Військовий облік-2023: що змінилося для українців, чого варто і не варто боятися

Військовий облік-2023: що змінилося для українців, чого варто і не варто боятися

З 5 січня цього року набрав чинності новий порядок військового обліку, через який ще на етапі узгодження здійнялася хвиля обурення. В мережі активно обговорювали особливості обліку за кордоном, подвірний обхід представниками місцевої влади задля уточнення даних та зміну віку призовників. Чи є підстави для хвилювання та які головні зміни чекають на призовників, військовозобов’язаних, резервістів і тих, хто буде здійснювати їхній облік?

Подвірний обхід

Постанова №1487, яку Кабмін узгодив 30 грудня 2022 г., скасовує постанову №921, якою облік регулювався раніше. В обох фігурує поняття подвірний обхід, який здійснюють виконкоми місцевих рад. Отже, в цьому випадку нічого сенсаційного не відбулося, і зараз лише трохи змінилися умови.

Раніше під час такого обходу, а відбуватися він мав не рідше разу на рік, звірялися облікові дані в документах з даними в особових картках та документах про реєстрацію. Зараз подвірний обхід з тією ж метою передбачений за графіком, який мають узгоджувати голови населених пунктів. Так само як і раніше, представники виконкомів під час них перевірятимуть наявність та стан військово-облікових документів призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Отже тут зміни мінімальні.

Консульський облік

Консульський облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів також не зазнав принципових змін. Він буває тимчасовий, це на рік і більше, в разі дозволу іншої держави, та постійний, який стосується того, хто виїхав на ПМП і знявся з військового обліку. Отже найгарячіше питання – саме тимчасовий консульський облік.

Як і раніше дипломатичні та консульські представництва України сповіщають призовників про початок призову, сприяють поверненню в Україну військовозобов’язаних та резервістів під час мобілізації, ведуть облік та зберігають дані протягом п’яти років. Принципова відмінність нового порядку у тому, що там прописали норму про зняття з обліку в Україні призовників, військовозобов’язаних та резервістів, якщо вони їдуть в іншу країну більше ніж на три місяці.

Щоб з обліку знятися та поїхати в іншу країну на довгий термін, треба з’явитися до центру комплектування до якого приписаний, або до СБУ чи Служби зовнішньої розвідки з документами про виїзд. Хоча в порядку це не прописано, вочевидь, для серйозної розмови, в ході якої переконуватимуть не їхати. Якщо планується виїзд менше ніж на три місяці, з обліку не зніматимуть.

Вік призовників

Суттєва відмінність нового порядку – нові вимоги щодо віку призовників, що стають на облік. Раніше подання документів та проходження ВЛК вперше передбачалося у 17 років, а зараз у 16 років в рік настання сімнадцятиріччя і до 27 років, як і раніше. З досвіду автора публікації, процедура відносно проста. Треба зібрати пакет документів. Це копії:

  • паспорту;
  • довідки про реєстрацію (якщо нема, треба отримати у ЦНАП);
  • довідки про присвоєння ідентифікаційного коду ( треба отримати у територіальному відділі податкової, наявність коду в ID паспорті центр комплектування не влаштує);
  • загальні аналізи крові та сечі, кардіограма, флюорографія;
  • шість фотокарток 3,5-на 4,5.

У сімейного лікаря чи педіатра треба отримати довідку про щеплення, медичну характеристику, вкладний листок до амбулаторної картки. З рештою документів допоможуть розібратися у навчальному закладі та у центрі комплектування.

Зараз чимало 16-річних хлопців виїхали або виїжджають за кордон. Але нові вимоги щодо віку для обліку не мають стати цьому на заваді. Законодавчо виїзд заборонений для військовозобов’язаних чоловіків у віці від 18 до 60 років. Також немає підстав хвилюватися щодо можливого призову таких хлопців. Призов скасований законодавством до завершення військового стану.

Облік жінок

Новим порядком унормували вимогу щодо обліку жінок. Суперечки щодо планів взяття на нього представниць широкого кола професій розпочалися ще восени 2021 року, коли набрало чинності відповідне рішення Міноборони. За законодавством жінки, що мають освіту або працюють за фахом, які споріднені з військовими спеціальностями, стають на облік добровільно. Виключення – фармацевтки та медикині, які мають це зробити обов’язково. Саме щодо них є уточнення у новому порядку.

Навчальні заклади, де жінки здобувають фармацевтичну та медичну освіту, подадуть до центрів комплектування списки студенток за два місяці до завершення їхнього навчання. На основі цих списків їм нададуть тимчасові (на 30 діб) посвідчення військовозобов’язаних. Тобто задля них медичний огляд не передбачили. Протягом тижня після цього жінкам треба буде особисто стати на облік в центрі комплектування за місцем реєстрації, тобто саме тоді вони й пройдуть медогляд, де визначиться ступінь придатності до військової служби.

Ті жінки, які вже завершили навчання на фармацевта чи медика, і станом на 5 січня 2026 р. ще не перебувають на обліку, ще можуть влаштовувати на роботу як невійськовозобов’язані до кінця 2026 р. Це щодо ще не працевлаштованих жінок з відповідною освітою. А ось інформацію щодо тих, які вже працюють і ще не стоять на обліку, роботодавці нададуть до центрів комплектування. Їм треба буде самостійно ставати на облік.

Якщо порядок взяття на військовий облік змінюється, відповідальність призовників, військовозобов’язаних та резервістів за порушення правил і зіпсуття облікових документів з березня 2021 г. незмінна.

За статтею 210 Кодексу про адміністративні правопорушення за перше порушення ними правил обліку передбачений штраф від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів (510-850 грн), за друге протягом року – від 50 до 100 мінімумів (850-1700 грн). Такі самі штрафи передбачені за зіпсуття або недбале зберігання документів – посвідчень про приписку, військових квитків, тимчасових посвідчень (ст. 211). Справи про такі адмінпорушення розглядають центри комплектування.

Хто вестиме облік на робочому місті?

Чимало нюансів та й сама необхідність нового порядку обліку зумовлена тим, що все ж готується до запуску єдиний держреєстр призовників, резервістів та військовозобов’язаних, а також доступ до даних з нього – тобто до власних облікових документів в "Дії". Поки це тільки перспектива і про якісь терміни в документі не йдеться. Але дані унормовують в новий спосіб, і серйозна роль відводиться роботодавцям.

Як і раніше, у юрособи має бути співробітник, який відповідає за військовий облік робітників. Були й лишилися вимоги щодо кількості таких осіб в залежності від кількості в штаті призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Якщо в штаті таких більше 2 тисяч, має бути двоє відповідальних, якщо більше 4 тисяч – троє. Якщо їх менше ніж 500, облік – за представником служби персоналу, наприклад, кадровиком чи бухгалтером. За ведення військового обліку передбачена доплата до 50% від розміру посадового окладу, а для держслужбовців – в межах економії фонду оплати праці. В перспективі такі відповідальні особи ще й підвищуватимуть кваліфікацію не рідше ніж раз на п’ять років у ліцензованих закладах.

Дві важливі деталі. В порядку окремо не йдеться про облік у роботодавців-фізосіб, таких як ФОПи, вказані саме юрособи – підприємства, установи і організації, а також держоргани, органи місцевого самоврядування. Також не прописані якісь особливості обліку робітників за сумісництвом. Вочевидь, для них він буде на загальних підставах.

Що змінилося для роботодавців?

Облік роботодавцями буває спеціальний – військовозобов’язаних, які заброньовані під час мобілізації та час дії воєнного стану. Решта призовників, військовозобов’язаних та резервістів перебуває на загальному обліку.

Під час працевлаштування вони мають надати військово-обліковий документ:

  • призовники – посвідчення про приписку;
  • військовозобов’язані, у тому числі жінки, – військовий квиток чи тимчасове посвідчення;
  • резервісти – військовий квиток.

Далі з’являється принципова відмінність в обліку для роботодавців. Раніше вони вели його за особовою карткою працівника, це була типова затверджена форма. Зараз окремим додатком затвердили чотири персональні типові списки:

  • військовозобов’язаних офіцерського складу;
  • військовозобов’язаних рядового, сержантського та старшинського складу;
  • військовозобов’язаних та резервістів жінок;
  • призовників.

У кожному списку окрема справа на кожного з копіями облікових документів. Також у кожному – дані про співробітників, яких мобілізують.

Ці списки треба подавати в центри комплектування кожного року до 25 січня. До 1 грудня треба туди ж надавати дані про тих, кого мають приписати до призовної дільниці. Кожен місяць передавати інформацію щодо змін у списках. Також в офісі у відкритому доступі має бути інформація щодо військового обліку для працівників.

Тут також варто нагадати про відповідальність за порушення правил обліку. Вона передбачена як для громадян, так і для роботодавців. За Кодексом про адміністративні правопорушення (ст. 210-1) в разі порушення законодавства про оборону мобілізацію та мобпідготовку штрафи:

  • для громадян – 100-200 неоподатковуваних мінімумів (1700-3400 грн) за перше порушення, а за друге протягом року – 200-300 мінімумів (3400-5100 грн);
  • для посадових осіб – 200-300 мінімумів (3400-5100 грн) за перше порушення, а за друге – 300-500 мінімумів (5100-8500 грн).

Головне