Пенсії у 2023 році виплачують та призначають зі змінами. Що треба знати про три останні, які пенсіонери відчують вже цього літа?

Індексація: кому в липні підвищать, а кому – ні?

Цього літа розмір пенсійних виплат за рішенням Кабміну збільшується двічі. З 1 червня працюючі пенсіонери почали отримувати пенсії, які переглянули ще у квітні. Це був саме перерахунок виплат, бо за точку відліку брали зміну страхового стажу. В автоматичному режимі, тобто без звернення працюючого пенсіонера, її проводять тоді, коли накопилося два додаткові роки. Тобто станом на 1 березня у нього було нових 24 місяців страхового стажу після або призначення пенсії, або останнього проведеного її перерахунку.

Друге збільшення пенсій цього літа – це саме індексація. Тобто підвищення пенсії, з огляду на розмір споживчої інфляції та зростання середньої зарплати. Щороку Кабінет міністрів визначає коефіцієнт цього підвищення. У ньому враховують половину від споживчої інфляції за минулий рік та половину зростання середньої зарплати за три роки: порівнюють три попередні роки (2020-2022 рр.) та три роки, що передували минулому (2019-2021 рр.) Порівнюють середні зарплати, які визначає саме Пенсійний фонд, а не Держстат – у них різні методики та різні підсумкові дані щодо розмірів.

Цьогоріч коефіцієнт індексації склав 1,197. З його урахуванням на 19,7% в березні у виплаті підвищили показник середньої зарплати, який застосовують при нарахуванні пенсії. Але на початку весни індексація стосувалася тих, хто отримує виплату:

• за віком;
• за вислугою років;
• за інвалідністю;
• у зв’язку із втратою годувальника;
• за інвалідністю внаслідок ліквідації аварії на ЧАЕС.

З 1 липня наступна індексація вже торкнеться пенсіонерів, які отримують спецвиплати. Відповідно до постанови Кабміну №168, із застосування коефіцієнту 1,197 підвищать виплати тим, хто отримує пенсії за законами:

• про держслужбу;
• про службу в органах місцевого самоврядування;
• про статус нардепа;
• про наукову діяльність.

За законодавством пенсіонери можуть переходити з одного типу виплат на інший, якщо це дозволяють умови їхнього призначення. Наприклад, з пенсії за спецзаконом на пенсію за віком, якщо є достатній стаж. Пенсіонери обирають інший варіант у тому разі, якщо він більш вигідний. Але можна змінити рішення, і повернутися до виплати пенсії за спецзаконом. Якщо такі переходи відбувалися, з липня пенсію, призначену за одним з чотирьох законів, проіндексують у тому випадку, якщо її було поновлено до 31 грудня 2022 р.

Спецпенсії у липні проіндексують без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги, доплат до надбавок, щомісячних доплат, адресної допомоги та інших видів доплат.

Розмір підвищення після індексації у кожного буде свій, адже залежить від показника середньої зарплати у виплаті. Але є загальні вимоги, які цьогоріч діють щодо мінімального та максимального рівня. Доплата після індексації не може бути:

• нижчою за 100 грн. Якщо після підрахунку буде менше, доплачують суму, якої не вистачає;
• більшою за 1500 грн.

Додаткове обмеження, яке може бути актуальним для деяких отримувачів спецпенсій, діє вже на законодавчому рівні: розмір пенсії не може бути вищим за десять розмірів прожитмінімуму для осіб, які втратили працездатність. У 2023 році максимальна пенсія – 20930 грн.

Індексуватимуть пенсії за чотирма спецзаконами у липні вперше за багато років. Саме індексацію за законодавством мали відновити майже для всіх категорій пенсіонерів з 1 березня 2022 р. Але під час війни всі умови цього та деяких інших видів перерахунків, віддали у руки Кабміну. У минулому році для індексації за спецзаконами можливість не знайшли. У цьому році її проводять для більшого кола пенсіонерів, але не для усіх. Цьогоріч під індексацію, а у липні вона буде останньою, не потрапили:

• колишні працівники прокуратури;
• працюючі пенсіонери із недостатнім страховим стажем та призначеними їм пенсіями до 2100 грн, тобто нижче прожиткового мінімуму;
• пенсіонери, які отримують пенсію вищу за максимальний рівень – 20930 грн;
• пенсіонери, зокрема судді, які отримують щомісячне довічне грошове утримання.

Вихід на пенсію достроково для безробітних: які умови?

Умови для дострокового виходу на пенсію в основному прописані у законі про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, зокрема, ст. 115. У квітні минулого року вони розширилися, та право на дострокову пенсію за віком, якщо до неї лишилося півтора року, мають ті працівники, з якими розірвали трудовий договір з ініціативи власника. За законом це застосовують, якщо трудовий договір розірвали:

• через реорганізацію, ліквідацію, банкрутство, перепрофілювання, скорочення штату підприємства;
• через невідповідність працівника займаній посаді за станом здоров’я.

Це доволі загальні умови законодавства, які вимагали деталей. Щодо розірвання трудового договору через стан здоров'я Кабмін ухвалив окремий порядок ще у грудні минулого року. Згідно із ним, невідповідність треба підтвердити висновком ЛКК та відповідною довідкою про нього від медзакладу, випискою МСЕК щодо групи інвалідності, довідкою про проходження медогляду.

Додаткові умови щодо дострокового виходу на пенсію в разі реорганізації, ліквідації, скорочення штату підприємства з’явилися тільки в середині травня. Саме тоді набрав чинності порядок реєстрації, перереєстрації безробітних, де достроковому виходу на пенсію присвятили окремий розділ.

Право на достроковий вихід гарантують з такими умовами:

• протягом 30 календарних днів після звільнення треба зареєструватися в центрі зайнятості. Пропустити ці терміни можна тільки з поважних причин, підтверджених документами. Це хвороба, смерть членів сім’ї, догляд за хворою дитиною до 14 років, відвідування лікарні, судових та правоохоронних органів чи інших держустанов, виїзд за кордон на лікування чи у зв’язку із нещасним випадком з кимось із членів сім’ї;
• протягом семи днів для людини не можуть знайти підходящу роботу. Тут є різниця між тим, що вважати підходящою роботою у мирний час, та під час воєнного стану. За звичайних обставин такою вважали б відповідну освіті, професії, кваліфікації, досвіду, транспортно доступну, з відповідною зарплатою (не нижче попередньої, якщо пошук триває до 90 днів, та не нижче 60% від попередньої, якщо пошук триває від 90 до 180 днів). Це вимоги ст. 46 закону про зайнятість. Але під час війни вимоги до підходящої роботи для безробітного більш прості (пункт 5-2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення"). Зараз вона має відповідати освіті, професії чи професіям, кваліфікації або набутому досвіду безробітного. Або взагалі не потребує кваліфікації, профпідготовки чи потребує профпідготовки безпосередньо на робочому місці.

Є загальна вимога до страхового стажу, який має бути у безробітного передпенсійного віку для дострокового виходу на пенсію. Це мінімальний розмір для призначення пенсії за віком. Він прописаний у ст. 26 закону про пенсійне страхування. У 2023 р. мінімальні вимоги до страхового стажу:

• для виходу на пенсію у 60 років – 30 років стажу. Тобто маючи їх, безробітний може претендувати на дострокову пенсію у 58,5 років та старше;
• для виходу на пенсію у 63 роки – 20-30 років стажу. Маючи їх, можна претендувати на достроковий вихід на пенсію у 61,5 роки та старше;
• для виходу на пенсію у 65 років треба мати 20 років стажу. Маючи такий, безробітній може претендувати на достроковий вихід на пенсію у 63,5 роки та старше.

Якщо безробітний передпенсійного віку став на облік, підходящу роботу йому не знайшли та він має необхідний стаж, може подавати заяву до центру зайнятості про клопотання до ПФУ щодо додаткової пенсії. Також безробітний подає заяву про зняття його з обліку у центрі зайнятості. Заяву про дострокову пенсію він має подати до ПФУ наступного дня після зняття з обліку.

Щорічна доплата: кому та коли?

Кожного року за рахунок коштів держбюджету через структурні підрозділи з питань соцполітики місцевих рад здійснювалася "виплата до 5 травня". Але з цього року дата інша. 15 квітня набрав чинності закон 2983-IX, який цю виплату переносить до Дня Незалежності Україні, тобто прив’язує до 24 серпня.

Сам факт щорічної виплати прописаний у декількох законах. Згідно із ними, до Дня Незалежності її мають отримати:

• учасники бойових дій;
• постраждалі учасники Революції Гідності;
• особи з інвалідністю внаслідок війни;
• учасники війни;
• жертви нацистських переслідувань;
• особи з особливими заслугами.

Виплату "до 5 травня", а тепер до Дня Незалежності запровадили ще у 1999 році. Спочатку розміри були усталеними та виплата становила від 3 до 10 мінімальних пенсій в залежності від категорії отримувача. У 2015 році концепцію змінили, та у змінах до Бюджетного кодексу прописали, що розмір виплати затверджує щорічно Кабмін на підставі визначених у законі про бюджет призначень.

З того часу йдуть судові щодо того, чи має уряд призначати розмір самостійно. Є рішення Конституційного суду про те, що розмір має залежати від мінімальної пенсії. Проте під час дії правового режиму воєнного стану отримали інші умови.

Минулого року пенсіонер, який отримав виплату "до 5 травня" у розмірі 3906 грн, наполягав на виплаті суми, яка еквівалентна 8 мінімальним пенсійним виплатам. Саме тому, що визначення суми Кабміном КСУ вже називав неконституційним. У суді першої інстанції пенсіонер справу виграв. Але у другій інстанції рішення скасували. У грудні 2022 р. отримали постанову Верховного суду. Там підтвердили, що під час воєнного стану у Кабміна є повноваження приймати рішення про порядок та розмір соцстандартів та гарантій.

Отже, у 2023 р. доплати пенсіонери отримають пізніше ніж за звичай та мають пристосуватися до нової дати – до 24 серпня. Також вже однозначно на рівні, який визначає Кабмін. Відповідної постанови на цей рік поки немає, але навряд чи розміри будуть меншими, ніж минулого року. У 2022 р. вони склали:

• 612 грн – учасникам війни, колишнім в’язням концтаборів, особам, насильно вивезеним на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників та іншим учасникам боротьби з нацистами ;
• 966 грн – членам сімей померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань;
• 1491 грн – УБД, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім в’язням концтаборів (до 18 років);
• 4421 грн – особам з особливими заслугами перед Батьківщиною;
• 3391 грн (третя група), 3906 грн (друга група), 4421 грн (перша група) – особам з інвалідністю внаслідок війни, колишнім малолітнім (до 14 років) в’язням концтаборів з інвалідністю.

Нагадаємо, що раніше "Ми - Україна" розповідав, як працюватиме експеримент із швидкого надання субсидій та про зміни у порядку їхнього призначення.