Згода путіна повернутися до тристоронніх переговорів у 10-х числах листопада — не крок до миру, а відстрочка. За ці три тижні москва розраховує здобути те, чого не отримає за столом: дочекатися підсумків американських виборів, ударити по українській енергетиці на старті зими й прийти на переговори з сильнішої позиції.
21 жовтня в санкт-петербурзі путін три години говорив зі спецпосланцем президента США Стівом Віткоффом. За підсумками зустрічі помічник путіна юрій ушаков заявив, що росія готова відновити тристоронній формат у другій декаді листопада. Ідеться лише про експертний рівень і одну тему — "систему безпеки для росії та України після закінчення конфлікту". Того ж дня Віткофф назвав путіна "гуманістом", а Дональд Трамп заявив, що його адміністрація ще ніколи не була так близько до врегулювання.
Відповідь на ці компліменти надійшла за кілька годин. У ніч на 22 жовтня російська армія завдала масованого балістичного удару по Києву. За даними ДСНС, одна людина загинула, ще 22 постраждали, серед них четверо дітей; руйнування зафіксовано в шести районах столиці, пошкоджено станцію екстреної медичної допомоги, монастир та інфраструктуру метро на Південному мосту. Удар ішов трьома хвилями балістики: лише за ніч на 22 жовтня по Києву випустили 21 ракету, а загалом, як повідомив Президент Володимир Зеленський, під атакою тієї ночі опинилися 12 областей України. Саме так виглядає "готовність до миру" в кремлівському виконанні: переговори — на словах, ракети — на ділі.
Дата обрана не випадково. 3 листопада в США відбудуться проміжні вибори до Конгресу, і в москві хочуть побачити їхні результати, щоб зрозуміти, наскільки вільно Трамп зможе діяти після них. Київ натомість пропонував швидший графік: повертаючись із переговорів в Осло, Зеленський заявив, що тристороння зустріч має відбутися не пізніше початку листопада. Прискорити процес хотіла Україна, відтягнула його росія.
Оптимісти заперечать: сама згода на тристоронній формат — уже прогрес, адже ще 9 жовтня путін у телефонній розмові з Трампом називав швидке відновлення переговорів малоймовірним. Проте досвід цього року говорить про інше. Останній тристоронній раунд відбувся в лютому, за вісім місяців москва так і не погодилася на припинення вогню, а енергетичне перемир'я, яке Трамп анонсував 11 жовтня, не запрацювало: російські удари по енергосистемі тривали. Назвати дату через три тижні — найдешевший спосіб показати Вашингтону "конструктив", не поступившись нічим.
Тим часом поступки росія вже отримує авансом. У жовтні Трамп і путін домовилися про експорт російського дизельного пального, а новий санкційний пакет, схвалений Конгресом, Білий дім поставив на 60-денну паузу. Москва отримала додаткові доходи й послаблення тиску ще до того, як сіла за стіл. Коли час приносить поступки, поспішати з миром немає жодного сенсу.
Тому до 10-х чисел листопада варто чекати не затишшя, а ескалації: до початку переговорів росія завдасть щонайменше ще одного масованого комбінованого удару по енергетиці України, а сам раунд на експертному рівні не завершиться домовленістю про припинення вогню. Зеленський уже попередив, що росіяни визначили пріоритети терору на найближчі тижні.
Для України й партнерів звідси випливає одне правило: переговори не можуть бути приводом для пауз у допомозі та санкціях. Тиск на москву має зростати саме в ці три тижні — ППО, санкції, удари по нафтопереробці. Інакше кремль прийде до столу з тим, що вибив ракетами, і вимагатиме закріпити це на папері.
Антон Кучухідзе, політолог-міжнародник, співзасновник аналітичного центру "Об'єднана Україна"
