росія може розглядати період до кінця 2028 року як найбільш сприятливий для тиску на Латвію, Литви і Естонію. Таку оцінку в інтерв'ю FT озвучив командувач латвійських Збройних сил Каспарс Пуданс.

Він наголосив на тому, що Москва отримала суттєву перевагу над країнами НАТО у сфері дронів завдяки здатності швидко виробляти і адаптувати їх до умов війни. На його переконання, якщо Кремль вирішить скористатися сприятливим моментом, він може спробувати чинити військовий тиск на країни Балтії вже до кінця 2028 року. 

При цьому Пуданс звернув увагу, що багато програм переозброєння армій Європи дадуть відчутний результат лише після 2029 року. Саме тому, на його думку, рф може розглядати найближчі роки як вікно можливостей.

"Якби я був у Кремлі, я б сказав, що якщо нам потрібно щось зробити, то ми повинні зробити це до кінця 2028 року", – зазначив командувач.

Логічно, що найбільшу стурбованість викликають саме Естонія, Латвія та Литва, що пояснюється їхньою географічною близькістю до росії.

Латвійський генерал пояснив, що саме війна в Україні дозволила росії швидко вдосконалювати безпілотні системи і тестувати нові рішення безпосередньо на полі бою.

"І Україна, і росія по-різному оцінюють ситуацію з точки зору оперативності. Вони швидше впроваджують інновації та розробляють нові рішення, а також випробовують їх безпосередньо на полі бою", – зазначив Пуданс.

Разом з тим, він вважає, що наразі росія не має достатньо сил для масштабного наступу на НАТО, поки триває війна проти України. Однак після завершення бойових дій ситуація може змінитися.

На думку латвійського генерала, більш реальною загрозою сьогодні залишаються диверсії, кібератаки та інформаційні операції.

"Ми живемо, виходячи з припущення, що якась форма агресії може статися вже сьогодні ввечері", – підсумував командувач ЗС Латвії.

Як писав "Ми-Україна" раніше, наразі росія щомісяця має спроможність виробляти близько 120 балістичних ракет.