутися до суду.

У першому варіанті законопроєкту за рішенням військкому тих, хто ухиляється від обліку, ігнорує повістки хотіли тимчасово, поки вони не виконають вимоги, обмежувати у деяких правах. Варіант із обмеженням на підставі рішення ТЦК та СП не підійшов. У новому документі прописують, що обмеження можливі за рішенням суду.

ТЦК та СП можуть звертатися до суду протягом п'яти днів після того, як спливе десятиденний строк, що відводять військовозобов'язаним і резервістам аби виконати вимоги військкому. Якщо у суду до заяви немає претензій, він має розглядати такі справи протягом 15 днів. Сторони про розгляд мають повідомляти, але якщо вони на засідання не прибувають, заяву розглядають у письмовому провадженні. Рішення суду підлягає негайному виконанню, а ТЦК та СП може наполягати на таких тимчасових обмеженнях:

у праві на виїзд за кордон;
у праві на керування транспортним засобом;
накладання арешту на кошти і цінності на рахунках та на зберіганні у банках, фінустановах та надавачів платіжних послуг, на електронні гроші в електронних гаманцях, на рахунки у цінних паперах.

Коли військовозобов'язаний чи резервіст, якого у правах обмежили, виконає вимогу ТЦК та СП, військком спрямує до державної виконавчої служби повідомлення про відкликання вимоги. Передбачається, що після цього обмеження знімають.

Які ще норми пропонують у законопроєкті про мобілізацію і коли його розглянуть?

Документ великий, зміни суттєві, і в одні публікації висвітлити усі важко. Але громадянам також варто звернути увагу на такі запропоновані норми:

МВС подаватиме ТЦК та СП дані про зареєстровані транспортні засоби, які можна "мобілізувати" для доукомплектування ЗСУ та інших військових формувань. Порядок подання визначить Кабмін;
зараз засуджені особи не можуть бути мобілізованими. Проте умови проєктом змінять. Засуджених умовно мобілізувати дозволять, тих, хто вчинив злочини проти основ нацбезпеки та деяких інших, зокрема, дезертирство, непокора, невиконання наказу, самокалічення для ухиляння від військової служби, добровільна здача у полон – ні. Решта ув'язнених може мобілізуватися за власним бажанням;
строковиків готові звільнити лише через 210 днів після прийняття закону. Після звільнення їм дадуть шість місяців відстрочки від мобілізації.

Коли саме парламентарі доберуться до нового закону та як швидко розглянуть – орієнтовно вказує народний депутат Ярослав Железняк. Але розповідає про один з найбільш імовірних сценаріїв, проте не єдиний. За ним депутати мають підтримати скорочення строків подання альтернативних законопроєктів до семи днів. Потім оборонний комітет ВР розгляне урядовий проєкт і альтернативи. Перше читання за таким сценарієм – не раніше 7 лютого.

Після цього можуть вирішити скорочувати чи ні терміни подання поправок з 14 до 7 днів.

"Потім знов Комітет має розглянути всі правки. Очевидно їх буде багато. І враховуючи навантаження і графік Ради, то раніше ніж кінець лютого законопроект не буде винесений на голосування до другого читання", - каже Железняк.

За озвученим сценарієм друге читання можливе не раніше 22 лютого. Після розгляду поправок, які можуть суттєво вплинути на остаточний текст, має бути фінальне голосування.

"Потім дуже ймовірно, що хтось з депутатів внесе блокуючу постанову і потрібно буде ще одне голосування, щоб дати можливість Спікеру підписати закон і відправити Президенту. Потім Президент має підписати закон", - резюмує Железняк.

До першого урядового мобілізаційного законопроєкту депутати подали чотири альтернативи. Їх вже не розглядатимуть і треба подавати нові. Дмитро Разумков, один з авторів альтернативи, каже, що у нього такий готують. Нагадаємо, що раніше він виступав, зокрема, проти електронних повісток.

Георгій Мазурашу також каже, що спробує підготувати нову альтернативу і він акцентував увагу на великій кількості норм, які в урядовому документі його не влаштовують.

Олексій Гончаренко – третій автор альтернативного законопроєкту, який нині вже втратив актуальність. Він поки публічно новий документ не обіцяє, але окреслює принципові для нього норми, на яких наполягатиме, а серед них чіткі строки демобілізації, швидке звільнення строковиків, мобілізація зеків.

У поданні ж до урядового документу вказують, що представлятиме його у Раді міністр оборони Рустем Умєров, а головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний буде співдоповідачем. З огляду на те, як гостро українці відреагували на чутки про відставку Залужного, його думка може мати вирішальне значення як щодо окремих норм, так і щодо підтримки проєкту загалом.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, яким, згідно нового закону, буде реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів "Оберіг".