27 листопада 2023 року виповнилося 105 років від дня народження видатного українського вченого в галузі металургії, технології металів, електрозварювання та матеріалознавства, організатора науки, державного та громадського діяча, багаторічного президента Національної академії наук України, директора Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона НАН України, першого Героя України академіка Бориса Євгеновича Патона.

Своїй справі – розвитку науки від математики, фізики, хімії, біології до соціогуманітаристики – він присвятив усе життя. І особливу увагу завжди приділяв дослідженням для безпеки і оборони нашої держави.

На шляху до цивілізованого світу

Борис Євгенович Патон, який очолив НАН України у 1962 р., талановито розвинув ідеї, що були закладені в концепцію побудови Української академії наук її першим президентом В.І. Вернадським, доклав величезних зусиль до органічного поєднання фундаментальних і прикладних досліджень, створення в Академії потужної дослідно-виробничої бази, розвитку міцних зв’язків науки з виробничою сферою. І це, безумовно, дало змогу Національній академії наук на початку 90-х років ХХ ст., коли в нашій країні відбулася фактично цілковита руйнація галузевої науки, взяти на себе науково-технічний супровід базових галузей національної економіки й окремих високотехнологічних виробництв. З іншого боку, набуття Україною незалежності мало й великий позитивний вплив на вітчизняну науку. Насамперед значно оновилася сфера соціальних і гуманітарних досліджень. В Академії були відроджені або започатковані такі наукові напрями, як демографія, соціологія, політологія, українознавство, створені нові наукові установи відповідного профілю.

У тих нелегких економічних умовах з обмеженістю фінансування, державною політикою демілітаризації та відсутністю відповідальності у керівництва держави за розвиток оборонної сфери суттєво скорочувались наукові дослідження, спрямовані на створення нових зразків озброєння і військової техніки.

Втім Борис Євгенович докладав всіх зусиль для збереження існуючого наукового потенціалу установ НАН України, дбав про подолання кризових явищ і поглиблення творчого пошуку на благо України, невтомно працював для прогресу вітчизняної і світової науки. І, що було дуже важливо в умовах так званої "конверсії", завжди приділяв велику увагу створенню в Академії технологій подвійного призначення.

Зміна дороговказів

Підтримати і зберегти у найскладніші часи для української науки науковий потенціал країни допомогла багаторічна тісна співпраця Академії з Українським науково-технологічним центром (УНТЦ).

Більшість підтриманих цим центром проєктів виконувалась у галузях інформатики, фізики, матеріалознавства, ядерної фізики, фізики плазми, термоядерного синтезу, ядерно-криміналістичної експертизи, хімії, молекулярної біології тощо. Результатами виконання проєктів стало, зокрема, розроблення технологій створення матеріалів та наноматеріалів з новими властивостями, принципово нових напрямів їх використання.

Підтримка українських науковців з попереднім досвідом роботи в оборонній галузі та створення умов для їх професійної переорієнтації у перші роки незалежності України була вкрай важливою в умовах фінансової кризи в країні та колосального дефіциту фінансів. Але не менш важливим стало створення умов для поступової інтеграції української науки до світового наукового простору. Зокрема, УНТЦ надавав допомогу у пошуку наукових партнерів за кордоном та фінансово підтримував наукову мобільність, організовував централізовані відвідини виконавцями проєктів наукових центрів країн-донорів, започаткував підготовку  спеціалістів з комерціалізації результатів наукових досліджень, щорічно проводив семінари та тренінги для українських науковців за участю іноземних фахівців з метою обміну досвідом для полегшення інтеграційного процесу, надавав послуги з перекладу та публікацій наукових статей тощо.

Дослідження під парасолькою Альянсу

Ще одним вагомим напрямом підтримки науковців в Академії, насамперед тих, хто був залучений до оборонних досліджень, стала їхня участь у Програмі НАТО "Наука заради миру і безпеки".

Проєкти цієї Програми, яка триває й досі, стосуються, зокрема, розроблення компактних сенсорних систем для безпілотних літальних апаратів; багатосенсорних скоординованих роботів для виявлення неглибоко прихованих вибухонебезпечних загроз; рентабельного 3-D пристрою для обробки мікрохвильових зображень небезпечних об'єктів, які перевозяться людьми, на значній відстані тощо. 

Мобілізація науки

Слід зазначити, що академік Борис Євгенович Патон постійно наполягав на необхідності формування державного замовлення на оборонні дослідження і розробки, створення спеціальної комісії або агенції з питань воєнно-промислового комплексу. На жаль, він не був почутий владою. Тому у 2014 році після анексії Криму та початку військової агресії на сході України Академія провела інвентаризацію робіт зі створення технологій подвійного призначення. А починаючи з 2015 року за ініціативи Бориса Патона розпочалося виконання цільової науково-технічної програми НАН України "Дослідження і розробки з проблем підвищення обороноздатності і безпеки держави" на 2015-2019 роки. До речі, це було зроблено за рахунок скорочення інших конкурсних програм Академії та зменшення фонду заробітної плати інститутів.

Пріоритетні напрями, за якими виконувались дослідження визначаються Центральним воєнно-науковим управлінням Генерального штабу Збройних Сил України, Центральним науково-дослідним інститутом озброєння та військової техніки Збройних Сил України, Секцією з оборонних проблем Міністерства оборони України при Президії НАН України та Державним концерном "Укроборонпром". Ці організації і здійснюють зовнішню експертизу поданих на конкурс проєктів.

У 2020 році виконання цих робіт було фактично продовжено в рамках Цільової науково-технічної програми оборонних досліджень НАН України на 2020-2024 роки.

Станом на кінець 2022 року за цими програмами завершено 145 робіт, які виконувались 44 науковими установами в інтересах 59 підприємств оборонної промисловості. Значна частина розробок вже впроваджена, решта – знаходиться у стадії впровадження та випробувань.

Виконання згаданих оборонних програм сприяло не тільки відродженню наукових колективів, задіяних у проведенні оборонних досліджень, але й зміцненню стосунків НАН України з міністерствами, відомствами, підприємствами та організаціями сектору безпеки і оборони України.

Це дозволило із початком широкомасштабного російського військового вторгнення 24 лютого 2022 року мобілізувати потенціал Академії та вжити заходів щодо розширення тематики наукових досліджень, спрямованих на забезпечення оборони і безпеки держави.

Борис Патон пішов із життя 19 серпня 2020 року. Проте започатковані ним ініціативи та закладені принципи ефективно працюють і по теперішній час.

Вячеслав Богданов, академік НАН України, віцепрезидент Національної академії наук України