15 листопада у Сан-Франциско на полях саміту лідерів Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) заплановано зустріч президента США Джо Байдена та керівника Китайської Народної Республіки (КНР) Сі Цзіньпіна.

Навколо цієї зустрічі вже спостерігається певний ажіотаж. Вона вважається головною міжнародною подією листопада. Багато хто очікує, що вона може суттєво вплинути на стан міжнародних відносин, зокрема і на ситуацію навколо війни між росією і Україною. Наскільки є обґрунтованими такі очікування? Якими можуть бути політичні наслідки цієї зустрічі?

Проблеми, пов'язані з війною між росією та Україною, напевно, будуть обговорюватися на зустрічі лідерів США та КНР, але вони не будуть першочерговими. Головну увагу буде приділено темам, які безпосередньо стосуються двосторонніх відносин між США та КНР – Тайвань, протиріччя між двома країнами у торговельних та фінансово-економічних відносинах. А є ще й гостра криза на Близькому Сході, та низка інших проблем.

Я не чекаю від цієї зустрічі якихось проривів, ні в глобальному вимірі, ні в питаннях України. Суперечності між США та КНР є досить глибокими, у тому числі є принципові відмінності в оцінці причин війни між росією та Україною та умов її припинення. Подолати ці протиріччя за одну зустріч неможливо. У кращому разі між двома країнами розпочнеться переговорний робочий діалог, насамперед, на ті теми, які стосуються їхніх двосторонніх відносин.

Байден, безперечно, говоритиме лідеру КНР про те, щоб Китай не надавав військової підтримки росії, і щоб КНР не допомагала росії обходити західні санкції. На що очільник КНР, напевно, відповість, що Китай за встановлення миру в Україні і не продає зброю росії.

Щодо торгівлі з росією, то китайський лідер наголосить, що це суверенне право Китаю, а росія – важливий партнер для КНР. При цьому Сі Цзіньпін засудить санкції США проти китайських компаній, які допомагають рф обходити західний режим санкцій, і взагалі засудить режим санкцій. Простіше кажучи, у цьому питанні все залишиться так, як є зараз. Китай не продаватиме росії зброю та боєприпаси (принаймні офіційно і безпосередньо), виступатиме за мир в Україні у форматі простого припинення військових дій. Звичайно, КНР не відмовиться від активної торгівлі з рф. Американців задовольнить хоча б те, що Китай не підтримує війну росії проти України та утримується від прямої військової допомоги росії.

До зустрічі Байдена та Сі нам треба ставитись і без особливих надій, і без надмірних побоювань. Ця зустріч не принесе нам припинення війни, тим паче справедливого миру. Справа в тому, що Китай сприймає війну в Україні через призму свого протистояння зі США. І Китаю не вигідна перемога України, оскільки в Пекіні сприйматимуть це як перемогу США. Але Китаю також не вигідно надмірне затягування війни, та її ескалація. Це вже створило проблеми для міжнародної торгівлі, що не відповідає інтересам Китаю, і ці проблеми можуть посилитись ще й через війну на Близькому Сході. У свою чергу США не підуть на домовленості щодо припинення війни в Україні на китайських умовах. Будь-яка серйозна поступка Китаю в геополітичних питаннях розглядатиметься в Пекіні як вияв слабкості США. І у Вашингтоні це чудово розуміють. Байден не блокуватиме мирні ініціативи Китаю, але США їх ретельно контролюватимуть.

Для нас є позитивним сам факт цієї зустрічі та продовження конструктивного переговорного процесу між США та Китаєм. Проти наших інтересів – пряме військово-політичне протистояння між США та КНР, яке було б вигідне росії та іншим затятим противникам США (КНДР та Ірану).

Володимир Фесенко, політолог