У передчутті американський виборів Попри те, що президентські вибори у США відбудуться у листопаді 2024 року, їх вплив на політичні процеси відчувається вже зараз – як у контексті заяв, так і конкретних управлінських рішень. Зі зрозумілих причин, фокус уваги потенційних кандидатів у президенти значною мірою зосереджений саме на російсько-українській війні, адже це питання має пряме відношення не лише до зовнішньої, але й до внутрішньої політики та безпосередньо впливатиме на вибір громадян. Тож слід звикати до того, що за океаном про нашу країну говоритимуть все більше і більше. І не завжди це буде те, що нам сподобається. Спокій та єдність демократів…
Автор: Ігор Рейтерович
17 березня Палата досудового провадження ІІ Міжнародного кримінального суду видала ордер на арешт президента росії владіміра путіна у зв’язку із ситуацією в Україні. Компанію кремлівському диктатору склала з аналогічним орденом склала марія львова-бєлова, яка займає відверто фантасмагоричну в російських умовах посаду “уповноваженої президента російської федерації у справах дитини”. Цю “солодку парочку людожерів”, які неодноразово на камеру ділилися подробицями своїх злодіянь, підозрюють у скоєнні воєнного злочину через незаконну депортацію та переміщення дітей з окупованих районів України до росії (щонайменше з 24 лютого 2022 року – початку широкомасштабної російської агресії). “А вам не здається, що ваше місце біля параші?” На росії рішення…
7 березня Грузію сколихнули масові протести, спрямовані проти ухвалення в першому читанні закону про іноземних агентів. Останній значною мірою наслідував аналогічний документ з російського законодавства. Суттєво обмежуючи права та свободи як громадського сектору в цілому, так і громадян зокрема. В результаті дводенного протистояння, під час якого влада Грузії кинула проти багатотисячного мітингу правоохоронців, що використовували водомети та сльозогінний газ, парламентська більшість за участю “Грузинської мрії” та “Сили народу” таки відкликали скандальний законопроект (хоча за процедурою все одно прийдеться голосувати за це рішення). Проте навряд чи це вирішить інші проблеми, які постали перед країною. Закон як привід, але не причина Безумовно,…
Після тривалої інформаційної підготовки, завуальованих заяв, натяків та своєрідного підсумку у вигляді участі китайського дипломата (голови канцелярії комісії із закордонних справ Центрального комітету Комуністичної партії Китаю) Ван І у Мюнхенській безпековій конференції (з подальшим візитом до москви) Китай нарешті представив свої пропозиції щодо політичного врегулювання “конфлікту в Україні”. Так, саме цим дивним евфемізмом Пекін називає російсько-українську війну, намагаючись максимально дистанціюватися від згадування країни-агресора та перевести фокус уваги на питання, які не мають жодного відношення до війни, однак представляють неабиякий інтерес власне для Китаю. Гора народила мишу Спочатку кілька слів про сам китайський “мирний план”. По-перше, це ніякий не план, адже…
У перші дні після початку широкомасштабної російсько-української війни більшість політиків, експертів та громадян країн ЄС вважали, що росія досягне своєї мети та встановить контроль над Україною. Питання полягало лише у тому, як швидко це відбудеться та якою буде форма цього контролю – анексія, створення маріонеткового уряду або поділ країни. Однак вже за пару тижнів думка європейців кардинально змінилася. Вони, з одного боку, відкрили для себе нову Україну – демократичну країну, готову на все заради перемоги. З іншого – побачили справжнє “обличчя” росії – фашистської держави ХХІ століття, що вдалася до геноциду та терору цивільного населення у центрі Європи. Красномовна статистика…
Майже через рік після початку широкомасштабної війни проти України у світі все ще залишаються ті, хто намагається “зрозуміти” путіна. Вимагають враховувати його “інтереси” та закликають дивитися на світ через призму “багатополярності”, а по суті – відверто російської позиції. Неологізм “путінфештеєр” – від putin та verstehen (зрозуміти), який придумали в Німеччині, найкраще характеризує цих осіб. З одного боку, їх всіх об’єднує теза про те, що путін начебто має якесь право на реалізацію “законних інтересів росії” в державах, які раніше були частиною СРСР. З іншого боку, вони відрізняються один від одного – ступенем радикалізму, можливістю впливати на громадську думку у своїх країнах,…
Десятки років за допомогою сотень мільйонів доларів та євро, масованої підтримки з боку пропагандистів, псевдоінтелектуалів та “корисних ідіотів”, організації численних конференцій, “круглих столів” та публікації замовних статей у медіа росія намагалася переконати весь світ, що Україна – це “failed state”, держава, що не відбулася. Однак іронія долі полягає у тому, що у нас з державністю, демократією та керованістю все у повному порядку – навіть на фоні повномасштабної війни. А от росія стрімко рухається у бік “failed state”, оскільки її державні структури втрачають здатність управління у своїх ключових сферах компетенції. Втрата монополії на насильство По-перше, йдеться про втрату монополії на насильство.…
Діяльність власника приватної військової компанії “Вагнер” євгена пригожина як мінімум останні кілька місяців є одним з ключових факторів внутрішньополітичного життя росії. Більше того, поява цієї персони навіть повернула у російську політику певні елементи публічної конкуренції та альтернативності (щоправда, у притаманному росіянам варіанті – ілюзії вибору). Першими розгубилися пропагандисти, які не дуже розуміли, як це потрібно коментувати, оскільки офіційна позиція Кремля щодо комплексу питань, пов’язаних з ПВК “Вагнер”, залишається до сьогодні значною мірою невизначеною, а подекуди – вкрай розпливчастою. Однак розгубленість доволі швидко минула і на всякий випадок пропагандисти почали пригожину відверто лестити й усіляко його хвалити. Потім заворушилися різні…
Позиція Німеччини після восьмої зустрічі у форматі “Рамштайн” щодо постачань танків Leopard-2 Україні, звісно, розчаровує. І викликає безліч інших негативних емоцій. Адже за розумні фрази про необхідність демократичного узгодження позицій, дотримання балансу, досягнення компромісу нам доводиться платити дуже високу ціну на фронті. Однак, будемо відверті – нинішня політика Німеччини (яка, переконаний, неодмінно зміниться у найближчому майбутньому під тиском різних обставин) не є несподіваною. Більше того, якщо подивитися на фактори, які її визначають, годі й було сподіватися, що вона могла бути іншою. Принаймні, станом на 24 лютого 2022 року. Слід розуміти, що позиція Німеччини щодо російсько-української війни від початку значною мірою була…
