Зміни у грудні 2023 р. стосуються правил ввезення гуманітарки, умов податкових перевірок, формування держрезерву, надання адмінпослуг. Про ці та інші зміни детально розповідає "Ми – Україна".

Ввезення гумдопомоги

1 грудня набирає чинності постанова Кабміну про порядок пропуску та обліку гуманітарної допомоги. Її ухвалили у вересні і планували вже з початком зими змінити спрощений пропуск гуманітарки на підставі митної декларації, а щодо деяких товарів військового призначення – гарантійного листа кінцевого користувача, тобто військової частини.

Ввезення гумантарки цифровізують:

• отримувач має реєструватися в Єдиному реєстрі отримувачів гумдопомоги;
• має формуватися декларація про товар з унікальним номером через "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" або систему реєстрації гумдопомоги;
• отримувач має протягом 90 днів після внесення інформації про митне оформлення прозвітувати про розподіл гуманітарки. Якщо не прозвітувати, організацію в системі автоматично залокують на шість місяців

Волонтерська спільнота кілька місяців боролася за відтермінування нових вимог, які можуть зашкодити забезпечення Сил оборони України. Зокрема в листі до президента волонтери писали, що порядок ухвалили без необхідної нормативки, з паралельною зміною законодавства про гуманітарку, систему нормально не випробували та умови ґрунтовно не обговорювали.

За десять днів до запуску нового порядку, Кабмін все ж зробив у ньому зміни та ухвалив перехідний період до 1 квітня 2024 р. Тобто з 1 грудня можна занурюватися у цифровізацію, але до квітня на митному кордоні гуманітарку пропускатимуть і за паперовими документами.

Податкові перевірки

З 1 грудня мають частково відновитися податкові перевірки за ухваленим 9 листопада законопроєктом 10016-д. Повернення перевірок було одним із зобов'язань України перед Міжнародним валютним фондом.

Одразу після прийняття проєкту його заблокували, але 25 листопада постанову про це відхилили. Він готується до підпису, тому перевірки повернуться на таких умовах.

Застосування перевірок. З 1 грудня 2023 р. по 31 грудня 2024 р. до плану-графіка планових документальних перевірок включатимуть платників податків, які:

• виробляють та/або реалізують підакцизну продукцію;
• здійснюють чи здійснювали діяльність у сфері азартних ігор;
• надають або надавали фінансові, платіжні послуги;
• є нерезидентами та діють або діяли в Україні через відокремлені підрозділи, постійні представництва;
• за підсумками 2021 р. сплатили: податок на прибуток на 50%+ менший, ніж в середньому по галузі; ПДВ на 50%+ менший, ніж в середньому по галузі;
• за підсумками 2021 р. мали: дебіторську заборгованість удвічі більшу за кредиторську; витрати за податковою декларацією 75%+ від суми загального річного доходу; нарахування/виплату доходу у вигляді зарплати, що менша за середню по галузі.

Відтермінування перевірок. До 1 грудня 2024 р. документальні перевірки ФОПів першої та другої груп під мораторієм. Проводити податкові документальні перевірки взагалі не мають щодо платників податків, податкова адреса яких на ТОТ чи у зоні бойових дій. Проводити фактичні податкові перевірки не мають відносно тих платників податків чи об'єктів, які знаходяться на ТОТ чи у зоні бойових дій.

Закон про адміністративну процедуру

15 грудня набирає чинності закон про адміністративну процедуру. Адмінпроцедура – це правила для органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, які приймають рішення, що стосуються прав та обов'язків громадян та юросіб. Якщо дуже скорочено і просто, то закон про те, як громадянину взаємодіяти із чиновниками.

Готували закон понад 20 років, з 1998 р., і остаточно ухвалили за тиждень до повномасштабного вторгнення – 17 лютого 2022 р.

Закон називають і тихою революцією держуправління, і конституцією для влади. Він великий, складається зі ста статей і ще на початку роботи взагалі планувався як кодекс. До того ж застосовує нові поняття. Тому українцям знадобиться час, щоб засвоїти можливості, що він надає.

Адміністративні органи розглядають справи, які стосуються громадян чи юросіб аби прийняти в решті певне рішення. Це адміністративні справи і новий термін у законодавстві, що не має нічого спільного із справами про адміністративні правопорушення.

До прикладу, адміністративні справи – це реєстрація народження чи шлюбу, реєстрація автівки чи нерухомості, оформлення паспорту чи субсидії. Проте це не вичерпний перелік. Новий закон лише наводить відносини, яких його норми не стосуються:

• розгляд звернень осіб із пропозиціями щодо державної політики, вирішення питань місцевого значення, суспільних відносин;
• конституційні, кримінальні, судові, виконавчі провадження, оперативно-розшукова , розвідувальна дільність, нотаріальні дії, виконання покрань, питання нацбезпеки і оборони, громадінства, надання притулку, захисту економічної конкуренції;
• державно, дипломатичної, військової служби, служби в поліції, органах місцевого самоврядування та іншої публічної;
• права на участь у референдумах, обирати і бути обраними;
• оскарження публічних закупівель;
• нагородження держнагородами та відзнаками;
• помилування.

За новим законом в процесі та ще до прийняття рішення адмінорганом, громадяни та юрособи, яких адміністративні справи стосуються, можуть ініціювати адміністративне провадження. Тобто якщо розгляд справи на їхню думку не відповідає процедурі, якісь проміжні рішення не влаштовують чи зачіпають інтереси, можна подавати заяву  про адмінпровадження. Це відкриває доступ до матеріалів справи, дає людині можливість бути заслуханою, довести свою позицію та отримати обґрунтоване рішення.

Тобто громадянину та юрособі надають можливість вплинути на рішення в адміністративній справі. І адміністративне провадження за адміністративною справою завдяки закону набуває рис судового. До нього можна залучати свідків, експертів, заінтересованих осіб за клопотанням, здійснювати участь через представника. В адміністративній процедурі, передбачає закон, сумніви треба тлумачити на користь особи, яка висуває правомірні вимоги. Адмінорган від своїх попередніх рішень у подібних справах не має відступати і обов'язково має враховувати правові позиції Верховного суду. Обставини, які мають значення для справи, має встановлювати адмінорган.

Строки у адмінпровадження регламентовані: 30 днів після отримання заяви чи 45 днів після отримання заяви, якщо будуть слухання. Один раз строки можна подовжити на 45 днів.

Реформа держрезерву

16 грудня втрачає чинність старий закон 1997 року про державний матеріальний резерв і набирає чинності новий – про державні резерви.

За старим законом маємо матеріальний резерв та мобілізаційний, що є складовою матеріального. За новим законом отримуємо таке розмежування.

Матеріальний резерв. Це запаси сировини, паливно-енергетичних матеріалів, матеріально-технічних ресурсів, промислових і продовольчих товарів, ліків та медвиробів для мирного часу та на особливий період.

Їхнє зберігання – послуга, яку надають державі суб'єкти господарювання різних форм власності на підставі договорів. Вони є відповідальними зберігачами і за новими нормами можуть зберігати резерви за межами України. На час воєнного стану буде діяти умова про те, що тримати матеріальні цінності за кордоном будуть за урядовим рішенням.

Мобілізаційний резерв. Це запаси із прицілом саме на особливий період. До мобрезерву мають входити матеріальні цінності, які потрібні для розгортання виробництва військової та промислової продукції, харчів, ремонту військової техніки та майна. Також з мобрезерву мають брати необхідне для відновлення авто- та залізничних шляхів, портів, електромереж, газо- та нафтопроводів, систем енергопостачання та водовідведення. Плюс для надання медопомоги.

Відповідальне зберігання цього резерву вже тільки за суб'єктами господарювання, які залучають до виконання мобілізаційних завдань. Про можливість робити це за межами України в цьому випадку не йдеться.

Освіжуватися запаси у резервах мають з урахуванням таких умов:

• коли спливає 50%, але не більше 70% терміну придатності. Але це не стосується ліків та медвиробів. Щодо них вимоги визначить уряд;
• в разі погіршення якості, навіть якщо термін придатності відповідний.

Також відбуватися освіження має без розриву у час, про що у старому законі прямої вказівки не було.

У новому законі, на відміну від дійсного, закріплюють перегляд номенклатури резервів:

• матеріального – мінімум раз на три роки;
• мобілізаційного – за потреби.

Під новий закон мають запустити і Єдиний реєстр держрезервів, де акумулюватимуть дані про:

• норми накопичення;
• обсяги поставок, закладення, зберігання, освіження, відпуск, списання цінностей за напрямами;
• фактичні запаси;
• наявність та використання потужностей для зберігання у відповідальних зберігачів та резервантів.

Але реєстр з'явиться не у грудні цього року, а через дев'ять місяців після того, як Кабмін передбачить таку можливість.

За новим законом майже уся інформація про резерви може бути віднесена до держтаємниці. Нині засекретити можуть дані про номенклатуру, рівні накопичення, загальні обсяги постачань, відпуску, закладення, освіження, розміщення та фактичні запаси. За новими умовами і уся ця інформація може бути держтаємницею, плюс ще і обсяги зберігання, і норми накопичення.

Саміт ЄС

15-16 грудня у Брюсселі відбудеться саміт лідерів ЄС, де можуть вирішити два важливі українські питання: надання пакету допомоги на суму 50 млрд євро та початок переговорів про вступ до ЄС.

Чотирирічний пакет допомоги на 50 млрд євро у жовтні узгодив Європарламент, але на формальному саміті глав держав-члені ЄС того ж місяця прем'єр Угорщини Віктор Орбан виступив проти нього. Перегляд бюджету ЄС потребує одностайної підтримки, і Угорщина, а також Словаччина можуть його заблокувати. Так само, як і розгляд іншого питання – щодо переговорів про вступ до ЄС.

8 листопада Єврокомісія рекомендувала розпочати переговори про вступ України. Наприкінці листопада президент Європейської ради Шарль Мішель пообіцяв, що зробить усе можливе, аби умовити 27 глав країн-членів підтримати початок переговорів про членство. Чутки щодо розгляду цього питання ходять різні, зокрема й про те, що його можуть перенести на березень наступного року. Але позиція Угорщини озвучена: там проти і пакету допомоги, і початку переговорів поки лідери ЄС не переглянуть усю стратегію підтримки України.

Транш МВФ

Поки не визначена дата, але у грудні очікується Виконавча рада МВФ, де мають переглянути програму EFF для України. На експертному рівні транш розміром $900 млн та перегляд узгодили 10 листопада, після того, як Верховна Рада ухвалила закон про податкові перевірки.

Програму розширеного фінансування EFF строком на чотири роки та загальним обсягом $15,6 млрд відкрили у березні 2023 р. Україна одразу отримала перший транш – $2,7 млрд. Другий, $890 млн, надійшов у червні після перегляду програми та оновлення меморандуму. На третій розраховуємо у грудні.

Проте після його схвалення експертами, у МВФ нагадали про два структурні маяки, які треба виконати до кінця року: запустити Національну стратегію доходів (НСД) та ухвалити закон про посилення автономії Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. НСД має ухвалити уряд, і міністр фінансів Сергій Марченко висловив сподівання, що це відбудеться у грудні. Законопроєкт 10060 про САП перше читання пройшов 21 листопада і готується до другого із скороченим строком підготовки.

Різдво та Новий рік – не вихідні

За Кодексом законів про працю (ст. 73) Різдво Христове – святковий день, 25 грудня, Новий Рік – святковий день, 1 січня. Різдво за юліанським календарем, тобто 7 січня, з 17 липня цього року вже не є святковим днем.

За звичайних обставин і 25 грудня, і 1 січня, які в обох випадках припадають на понеділок, були б вихідними. Проте за законом про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану норми статті 73 КЗпП, де йдеться про святкові дні, зараз не застосовують. Отже, держава не встановлює цьогоріч вихідні ані на Різдво, ані на Новий рік.

За статтею 6 закону про роботу в умовах воєнного стану, час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначає роботодавець. Тобто саме роботодавці можуть вирішити, чи працюватимуть їхні співробітники під час найбільших зимових свят.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, про дати зимових свят за новоюліанським та юліанським календарем і про традиції десятьох найвизначніших з них.