Китай прийняв план, згідно з яким до 2030 року шкільна освіта передбачатиме вивчення штучного інтелекту вже з першого (!) класу. І це докорінно мінятиме напрям всієї освіти в наступне десятиліття.

1. Якщо коротко, після перших двох ознайомчих років, вже з третього класу діти будуть створювати прості проекти, а старшокласники вже мають зосередитися на прикладних інноваціях. Це кардинально мінятиме систему освіти як такої, створюючи абсолютно інший рівень підходів не до одного предмету, а до всієї системи освіти - від першого класу до докторської дисертації.
2. Чи можемо ми втілити в життя щось подібне? Відповідь проста: ми зобовʼязані це почати робити вже сьогодні. Тут не треба брехати самим собі: у нас немає ресурсу і можливостей бути АІ лідером регіону, але ми сильні в своїй адаптивності та умінні перетворювати складні і дорогі процеси на значно простіші та дешевші. Власне, дронова війна кращий приклад того, як це працює.
3. 3Що для цього потрібно? Перш за все поставити задачу. Потім зрозуміти, як змінити (адаптувати) систему. Але саме тут є головна наша проблема. І вона навіть не в демографії, а небажанні подолати глобальну управлінську кризу.
4. На жаль чи на щастя, але ми можемо вже констатувати: освітня модель 19 століття, яка лежить в основі нашої (ширше всієї європейської освіти), попри важливі новації в вигляді інклюзивності, мобільності і т.д.,, де-факто,, помирає. На щастя, великі ретроградні системи не помирають швидко. А освіта, між іншим, одна з найбільш ретроградних систем і в цьому її величезна перевага. Але зараз, штучний інтелект прискорює процес цих змін і нам важливо встигнути вистрибнути в цей поїзд.
5. Наша нинішня проблема, крім всього іншого, полягає в тому, що наше ставлення до штучного інтелекту зводиться виключно до ШІ, як джерела плагіату, а не як до екосистеми, де плагіат є просто частиною процесу (як вироблення сміття).

Одним словом, у нас є шанс не просто увійти в цей процес, але й створити бізнес-систему, яку можна буде експортувати. Поки у нас є шанс бути серед піонерів. Або ж і надалі продовжити безрезультатну боротьбу з плагіатом, яка зводиться до того, що самовпевнені викладачі кажуть: "Я легко відрізняю тексти згенеровані ШІ". А учень чи студент тільки відповідає: "Ха-ха-ха".

Вадим Денисенко, керівник аналітичного центру Ділова столиця, політолог