У межах спецпроєкту «Люди, які створюють новини» до Дня працівників радіо, телебачення та зв’язку ділимось історіями тих, хто щодня розповідає українцям про найважливіше. Журналісти, ведучі, редактори, оператори, режисери, продюсери, технічні фахівці. За кожним етером марафону «Єдині новини» стоїть велика команда професіоналів.

Як перебудувати шість годин прямого етеру, коли до його початку лишається десять хвилин? Чому іноді варто зачекати, навіть якщо новина вже розійшлася соцмережами? І що зауваження мами про відбій повітряної тривоги нагадало випусковому редакторові про його роботу?

У цьому інтерв’ю розповідаємо про досвід Міті Глєбова, випускового редактора, який готує розмовні студії між випусками новин.

За що саме ви відповідаєте під час підготовки випуску? Які рішення проходять через вас, перш ніж глядач побачить новини?

Маю можливість готувати етер, який ми поміж собою називаємо «лайвами». Це розмовні прямоефірні студії між випусками новин. Наші гості – це військові, експерти в різних сферах, представники місцевої та центральної влади. Через мене проходять десятки, якщо не сотні рішень під час кожного етеру: які теми беремо? які гості нам потрібні? що змінюємо, аби залишатися актуальними, корисними та цікавими глядачеві? що важливо, а що ні, коли купа новин та процесів йдуть паралельно? Довкола цих питань побудована робота.

Що у вашій роботі залишається невидимим для аудиторії? Опишіть момент, коли до етеру залишаються лічені хвилини.

Телебачення – це водночас найбільш командна та найбільш індивідуальна робота, де від буквально кожного залежить фінальний результат. Дрібниці вирішують все. Глядач нічого не знає і не має знати про водіїв, які везуть людей під обстрілами на ранкову зміну вночі. Без них я особисто просто не опинився б вчасно на робочому місці і не зміг би зробити свою роботу. Або журналіст не доїхав би на місце резонансної події. А ще глядач не бачить гримерів, операторів, адміністраторів, режисерів, людей, які крутять суфлер чи набирають гостей для включення, гостьових продюсерів. Без цих десятків важливих людей моя робота неможлива.

Який випуск за час повномасштабної війни ви ніколи не забудете? Що довелося змінювати і які рішення ухвалювати?

Я працював в етері в ніч з 24 на 25 лютого 2022 року. Такої кількості новин та фейків, що лилися одночасно, не бачив ніколи. Новинні стрічки просто збожеволіли. Ми працювали позмінно всю ніч, по кілька годин кожен. Тоді змінювалось все щохвилини, треба було швидко перевіряти інформацію і давати її в етер. Кожна година етеру версталася буквально на ходу. Тоді точно лякала невідомість: а що далі? Вирішив, що треба сфокусуватися на роботі, бо це було єдине, що було більш-менш зрозуміло на той момент.

Як ви визначаєте, яка тема має відкривати випуск, коли одночасно відбувається кілька важливих подій? Пригадайте конкретний приклад.

Для мене це фронт та обстріли. Те, що відбувається на фронті, на мою думку, має залишатися топтемою, попри нашу втому від новин війни. Без надлюдей там ми не могли б працювати у відносно спокійному тилу. А обстріли – це про людські життя. Що може бути цінніше? Ми ж не русскіє. Конкретно зараз, коли я відповідаю на це питання, йдеться також про світло в кожній квартирі та будинку. Людям потрібно розуміти, наскільки складна ситуація в енергетиці. Бо інформаційний вакуум швидко заповнюють росіяни, які майстерні у своїй пропаганді.

Що ви робите, коли новина вже широко розходиться соцмережами, але редакція ще не має достатнього підтвердження? Як ухвалюєте рішення про її вихід в етер?

Я працюю з прямим інформаційним етером понад 10 років. Колись чув, що твітер мав вбити телебачення. Потім телеграм. Тепер ШІ. За останній рік кількість фейків, за моїми спостереженнями, зросла в десятки разів. І в мене було достатньо помилок, бо сотні і тисячі годин прямого етеру неможливо пройти без помилок. Тому варто інколи трохи почекати, перевірити та впевнитися в тому, що ти маєш сказати глядачу. Це – відповідальність. Редактори телеграм-каналів можуть видалити або відредагувати новину, яку вони дали швидко. Сказане в прямому етері відредагувати неможливо, бо реальність не редагується.

Як ви визначаєте, які подробиці обстрілу або кадри його наслідків можна показувати? Як у таких рішеннях враховуєте безпеку та гідність людей?

Мені здається, що ключова відповідь на це питання звучить так: ми робимо не хайп, а робимо новини. Тому кадри, які в інтернеті можуть з’явитися без розмиття, в етері треба відповідно оформити. Коли ми говоримо про кадри з наслідками обстрілів, то безпека – це головне. Останнє, що хочеться робити, – це допомагати ворогу.

Як перебудовується випуск, коли просто перед етером стається велика подія? Що в цю мить потрібно від ведучого, кореспондента й режисера?

Візит Джо Байдена до України для мене тут показова історія. Президенти США за часів незалежності бували в нас лише п’ять разів. За час повномасштабного вторгнення це був єдиний такий візит. Наш слот починався о 12:00. Перші фото Байдена на Софійській площі з’явилися десь об 11:50. Це означало, що всі шість годин етеру треба перебудувати під одну топ-тему. Переробити всю завчасно зроблену підготовчу роботу буквально на ходу. В нас це вийшло. Я кажу спеціально «в нас», бо без сильної команди профі це було б неможливо. В таких етерах важливо чітко, швидко та точно роздавати команди всім: від кореспондента на місці до режисера. І не зважати на помилки в моменті. Роботу над помилками вже робиш після етеру, бо в моменті на це просто немає часу.

Коли ви особливо відчули, що ваша редакторська робота має значення? Це могла бути й помилка, якої вдалося уникнути.

Одного разу моя мама, яка вже пенсіонерка, сказала мені: «От ви сказали про повітряну тривогу, але не сказали про відбій». Це було ще у 2022 році. А в нас тоді просто закінчився слот, за який ми відповідали в етері. На той момент не було такої кількості телеграм-каналів і застосунків, що сповіщають про тривогу та відбої. Кожне сказане і несказане слово в етері має значення, навіть коли особисто твій етер закінчився.

Як ви помічаєте, що колега виснажений або потребує підтримки, коли випуск усе одно має вийти? Що допомагає команді в такі дні?

Я і сам часто виснажений. Вже і не пам’ятаю, коли було інакше. При цьому розумію: у нас купа людей, яким у десятки разів складніше, але вони тримаються, бо якщо не триматимуться вони, країна просто не виживе. Ти наче мобільний телефон, який встигає зарядитися на 10-15 %. Але випусковий редактор – це одне із сердець прямого етеру. Від його зібраності багато чого залежить. І він має тримати команду в тонусі. Ми всі приходимо на роботу з недосипом, переживаннями за близьких тощо. І крім етеру та робочих завдань, це теж треба тримати в голові. Тому мій інструмент – це жарти та елементарна людяність.

Що має отримати глядач після випуску «Єдиних новин»? Як ви оцінюєте, чи вдалося цього досягти?

Глядач має отримати вчасно перевірену інформацію. Шість слів, жодних ком, дуже просте речення, але довкола нього побудована вся наша робота. Я бачив цифри з мільйонними охопленнями – значить, нам поки це вдається.

Нагадаємо, марафон «Єдині новини» розпочав мовлення 26 лютого 2022 року як спільна відповідь українських медіагруп на повномасштабне російське вторгнення.

Сьогодні над його виробництвом працюють команди Starlight Media, 1+1 media, Inter Media Group та «Ми – Україна». За щоденним етером стоять журналісти, редактори, продюсери, оператори, режисери та технічні фахівці, які забезпечують підготовку матеріалів, прямі включення, зв’язок і стабільність мовлення. Ця робота потребує постійної координації, професійної відповідальності та здатності швидко адаптуватися до обставин, які змінюються щодня.

До слова, за підсумками січня-вересня 2026 року новини марафону «Єдині новини» щодня продукують понад 13 мільйонів контактів з аудиторією на телебаченні та цифрових платформах, а їхній інформаційний вплив поширюється далеко за межі України. На телебаченні марафон є лідером за добовим охопленням серед усіх телеканалів.