За результатами жовтневих парламентських виборів у Польщі змінено політичну владну конфігурацію. Ці вибори стануть історичними як мінімум завдяки рекордній явці, коли кожні три з чотирьох виборців прийшли на дільниці. Попри жорстку боротьбу та небувалу брудну кампанію "Право і Справедливість" втрачає можливість формувати уряд та переходить в опозицію, в якій вона не перебувала з 2015 року. Хоча потрібно нагадати, що Польща є парламентсько-президентською республікою. Таким чином президент Анджей Дуда з ПіС, який відповідає за зовнішню політику та оборону, продовжить виконувати свої обов’язки до завершення другого терміну в 2025 році.

Не секрет, що Польща є не лише нашим сусідом, але і одним із ключових партнерів як в руслі відсічі російській агресії, так і наших європейського та євроатлантичного прагнень.

Не дивно, що ми на повну відчули ту внутрішньопольську виборчу турбулентність. Для прикладу, теми українського продовольства, особливості оцінки наших спільних історичних подій, соціальні питання у зв’язку з навантаженням від українських біженців - все це додало неяскравих фарб, що дисонували зі зближенням протягом останніх двох років.

Вплив на Україну

Чи можна вважати, що нинішній результат парламентської кампанії у Польщі є успішним для України? Загалом так. По-суті, ми повертаємось до загальнопольської підтримки нашої держави у період міжвибор’я до початку активної фази президентської кампанії у наших сусідів.

Попри те, що з "Правом і справедливістю" Україна має загалом конструктивну співпрацю, імовірність приходу до влади проросійської "Конфедерації" та її можлива участь у коаліції з ПіС була значним ризиком. Однак польський виборець вирішив інакше, обваливши рейтинг "Конфедерації" перед самим голосуванням. Ба більше, частково їхній виборець віддав голоси за ПіС.

Пан'європеїзм об’єднує сили, що формують нову коаліцію як у польському Сеймі, так і в Сенаті. Дональд Туск, який імовірно займе посаду прем’єр-міністра, нагадаю, був головою Європейської Ради до 2019 року. Можна очікувати, що Польща за нових політичних реалій лише укріпить реноме "головного адвоката України в ЄС". Таким чином це додатково сприятиме нашим перемовинам про вступ до Євросоюзу. Також, нагадаю, Туск прямо заявив, що у національних інтересах Польщі є перемога України, а військова підтримка України не повинна піддаватися сумніву.

На спад піде і турбуленція у питанні українського збіжжя в Польщі. Хоча очікувати зняття всіх питань не варто. Як мінімум тому, що частиною альянсу "Третій шлях", яка входить у нову коаліцію, є Польська селянська партія. Тож інтереси місцевих аграріїв будуть враховуватись відповідно. Втім, Україна запропонувала цілком компромісний варіант із ліцензуванням агроекспорту до п'яти країн, зокрема Польщі, Угорщини, Словаччини, Румунії та Болгарії. І цей інструментарій все більше знаходить відображення у практичній площині.

Попри те, що загалом нова конструкція влади у наших сусідів сприятлива для України, є у неї і великий мінус – значна фрагментація учасників. "Громадська коаліція", "Лівиця", "Третій шлях" - це все блоки, що представляють близько десятка партій, яких єднало бажання зміни влади і перемога над ПіС. Зважаючи на майбутню президентську кампанію та соціально-економічні виклики внутрішньовладна комунікація може перерости в полеміку. І саме у цьому руслі забажає у подальшому працювати наш спільний ворог рф – посилення підривної діяльності всередині польського політикуму.

Завдання ж нашої держави – розбудовувати міцний багатопартійний та мультивимірний діалог з аналогічним підходом, як це здійснюється зі Сполученими Штатами.

Україна та Польща є стратегічними партнерами не лише в руслі наявних об’єднань, як ЄС та НАТО. Ми маємо розвивати Балто-Чорноморську вісь, працювати над розширенням двосторонньої економічної та військово-технічної співпраці. Ну і звичайно ж, докласти всіх зусиль, аби нівелювати найбільшу загрозу в Європі – росію. Завдяки міжвибор’ю відкривається додаткове вікно можливостей, яким ми маємо неодмінно скористатись.

Ігор Чаленко, голова Центру аналізу та стратегій