Абу-Дабі нічого не вирішив, але показав, про що насправді суперечка: про порядок кроків. Київ хоче спершу зупинитися, Москва – спершу домовитися про «архітектуру безпеки».

Конкретний результат один: великий обмін полоненими. Умєров, який очолює українську делегацію, назвав його головним, деталі ще погоджують. Про припинення вогню, територію й гарантії безпеки домовленостей немає. Арахамія, який теж був у залі, розповідав, що росіяни приїхали з дуже жорсткими вказівками.

Порядок Києва Зеленський озвучив у розмові з Fox News: заморозити й зупинити – це мінімум, якого Україна чекає від Росії, а вже тоді вона йде до Трампа й європейців по гарантії безпеки. Таку зупинку він пропонував і раніше, Кремль відмовлявся. Логіка проста: гарантії, які погоджують під обстрілами, мало чого варті. Лінія щодня змінюється, і незрозуміло, що саме гарантувати.

Москва вибудовує ряд навпаки. Голова російської делегації Мединський, за повідомленням Xinhua, називав центральною темою майбутню безпеку Європи й говорив про справедливу рамку, яка враховує інтереси всіх країн. Читай: і Росії теж. Лавров перед тим заявляв, що перемирʼя потрібне Києву лише для того, щоб знову наповнитися зброєю. Тобто спершу архітектура, а зупинка, можливо, потім.

Що ховається за словом «архітектура»? Той самий набір. За словами Мединського, конфлікт частково виріс із різних поглядів на місце України в європейській безпеці, її стосунки з НАТО й територіальні суперечки. Нова тут тільки обгортка.

Цікаво, звідки вона взялася. The New York Times писала, що американці якраз перевіряють, чи роль у повоєнній безпеці Європи не помʼякшить вимоги Москви. Тобто саму ідею частково підкинули з Вашингтона, і не зі зла: там хочуть знайти те, на що Кремль погодиться. Але саме тому порядок важливіший за зміст. Ту саму архітектуру можна обговорювати після припинення вогню, і тоді вона закріплює мир. А можна замість нього, і тоді вона стає способом нескінченно говорити під ракетами.

Виграш для України в тому, що європейці були в Абу-Дабі. Умєров окремо дякував представникам Британії, Франції, Німеччини, Італії, НАТО та Єврокомісії, з якими українська сторона зустрічалася в тому ж форматі після розмови з росіянами. Коли обговорюють безпеку Європи, Європа має бути в кімнаті, а не читати комюніке. Ризик у тому, що розмова про загальну рамку легко розчиняє конкретну: де лінія, хто за нею стежить, що буде за порушення.

Невідоме тут одне, зате головне: чи Москва справді готова домовлятися про рамку, чи їй потрібна сама розмова, щоб відтермінувати зупинку. Цей раунд цього не зʼясував.

Від розмови про архітектуру безпеки відмовлятися не треба. Але вона має йти після припинення вогню, а не замість нього, і саме цю послідовність Зеленський назвав першою. Її варто вимагати від кожного, хто пропонує пакет.

Ігор Петренко, доктор політичних наук, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”