Десять днів, протягом яких українські дрони втрачали супутниковий зв'язок на швидкості понад 160 км/год, стали перевіркою не стільки техніки, скільки партнерства. Обмеження Starlink і Starshield (військової версії Starlink) запровадили без попередження, без пояснень і посеред масованих атак, а партнери так не діють.

Чому Київ називає це «спланованою операцією»?

Першими про проблему заговорили не у Вашингтоні й не в SpaceX, а в Києві. Обмеження запрацювали в ніч на 14 жовтня, і того ж дня радник Президента з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов повідомив, що швидкість обмежили до 160 км/год, а українську сторону ніхто не попередив. 16 жовтня Володимир Зеленський пояснив наслідки: «Шахеди йшли зі швидкістю понад 400 км на годину, а нам знизили швидкість до 70 км на годину», тож «ми не змогли збивати якусь кількість Шахедів». 17 жовтня він назвав обмеження «спланованою операцією»: Києву говорили про «технічні проблеми», але українські фахівці перевірили термінали в ЄС (Європейському Союзі), і там обмежень не було. 23 жовтня в інтерв'ю ABC News Зеленський сказав, що Starlink «працює, але досі з обмеженнями», а про американську допомогу загалом: «Я відчуваю те, що відчуваю. Це не підтримка».

Ілон Маск 24 жовтня пояснив усе тим, що ЗСУ нібито порушили умови, застосовуючи цивільний Starlink для ударів дронами, але не навів жодного доказу. Комерційний Starlink над росією не працює, а над Україною, як нагадав того ж дня Бескрестнов, його швидкість обмежена ще з зими 2026 року: «ми фізично не можемо використовувати комерційний Starlink для ударів дипстрайками та мідлстрайками». Головне інше: обмеження стосувалося швидкості, а не географії. Воно вдарило по дронах над українською територією, зокрема по перехоплювачах, якими Сили оборони збивають «шахеди» над містами. Тож хай якими були мотиви, на практиці Україні обмежили можливості захищатися від повітряного терору.

Як Вашингтон вистрілив собі в ногу?

Реакція в США показує, як довго там не хотіли визнавати очевидне. 14 жовтня американський посадовець, на якого посилалося видання Axios, пояснював усе технічним збоєм. Дональд Трамп заявляв: «Це був не я, і не думаю, що Ілон». Держсекретар Марко Рубіо 18 жовтня поставив під сумнів, чи Україна взагалі мала доступ до Starshield, а 21 жовтня назвав «неважливим» питання, чи знала адміністрація про обмеження заздалегідь. Тим часом агенція Reuters 16 жовтня з посиланням на американських і західних посадовців повідомила, що наказ ішов із Білого дому, а The Wall Street Journal 20 жовтня написав, що уповільнення наказав сам Маск. За даними того ж видання, зрештою Трамп телефонував Маску з проханням зняти обмеження. Швидкість відновили 24 жовтня, і того ж дня Маск визнав, що «цю прогалину закрили минулого тижня».

За даними Axios, українські посадовці пов'язували обмеження з тиском Вашингтона, щоб Україна не била по російських НПЗ (нафтопереробних заводах). The Wall Street Journal писав, що ще 9 жовтня республіканські сенатори Роджер Вікер і Кевін Крамер пропонували Зеленському 100 днів без ударів по російській енергетиці в обмін на розширення покриття Starlink.Але важіль тиску обернувся проти самого Білого дому. Конгрес вимагав пояснень від Пентагону та SpaceX, а за даними The New York Times, сенатори від обох партій пригрозили блокувати кадрові призначення Трампа, доки зв'язок для українських військових не відновлять.

Ще дорожча ціна — репутаційна. Під ударом опинилася модель, у якій Європа платить, а американські компанії постачають. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, чия країна фінансує частину терміналів для України, 14 жовтня звернувся до Маска в соцмережі X: «Ти знову граєшся у політику зі своїми продуктами? Ми, твої європейські клієнти, пильно за тобою стежимо». 23 жовтня він нагадав, що компанії в США «заробляють на американській зброї, за яку платимо ми, європейці», а чим більше Маск грається в політику, тим більше шкодить власному бренду. Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль в ефірі телеканалу ntv заявив, що частину технології Starlink в Україні фінансує Німеччина, тож Берлін «природно наполягає, щоб вона працювала». Замість демонстрації сили Вашингтон показав союзникам, що американському постачальнику не можна беззастережно довіряти.

Що робити Україні?

Висновок очевидний: критична інфраструктура війни не може залежати від рішень однієї приватної компанії, ухвалених без попередження. Україна вже діє. Ще 4 жовтня Зеленський заявив журналістам: «Є напрацювання. Ми працюємо над similar Starlink», тобто над власною системою, подібною до Starlink. 22 жовтня, під час візиту прем'єр-міністра Фінляндії Петтері Орпо до Києва, Міністерство оборони України підписало лист про наміри з фінськими Nokia та ICEYE щодо незалежної системи супутникового зв'язку. Паралельно ЄС розвиває власне угруповання IRIS² (Infrastructure for Resilience, Interconnectivity and Security by Satellite — Інфраструктура стійкості, взаємозв'язку та безпеки за допомогою супутників).

Прогноз: до кінця 2026 року щонайменше ще одна держава ЄС оголосить про фінансування альтернативного супутникового зв'язку для України, а домовленості з Nokia та ICEYE перейдуть від листа про наміри до контракту. Партнерство вимірюється не заявами, а тим, чи працює зв'язок, за який заплачено, саме тоді, коли на міста летять ракети.

Антон Кучухідзе, політолог-міжнародник, співзасновник аналітичного центру «Об'єднана Україна»