У межах спецпроєкту "Люди, які створюють новини" до Дня працівників радіо, телебачення та зв’язку ділимось історіями тих, хто щодня розповідає українцям про найважливіше. Журналісти, ведучі, редактори, оператори, режисери, продюсери, технічні фахівці. За кожним етером марафону "Єдині новини" стоїть велика команда професіоналів.
Що залишається за кадром роботи телеоператора? Як знімати наслідки обстрілів, відчувати межі людей перед камерою та вчасно реагувати на небезпеку?
У цьому інтерв’ю розповідаємо про особистий досвід та історію Данила Городецького, телеоператора телеканалу "Ми – Україна".
Що залишається поза увагою глядача, коли він бачить ваші кадри? Яка частина роботи потребує найбільше підготовки?
Найбільшої підготовки потребує перевірка техніки, щоб все справно працювало, щоб все було заряджене.
Також слід перед виїздом уточнити, куди ти їдеш, і, що важливо, правильно одягатися.
Бо іноді можна поїхати кудись на пресконференцію в тепло, а можна поїхати в Поляче, на воєнні навчання.
Який знімальний день за час повномасштабної війни ви ніколи не забудете? Що ви тоді побачили й що було найважчим?
Та в мене таких днів було немало.
Наприклад за цей рік ми поїхали знімати наслідки обстрілів з Анастасією Терещук у район метро «Лук’янівська».
І коли ми там були на самій зйомці, почав гудіти «шахед» десь поруч. Потім він начебто замовк і кудись полетів.
Ми почали збирати техніку, щоб звідти поїхати. І в останній момент цей гул наближався до нас, і «шахед» упав приблизно за 100 метрів від нас.
Враження були ще ті. У такі моменти особливо розумієш, наскільки швидко може змінитися ситуація. Ти приїхав знімати наслідки обстрілу, але небезпека ще не минула. Треба стежити за тим, що відбувається навколо, чути одне одного й вчасно припинити роботу. Жоден кадр не вартий життя.
А ще можна згадати поїздку на Харківський масив, де повністю розбило частину 9-поверхівки. Я знімав одразу після прильоту, коли ще працювали рятувальники ДСНС. І ти бачиш через камеру, як дістають тіла загиблих людей.
Я запам'ятав це на все життя.
Як ви вирішуєте, що і як знімати на місці обстрілу? На що звертаєте увагу, щоб точно передати подію та не розкрити інформацію, яка може зашкодити?
Я одразу звертаю увагу на людей. По-перше, хто в якому стані.
Якщо людина не готова спілкуватися, то краще її не чіпати, тому що зараз багато людей травмовані, психічно і морально.
А деякі, навпаки, потребують того, щоб виговоритися. Це все дуже індивідуально.
І треба звертати увагу на те, що попадає в кадр. Якщо є сумнів, чи можна щось показувати, краще перепитати до початку зйомки. Особливо коли працюємо з військовими. Треба звертати увагу і на головний об’єкт, і на те, що видно на задньому плані. Для мене важливо, щоб кадри точно розповідали про подію й водночас нікому не зашкодили.
Як ви працюєте з людиною, якій важко бути перед камерою? Що допомагає їй почуватися вільніше й зберігати відчуття контролю над розмовою?
Якщо людина соромиться камери, то зазвичай допомагає п’ять хвилин поспілкуватися, поки ви налаштовуєтесь.
Більшість людей, коли починають з тобою спілкуватися, розкриваються. Ти для них стаєш ніби як своїм знайомим, і тоді цей процес набагато простіший.
Як ви з кореспонденткою чи кореспондентом домовляєтеся про дії в небезпечній ситуації? Пригадайте випадок, коли взаємна уважність допомогла вчасно зупинити роботу або змінити місце знімання.
Якщо приїжджаємо одразу після прильоту (таке буває), то треба орієнтуватися на вказівки рятувальників ДСНС і вибухотехніків.
Також треба стежити за ситуацією навколо, прислухатися, і якщо щось чуєш підозріле, то краще тікати.
Як пережитий на зніманні день продовжується для вас після повернення? Що допомагає відновлюватися і знову брати камеру?
Морально буває складно, але допомагають спільно проведений час з сім'єю та виїзди за місто.
Що для вас означає бути людиною, очима якої глядачі «Єдиних новин» бачать події? Чим у цій роботі ви найбільше пишаєтеся?
Цю професію обрав дуже-дуже давно. Працюю з 2010 року, і для мене важлива моя робота.
Я пишаюсь тим, що люди бачать події моїми очима.
Нагадаємо, марафон "Єдині новини" розпочав мовлення 26 лютого 2022 року як спільна відповідь українських медіагруп на повномасштабне російське вторгнення.
Сьогодні над його виробництвом працюють команди Starlight Media, 1+1 media, Inter Media Group та "Ми – Україна". За щоденним етером стоять журналісти, редактори, продюсери, оператори, режисери та технічні фахівці, які забезпечують підготовку матеріалів, прямі включення, зв’язок і стабільність мовлення. Ця робота потребує постійної координації, професійної відповідальності та здатності швидко адаптуватися до обставин, які змінюються щодня.
До слова, за підсумками січня-вересня 2026 року новини марафону "Єдині новини" щодня продукують понад 13 мільйонів контактів з аудиторією на телебаченні та цифрових платформах, а їхній інформаційний вплив поширюється далеко за межі України. На телебаченні марафон є лідером за добовим охопленням серед усіх телеканалів.
