«Пан Зеленський має зробити одну річ. Він має припинити знищувати дизельне пальне в Росії».

Так Трамп у суботу на власному гольф-полі в Дунбегу пояснив, що зараз заважає закінчити війну. Тиждень тому заважали «двоє людей, які ненавидять одне одного». Тепер дизель.
Цифра за цією фразою американська. У пʼятницю середня ціна дизеля у США вперше перевищила $6 за галон, на одній за

правці в Сан-Дієго стояло $9,99. Дизель в Америці – це вантажівки, фермери, ціни на полицях і, за 7 тижнів до виборів у Конгрес, найкоротша дорога від заправки до бюлетеня. Причин у дефіциту кілька, і найбільшу створив сам Трамп: війна з Іраном перекрила Ормуз, і, за даними МЕА, у серпні країни Затоки експортували трохи більше чверті дизеля від рівня до лютого. Росія ще в липні заборонила експорт дизеля, бо її НПЗ горять. Українські дрони в цьому списку третій пункт. Але єдиний, до якого можна звернутися з проханням.

Ормузу «не бий» не скажеш. Кремлю, який сам закрив свій експорт, теж. А Київ залежить від Вашингтона в ракетах, розвідці й тій самій можливій зустрічі в Нью-Йорку наприкінці місяця, тож із трьох причин дорогого дизеля посередник обирає ту, яку найдешевше прибрати. «Є багато інших цілей», додав Трамп, і це чесніше, ніж звучить. Він не проти ударів по Росії. Він проти ударів, які відчуває американський виборець.

Кремлю вистачило доби. Пєсков у понеділок сказав, що «можна лише вітати будь-який заклик до київського режиму припинити удари по мирній економічній інфраструктурі», а на запитання, чи утримається сама Росія від ударів по українській, відповідати відмовився. НПЗ, який заправляє танки, у цій логіці мирний. Підстанція під Харковом перед зимою – ні. Симетрії, яку Трамп минулого тижня накладав на «двох людей», у відповіді Москви немає взагалі.

Зеленський увечері не сказав ні «так», ні «ні». Він поставив умову: Україна запропонувала партнерам забезпечити домовленість із Росією про взаємну зупинку ударів по енергетиці, продовольству й критичній інфраструктурі, і «якщо партнери готові забезпечити реальне бажання Росії не бити по нашій електриці», Київ готовий забезпечити відсутність своїх. Із застереженням, що домовленість має бути довгою, а не такою, щоб «росіяни провели свої "вибори" й отримали саме на цей час послаблення напруги щодо бензину й дизелю». Голосування в Держдуму закінчується в неділю. Тобто прохання не бити по дизелю прийшло рівно того тижня, коли дизель Кремлю потрібен найбільше, і Трамп у Дунбегу цю обставину не згадав.

Що саме Трамп «обговорив із Зеленським», просто прохання чи умову, привʼязану до Нью-Йорка й далекобійних ракет, я не знаю.

Але сама ця розмова показує, чого дійшла українська далекобійна кампанія: за словами президента США, її видно на американській заправці. Зеленський перетворив односторонню вимогу на пропозицію взаємності, і тепер «ні» має сказати не Київ, а Москва. Пєсков, по суті, вже сказав. Питання, чи Вашингтон захоче це почути.

Ігор Петренко, доктор політичних наук, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”