Веніамін Кучінка ніколи не планував ставати підприємцем. Однак, після кількох років у банківській сфері він зрозумів, що хоче бачити результат своєї роботи в реальних речах, до яких можна торкнутися руками. Саме так почалася його професійна історія, яка згодом переросла у власну будівельну компанію.

Веніамін Кучінка згадує, що на початку свого шляху сидів за банківським прилавком і видавав кредити людям, які мріяли відкрити власну справу. Тоді він не знав, що одного дня сам стане тим, кому банки довірятимуть фінансування великих будівельних об’єктів.

Ми зустрілись у Празі, де Веніамін вже понад десять років розвиває власну будівельну компанію. Під його керівництвом команда працювала над великими об’єктами: торгівельними центрами Central Kladno, Forum Nová Karolína в Остраві та Westfield Praha Chodov у Празі, міськими басейнами Bazén Vrchlabí Metrostav та Bazén Tábor Metrostav, житловими будинками, які в сумі налічують понад 700 кварир, автосалонами Auto Jarov Autosalon Praha тощо. Були й набагато серйозніші проєкти, як наприклад Jaderná elektrárna Dukovany — АЕС, яка виробляє 30% електроенергії по Чеській Республіці. Сьогодні його компанія займається також реконструкціями ресторанів KFC і McDonald’s, а ще — будівництвом житлових котеджів «під ключ». Така масштабна робота забезпечила компанії Веніаміна стабільну репутацію партнера, який працює за стандартами ЄС і здає об’єкти точно в термін.

Я прийшов у будівництво з банку — і це була кардинальна зміна

— Веніаміне, чому ви вирішили покинути стабільну роботу у банку?

 — У певний момент я зрозумів, що стабільність — це теж пастка. Я бачив, як люди десятиліттями ходять на одну й ту саму роботу, отримують ті самі гроші і бояться зробити крок убік. Я не хотів такого життя. Хотів створювати щось відчутне — наприклад будинок, у який люди заселяються й починають там нову історію.Будівництво привабило мене саме тим, що врешті решт у будь-якому випадку можна буде побачити фізичний результат, якого можна торкнутись.

— І коли у вас з’явилася думка почати власну справу?

— Не одразу. Спочатку я працював у невеликих компаніях, на різних посадах — від замірника до прораба. Хотів пройти весь процес, навчитися вести розрахунки та звітності,  здавати об’єкти тощо. З часом зрозумів, що будівельний процес йде краще коли маєш свою команду і можеш бути впевненим у кожному етапі роботи. Тому я зібрав кількох майстрів, із якими раніше працював на різних об’єктах. Ми почали разом виконувати різні замовлення, дрібні ремонти, а потім брати більше і більше будівельних проєктів. Це дало змогу відточити систему, навчитися працювати швидко й без помилок. Коли обсяг замовлень виріс, довелось оформити все офіційно — так з’явилася компанія, яка згодом почала працювати з великими чеськими забудовниками.

Особливість підходу Кучінки полягає у прагненні поєднати практичність збудованих споруд з довготривалістю. Його компанія першою серед невеликих підрядників почала впроваджувати принципи відповідального будівництва. Основи цих принципів — у використанні місцевих матеріалів, сортуванні відходів та мінімізацію енергоспоживання під час робіт. Такий підхід дозволяє будувати об’єкти, які добре служать людям і зберігають свою початкову якість навіть через багато років, не виходячи за межі бюджету.

Перший великий контракт ми виконували без вихідних

— Пам’ятаєте свій перший масштабний проєкт?

— Так, це був торгівельний центр у Кладно. Ми робили там підлоги — 7,5 тисяч квадратних метрів. Працювали без вихідних, спали по кілька годин, але здали об’єкт у строк. Тоді я зрозумів, що головна конкурентна перевага — це, в першу чергу, репутація у підрядників і замовників. Якщо ти виконуєш роботи чесно і якісно, ринок сам тебе знайде.

— Як ви формували команду?

— Дуже просто. Я шукав людей, які люблять свою роботу. Не найталановитіших, а найвідповідальніших. У будівництві це важливіше за все, бо технічні речі можна опанувати, а от відповідальність і порядність — ні. 

Все, що виглядає як успіх, починалося з постійної щоденної праці

— Сьогодні у вас за плечима десятки об’єктів у Чехії — торговельні центри, готелі, житлові комплекси. Яким ви бачите секрет успіху?

— У тому, щоб не зупинятись після першого результату. Коли здаєш об’єкт, усі тебе вітають, але наступного дня починаються нові, зовсім інші роботи. І ти знову на старті. Якщо цього не розумієш — швидко вигораєш. На будівництві немає фінальної точки, адже коли один об’єкт закінчується, інший уже чекає. Постійні дедлайни, відповідальність і контроль за людьми постійно тримають у напрузі. Таким чином накопичується втома, і тоді зникає інтерес до самої справи.

— Як ви навчилися зберігати мотивацію?

— Мене мотивує відчуття причетності до чогось великого і розуміння того, що будинки, зведені за моєю участю, будуть стояти роками. В цілому я обожнюю весь цей будівельний процес, коли з порожнього майданчика крок за кроком виростає повноцінний будівельний об’єкт, і ти приймаєш участь у всьому цьому процесі від перших креслень до моменту, коли вмикають світло в новому приміщенні. Ще одним рушієм моєї завзятості та вмотивованості є моя особиста відповідальність перед командою. Вони довіряють мені складні технічні рішення і я не можу їх підвести.

Будівельний бізнес — це школа життя

— Чому будівництво навчило вас як людину?

— Терпінню. І ще — не поспішати з рішеннями. Тут усе тримається на деталях. Наприклад, бетон може здаватися готовим уже за день, але якщо не дати йому вистоятись, згодом підуть тріщини. Так само і з людьми: не кожен одразу показує свій потенціал. Іноді потрібно просто дати час, щоб побачити унікальні сильні сторони того чи іншого спеціаліста.

— Якщо б могли повернутись у минуле, ви б знову звільнилися б з банку?

— Без сумнівів. Я не шкодую. Навіть найважчі періоди були потрібні, щоб сформуватись і стати людиною та спеціалістом, яким я є зараз.