Сприятливий бізнес-клімат – питання виживання та перспектив країни. Без цього неможливе подвоєння ВВП, відповідно - гідне соціальне забезпечення, сильна армія, якісні освіта та медицина. Це стосується кожного.
Є три речі, які потрібно розуміти про роль бізнесу у повоєнному відновленні:
- Потреби на відновлення вже перевищують 400 мільярдів доларів. І це ще не завершена війна. Бюджет мирного часу в умовному 2025 році буде вже не 80 мільярдів доларів, а ближче до 110-115, і наші навіть “колишні” 200 млрд (ВВП 2020 року) не дозволять збалансувати бюджет країни.
Так, міжнародна статистика доводить, що країни після подібних криз мобілізовували, в середньому, міжнародну допомогу в розмірі 60% ВВП на рік протягом двох років після завершення криз чи катастроф. Тобто є “статистична” надія, що близько 200 мільярдів допомоги держава назбирає. Але, нагадаю, наші потреби можуть сягнути і 500 млрд. дол. Бюджет потрібно наповнювати за рахунок працюючої економіки. Відновлюватись за рахунок приватного сектору. Для балансування бюджету необхідно збільшувати ВВП вдвічі. Це вже не питання добробуту, це – питання виживання країни. - Людський ресурс.
Щоб подвоїти ВВП нам треба відновлюватись на 7% щороку у найближчі 10 років. Для таких темпів зростання, при старій моделі економіки, за підрахунками ЦЕВ, Україні не вистачатиме від 3 до 4,5 мільйонів людей. Потрібно або знайти 4,5 мільйони людей, або підвищити продуктивність праці. Це можливо тільки за рахунок інвестицій, модернізації виробництв, успішної конкуренції на міжнародних ринках. - В Україні є серйозна проблема з перевіряючими та правоохоронними органами.
Згідно опитувань бізнесу, ця проблема майже співставна з проблемами, які створило повномасштабне вторгнення. 84 сфери державного нагляду і контролю, 30+ перевіряючих органів, податкова, митниця + правоохоронні органи, в тому числі ті, які можуть створити проблеми для бізнесу навіть коли слідство триває по чиновникам.
Тож вже зараз потрібно активніше працювати над бізнес кліматом, дерегуляцією та лібералізацією у відповідності зі стандартами ЄС та загальною світовою практикою. Без цього третього пункту перші два просто не відбудуться.
Кирило Криволап, радник прем’єр-міністра України з економічних питань,
директор центру “Економічного відновлення”
