Часто можна почути, що ця війна це "війна артилерій". Але війною артилерій ця війна стала через часто неефективне застосування росією авіації, з одного боку. З іншого боку, що Україні цієї авіації бракує і наші пілоти ціною надзусиль та героїзму продовжують виконувати бойові завдання на тих літаках які у нас є. Але їх менше, ніж у держави агресора і подекуди вони поступаються за технічними характеристиками.
На початку повномасштабного від 24 лютого, росія здійснила 140 вильотів вглиб території України на літаках СУ-34, СУ-30СМ і Су-35С. Про це йдеться у доповіді RUSI. При цьому цілями часто були наші летовища, радари, склади, бази, загалом системи ППО. Для повномасштабної війни, росією було зосереджено щонайменше 350 бойових літаків на аеродромах довкола України.
Атаки авіації були підкріплені масованими ракетними атаками. Тобто, насправді агресор планував встановити домінування в повітрі і розширене використання своєї авіації. Однак, надзвичайно вдалі та ефективні дії української армії, дали можливість нам зберегти ППО, авіацію та в подальшому посилювати її за допомогою наших партнерів.
Застосування росією авіації стало зводитися до штурмовиків та бомбардувальників вздовж лінії фронту та запуску ракет з повітряного простору держави агресора. Ракет, яких велику кількість знешкодила українська система ППО.
Саме тому росія вже тоді змінила тактику і почала масовано застосовувати артилерію, саме через програш повітря на початках. Артилерійським вогневим валом, ворог хотів виправити ситуацію із неможливістю встановлення панування в українському небі.
Але, неефективне застосування росією потенціалу своєї авіації не повинно вводити в оману щодо ролі і можливостей авіації загалом. Цей компонент у війні залишається надзвичайно важливим і важить не тільки кількість літаків, а їх якість, сучасне оснащення та озброєння, навчені та мотивовані пілоти і точні дані розвідки.
Україна має все, крім літаків
Якщо взяти досвід країн Заходу, зокрема США, Великої Британії, Франції та інших учасників Альянсу, жодна із їхніх військових доктрин не передбачають ведення масштабних бойових дій без застосування бойових літаків. Хочу нагадати, що в часи "Холодної війни" в США дійшли до розуміння того, що боротись проти СРСР, в потенційному зіткненні, лише силою танків, бронетехніки та артилерії - марна справа. Тому було розроблено літаки-штурмовики А-10, вони ж відомі як "Бородавочники".
Мета - за рахунок забезпечення панування в повітрі знищувати наземні цілі противника. До речі, цей тип літака і досі перебуває на озброєнні ВПС США. І якщо типи літака можуть змінюватись, то принципи застосування - ні. Одна із доктрин розширеного застосування авіації в США називається - "Airland battle" де "air" (повітря) є першим складом в слові, якраз тому, що будь-які загальновійськові операції передбачають залучення авіації.
Тому, ми просто просимо наших Західних партнерів реалізувати на практиці для нас, добре відомі їм принципи обов’язкового залучення авіації при проведенні наступальних дій.
Україна має мотивованих льотчиків, розвідку, дані та координати від партнерів. Але нам дуже потрібні літаки, які даватимуть можливість, бодай на деяких ділянках припинити "війну артилерій", просто знищивши ворожі позиції, вберегти більше життів наших бійців та суттєво розширити наші можливості.
Україна має отримати крила для захисту нашої свободи і свободи усієї Європи!
Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень
