Напередодні у будівлі Уряду спокійно, без пафосу, зробили публічний камінаут дуже важливого для економіки та майбутнього країни процесу – перегляду системи державного нагляду і контролю на базі Міжвідомчої робочої групи (МРГ) з дерегуляції.
Трохи бази. Не секрет, що ключову роль у стійкості економіки та, особливо, в повоєнному відновленні України відіграватиме приватний сектор. Здебільшого внутрішній, український. Більшість міжнародних інвесторів певний час оцінюватимуть ситуацію. Входитимуть тільки коли буде очевидно, що внутрішній бізнес розвивається і може бути надійним партнером. Державні витрати, міжнародна допомога, репарації та партнери з розвитку будуть лише акселератором для таких процесів.
Але навіть якщо залишити за скобками фактор безпеки, партнери та інвестори не зайдуть в країну поки не буде забезпечено нормальний бізнес-клімат. Власне, вони майже і не заходили останні 30 років, в порівнянні з сусідами.
Захист прав власності. Працюючі суди. Відсутність корупції в правоохоронних та перевіряючих органах. Інші критерії ефективності цих органів. Без цього стійкість бізнесу не збережеться, а відновлення просто не відбудеться.
Україна займає 76 місце з 140 країн за даними індексу верховенства права з показником 0.5/1.0 (умовно, це “половина від нормальності”). Опитування цього року свідчать, що проблеми з правоохоронними та перевіряючими органами влітку майже сягнули рівня проблем, пов’язаних із російським вторгненням. Все інше іде з великим відривом. Таке собі Back to normal. З нового, набула масштабу діяльність антикорупційних органів, які хоч і переслідують чиновників, але здатні за компанію паралізувати роботу і бізнесу.
Проблему можна умовно розділити на три складові: судова влада, виконавча влада, державний нагляд і контроль
По судовій реформі зрозуміла ситуація: треба продовжувати розпочате. Та і від чинного БЕБ до суду не потрапляють 95% відкритих кримінальних проваджень (КП). Від інших органів (НПУ, СБУ) близько 90%. Тобто це “остання миля”, а здебільшого сам факт КП є засобом тиску. Тому переходимо до виконавчої влади.
Правоохоронні органи, податкова, митниця. Згідно з опитуваннями – 50% проблеми. На щастя, тут теж ситуація зрозуміла і над проблемами працюють. БЕБ піде на прокачку, повноваження з розслідування економічних злочинів переходять від Нацполу та СБУ до БЕБ. Як і передбачено Національною економічною стратегією до 2030 року. Це випадок, коли потрібна capacity destruction, а не capacity building. Стратегія державних доходів не омине реформування податкової, а митницю реформують у рамках євроінтеграційних процесів. Всі рецепти відомі і на столі.
Лишаються інші майже 50% проблем: в Україні існує понад 30 органів Державного нагляду та контролю (служби, агенства, комісії, міністерства та місцеві державні адміністрації у 100+ сферах нагляду). Необхідне перезавантаження всієї системи державного нагляду і контролю. Ризикоорієнтований підхід, декларативний принцип, скорочення кількості, уникнення дублювань, позбутися архаїки. Запит з боку керівництва країни та бізнесу – величезний. Відбувається перехід від інтерв’ю для розуміння проблем та “ручного режиму” до інституційної роботи.
Над цим і працюємо. МРГ з дерегуляції в рамках реформування роботи органів держнагляду та контролю планує переглянути роботу 50 наглядових органів, в 126 сферах їхньої діяльності, вже зараз є гіпотеза, що половину можна оптимізувати або скоротити. Ми на початку складного шляху. Але це точно допоможе державі та економіці.
Дуже вірю в успіх реформи з дерегуляції і дякую всім дотичним членам Уряду та ОП за формування і сприйняття спільної візії. Вважаю напрямок бізнес-клімату одним із головних пріоритетів роботи у наступні роки. Це, після фактору безпеки, – один із головних бар’єрів для розвитку. Тож слідкуємо за анонсами МРГ та долучаємось секторально.
Кирило Криволап, радник прем’єр-міністра України з економічних питань, директор центру “Економічного відновлення”
