Вибори у стилі "Deja Vu"

Вибори у стилі

5 березня первинні вибори у США пройшли одразу у 15-ти штатах та одній території. Кульмінація перегонів обійшлася без сюрпризів. Байден виграв всі праймеріз та кокуси, крім Американського Самоа, де поступився маловідомому підприємцю Джейсону Палмеру, який був внесений в списки номінантів-демократів лише в окремих штатах і територіях.

Трамп також взяв всі штати, крім одного – у Вермонті перемогла Ніккі Гейлі, що стало її другою перемогою на первинних виборах у 2024 році. І, на жаль, останньою, адже колишня губернатор Південної Кароліни, екс-посол США в ООН після "супервівторка" оголосила про вихід із боротьби за президентську номінацію від Республіканської партії.

Попри те, що ані Трамп, ані Байден формально ще не гарантували собі номінацію від власних партій (у республіканців треба набрати 1215 голосів партійних делегатів, у демократів – 1968 голосів), практично не викликає сумнівів, що саме вони зійдуться у фінальній битві за посаду президента США 5 листопада. І ми значною мірою спостерігатимемо повторення сценарію 2020 року – як мінімум, до дня голосування.

50 на 50

Єдине, що на сьогодні може змінити конфігурацію виборчих перегонів – це судове рішення по 14 поправці до Конституції США, згідно якої "ніхто не може бути сенатором, представником у Конгресі, вибірником Президента або Віце-президента, чи обіймати якусь цивільну чи військову посаду в уряді Сполучених Штатів або в будь-якому штаті, коли він, склавши раніше присягу як член Конгресу, урядовець Сполучених Штатів, член законодавчих органів котрогось штату чи виконавчий або судовий урядовець штату в тому, що підтримуватиме Конституцію Сполучених Штатів, потім візьме участь у повстанні або заколоті проти цієї Конституції і надасть допомогу чи підтримку її ворогам".

Цей "дамоклів меч" продовжує висіти над Трампом і може "відрубати" йому голову. Звичайно, у політичному плані. Однак, судячи з усього, справа за цим звинуваченням затягнеться (принаймні, команда колишнього президента все робить для цього) і навряд чи вердикт з’явиться до 5 листопада. Хоча імовірність цього відкидати не варто. Водночас демократам не слід робити ставку виключно на цей сценарій, а слід серйозно зайнятися виборчою кампанією.

Справа у тому, що шанси обох кандидатів на сьогодні рівні. Ми маємо справу з класичною історією про 50% на 50%. І результати останніх опитувань, в яких лідирує Трамп, не повинні вводити в оману, оскільки ситуація змінюється кожен тиждень. Тому боротьба буде жорсткою та триватиме до останнього дня. І переможе не той, хто краще, а той, хто зробить менше помилок та мінімізує найбільш критичні проблеми своїх кампаній. Найцікавіше те, що вони також схожі у двох кандидатів.

По-перше, це так звані "мовчазні виборці", яким не подобається ані Трамп, ані Байден і які голосуватимуть не стільки за них, скільки за перемогу конкретної партії. Для Трампа ця проблема більш актуальна, адже Гейлі після завершення участі у виборах не підтримала колишнього президента, а тільки закликала його заручитися підтримкою коаліції поміркованих республіканців і незалежних виборців, які підтримували її.

Крім того, серед прихильників Трампа у 2024 році на порядок менше представників бізнесу (у тому числі великого) та людей з вищою освітою, а це безпосередньо впливає на фінансування виборчої кампанії. Нарешті, не будемо забувати про те, що майже 50% республіканців планують відмовитися голосувати за нього у випадку ув’язнення. Тож Трампу прийдеться дуже серйозно попрацювати над тим, аби консолідувати всіх республіканців довкола своєї кандидатури. Але оскільки це передбачає серйозні компроміси, на які він не хоче йти, не факт, що це вийде. І це кардинально позначиться на результатах голосування 5 листопада.

У Байдена теж є внутрішні проблеми, ключова з яких – виборці, які не визначилися (наприклад, у Міннесоті таких було 19%). Крім того, не слід забувати про виборців-євреїв та виборців-мусульман. Задовольнити інтереси обох на фоні ситуації в Палестині не вийде, тож прийдеться обирати, а це неминуча втрата голосів, яка може привести до втрати голосів виборщиків у якомусь штаті в цілому.

По-друге, проблема хитких штатів (swing states). Ситуація у них невизначена та змінюється ледь не щотижня. Тому боротьба за них – ключ до перемоги на виборах. А це потребує ґрунтовної, адекватної програми дій. Чи підуть на це кандидати – питання відкрите, адже загрозу максимально популістичної риторики ніхто не відміняв. Тому вибори можуть перетворитися на парад голосних заяв та нездійсненних обіцянок, з боку Трампа – так точно.

Глобальний вплив

Як би там не було у підсумку, вибори у США справлять – і вже справляють – колосальний вплив на глобальні процеси. За ними, без перебільшення, спостерігає весь світ. Але проблема нинішніх виборів у тому, що вони не стільки вчать демократичним процедурам (як це було раніше), скільки застерігають від повторення помилок та критичних моментів у системі, яка донедавна вважалася однією з найбільш демократичних у світі. І яка зараз перебуває в стані глибокої кризи. Врешті-решт, це очевидно й для самих американців, значна частина з яких б’є на сполох та намагається уникнути катастрофічних наслідків для США, пропонуючи різні механізми вирішення наявних проблем. І нам потрібно уважно за цим спостерігати, передусім з практичної точки зору, аби уникнути повторення помилок у майбутньому вже у нашій політичній системі.

Ігор Рейтерович, кандидат політичних наук, керівник політико-правових програм Українського Центру суспільного розвитку

Головне