Всі ми з малечку знаємо, що спочатку треба їсти "перше", потім "друге" і в кінці… компот. Але це культурально обумовлені норми. Нас цікавить інше: в якому порядку їсти страви людині, яка хоче бути стрункою і здоровою? Ми вирушаємо в країну науки і здорового глузду!
У 1999 році вчені провели нехитре, але дуже доречне для нашого питання, дослідження. Вони людям роздали шоколад, і просили одних їсти його на ситий шлунок, а інших - на голодний. Через два тижні цієї смачної інтервенції відбулись цікава трансформація піддослідних. У тих, які їли шоколад голодними, посилилась тяга, любов, жага до шоколаду. Навіть у тих, що до експерименту були до нього байдужими!
А у тих, які їли шоколад, бувши ситими, тяга до нього знизилась. Навіть ті, що ним марили, за два тижні знизили тягу до цієї смакоти! Шо за чудо?! Ніякого чуда, біологія…
Коли після сніданку проходить чотири години, шлунок стає порожнім і виробляє багато гормону голоду греліну, що робить людину голодною, а коли ми наповнюємо харчовий мішок їжею, греліну виробляється менше, голод пропадає. Крім того, коли людський шлунок заповнюється їжею, рецептори натягу на його стінках посилають через нерви до мозку "СМСку ситості". Короче, пустий шлунок – ти голодний, повний – ти ситий. Рухаємось далі…
Чим більш ти голодний – тим більше смакує їжа. Це ти знаєш з власного досвіду, правда? Отже, чим пустіший шлунок, тим ти більш голодний і тим більше смакує їжа. І навпаки, чим більш заповнений - тим ти більш ситий, тим менше смакує їжа. Не вища математика, чи не так?
В "шоколадному" експерименті, який я описав вище, люди які їли шоколад на повний шлунок, почали його любити менше з дуже прозаїчної причини: вони його їли, бувши ситими, а відтак він їм менше смакував. Менше смакував, та й "розподобався". І навпаки, ті що їли шоколадки "на голодний шлунок", полюбили їх всім серцем, бо вони їм дуже смакували.
Питання: навіщо це знати і як ця інформація має впливати на порядок споживання їжі?Пояснюю! У середньому:
- чим менше в продукті калорій - тим більш він ситний;
- чим менше в продукті калорій – тим більше в ньому корисних речовин;
- чим менше в продукті калорій – тим менш він смачний.
Простою мовою, овочі, фрукти, нежирні джерела білка, крупи – це низькокалорійна їжа, яка ситна, містить в собі купу корисних речовин. Файно. Але така їжа набагато менш смачна від пряників, чипсів і чебуреків. Саме тому, її треба їсти на початку трапези, бо:
- На початку трапези шлунок пустий, а ти голодний, і навіть менш смачна їжа смакуватиме.
- Споживаючи менш смачну їжу на початку трапези, вона досить таки тобі смакуватиме і з часом ти її полюбиш (не так як любиш чебурек, але все ж таки).
- Якщо ти привчиш себе заповнювати шлунок насамперед низькокалорійною їжею, лишатиметься в ньому менше місця для більш енергетично щільної їжі, ти з'їдатимеш сумарно менше калорій (але більше корисних речовин!).
- З часом правило "менш смачна їжа – насамперед" стане звичкою з позитивним кумулятивним ефектом (уяви собі, як зміниться твоя фігура і здоров*я за рік, якщо 365 днів тричі на день (1095 трапез!) ти починатимеш з овочів, фруктів, нежирних джерел білка і круп).
Просте правило "я починаю трапезу з менш смачної їжі" дозволить тобі і їжею більш насолоджуватись, і бути/ставати здоровішим і стрункішим.
(!!!) Але, мушу тебе застерегти. Якщо твоя трапеза складається з вареників, ковбаси і круасанів, то як не вибирай, що їсти першим, толку з того, як ти розумієш, не буде. Правило "найменш смачне - насамперед" працює лише, якщо більшість твоєї їжі – це цільна, натуральна, необроблена їжа (овочі, фрукти, нежирне м'ясо, риба, яйця, крупи, бобові, менш жирні молочні продукти).
Віктор Мандзяк, фітнес-тренер, нутриціолог
