В Люксембурзі 19 травня пройшла церемонія ексгумації праху голови Організації українських націоналістів Андрія Мельника і його дружини Софії Федак-Мельник. Про це повідомив голова ОУН і перший заступник голови Держкомітету телебачення та радіомовлення України Богдан Червак.
За його словами, ексгумація відбулася відповідно до церемонії поховання 1964 року - зі стягом ОУН, молебнем, трояндами і тужливим співом.
“Але цього разу була одна суттєва відмінність: Полковнику найвищу шану віддавала незалежна Україна”, - написав Червак.
На церемонії буди присутніми представники Офісу президента, МЗС і Українського інституту національної пам’яті.
"Українська держава, безкомпромісній боротьбі за самостійність якої, він присвятив своє життя віддавала шану великому Полковнику. Безсумнівно, - це історична подія. Україна не тільки повертає своїх героїв, а показує усьому світові, що історична пам’ять, гідність і честь нації для неї стоять на першому місці. Полковник Андрій Мельник із дружиною вирушили в Україну",- заявив голова ОУН.
Нагадаємо, ще 15 травня Кабмін офіційно доручив організувати перепоховання Андрія Мельника і його дружини в Україні. Їх поховають на території Національного військового меморіального кладовища у Києві з військовими почестями. Уряд також доручив провести всі необхідні процедури з владою Люксембургу для транспортування останків через держкордон і організувати урочисті заходи під час повернення.
Хто такий Андрій Мельник
Андрій Мельник народився 12 грудня 1890 року на Дрогобиччині у селянській родині. Навчався у Дрогобичі, Стрию і Відні, де здобував освіту у Вищій школі земельної управи. Ще в молоді роки долучився до українського національного руху.
Свій бойовий шлях Мельник почав у легіоні Українських Січових Стрільців під час Першої світової. У боях на горі Лисоня потрапив у російський полон, де познайомився з Євгеном Коновальцем.
Після втечі з полону у 1917 році прибув у Київ і разом із Коновальцем формував Галицько-Буковинський курінь Січових стрільців, який згодом став одним із найбоєздатніших підрозділів Армії УНР. Під час Української революції Мельник був начальником штабу Осадного корпусу, начальником штабу Дієвої армії УНР та отримав звання полковника.
Після поразки визвольних змагань працював у структурах УНР в еміграції, а згодом повернувся до Галичини, де став одним із співзасновників Української військової організації (УВО). У 1924 році польська влада заарештувала його за діяльність в УВО та засудила до чотирьох років ув’язнення.
Після вбивства Коновальця у 1938 році Мельник очолив Провід українських націоналістів. Після розколу ОУН у 1940 році став лідером одного з двох крил організації - так званої ОУН(м).
У роки Другої світової Мельник виступав за створення незалежної української держави. Через це у 1944 році був заарештований німцями та ув’язнений у концтаборі Заксенхаузен. Після війни жив у Німеччині і Люксембурзі, де продовжував політичну діяльність в еміграції та працював над об’єднанням українських організацій за кордоном.
Саме Мельник у 1957 році висунув ідею створення світового об’єднання українців, яка згодом втілилася у створенні Світового Конгресу Вільних Українців.
Помер Андрій Мельник 1 листопада 1964 року у Люксембурзі. Його поховали на цвинтарі Боневуа, де могила залишалася понад 60 років.
Як писав "Ми-Україна" раніше, у квітні в Україні розпочалась робота зі створення Пантеону видатних українців.
