Три роки тому, 11 березня 2020 року, Всесвітня організація охорони здоров’я сповістила про світову пандемію короновірусної хвороби. На її початку мало що було зрозумілим, дослідження щодо впливу на здоров’я, психологічний стан, імунітет, економіку та майбутнє тільки-но розпочиналися. Що ми дізналися про COVID-19 протягом цих трьох років?

Імунітет

Час був потрібен для того, щоб оцінити імунітет людини після перенесеного ковіду та набутого після вакцинації. В лютому цього року одне з найповажніших медичних видань в світі The Lancet опублікувало акумульовані результати 65 досліджень у 19 країнах, що тривали з початку пандемії до вересня 2022 року.

Висновок такий: в середньому, бо оцінювалися кілька штамів, попереднє інфікування у 88% випадків протягом десятьох місяців не передбачає ризик госпіталізації та смерті в разі повторного інфікування. Захист, вказують дослідники, еквівалентний "якщо не більший, ніж той, який забезпечують дводозові мРНК-вакцини".

Є спокуса інтерпретувати висновки так, що перехворіти не так страшно, як вакцинуватися.

"Вакцинація пропонує спосіб отримати імунітет без необхідності страждати від наслідків COVID-19, які можуть бути особливо поганими, якщо у вас не було імунітету до зараження, — пояснює Діпта Бхаттачарія, професор імунобіології з Університету Арізони. - Навіть якби вакцинація створювала дещо менший або коротший імунітет, ніж інфекція, їхнє порівняння є недоречним. Я впевнений, що одужання від поліомієліту також залишить вас імунітетом, але навіщо вам ризикувати?"

Важливі уточнення щодо дослідження:

• Гібридний імунітет – від інфекції та від вакцинації – не досліджувався.

• Не був вивчений домінантний підваріант омікрону, що вирував наприкінці осені та на початку зими 2022 р.

Сезонність

В перший рік пандемії ми ще не знали, чи буде ковід явищем сезонним, хоча чимало науковців вказували на такий варіант. Зараз можемо робити висновки. За результатами опублікованого у Nature дослідження, що проходило з березня 2020 р. по грудень 2022 р. у США та Європі, активність захворювання є протягом всього року. Але сезонні сплески з листопада по квітень є в усіх країнах, без огляду на їхній рівень заходів проти пандемії.

Трохи більше деталей:

• найсуттєвішим вплив був у січні-березні, коли кількість випадків збільшувалася на 848 на 1 млн населення;
• додаткові випадки госпіталізацій (75 на 1 млн населення) фіксували з листопада по квітень;
• смертність (два додаткові випадки на 1 млн населення) підвищувалася з листопада по лютий.

Довгий ковід

Тривалий або довгий ковід – стан, з яким стикалися люди вже в перший рік пандемії, та він досі є недостатньо вивченим. Після трьох років вчені констатують, що довгий ковід – це виснажливий постінфекційний мультисистемний стан. Його симптоми: втома, задишка, когнітивна дисфункція, що можуть тривати кілька місяців і навіть років.

"Тривалий COVID виникає у 10–20% випадків та вражає людей будь-якого віку, включаючи дітей, причому більшість випадків трапляється у пацієнтів із легким гострим захворюванням", - констатують у нещодавній публікації експерти The Lancet.

Там закликають не розглядати довгий ковід як психосоматичний стан, бо досі йому не приділяють достатньо уваги. Частково через те, що це надто складно, бо у довгого ковіду може бути чимало причин: спровоковані захворюванням хронічні зміни, реактивація латентних вірусів, тривале збереження коронавірусу SARS-CoV-2 в організмі людини.

Найнебезпечніший різновид

Перший штам коронавірусу, що викликає COVID-19, було виявлено в Ухані в грудні 2019 р. Під час своєї ходи планетою, він постійно мутує. Початковий зник майже повністю вже наприкінці 2020 р.

Філогенію або розвиток нового коронавірусу, можна побачити нижче, а більш детально вивчити зміни – на платформі Nextstrain.

Мутації відслідковуються та фіксуються постійно, їхнє родове дерево вражає масштабами. Найбільше занепокоєння, констатують у ВООЗ, зараз викликає Омікрон, його нащадки та рекомбіновані форми, який вперше зафіксовано у кількох країнах у листопаді 2021 р.

Вплив на психічне здоров’я людей

Пусті вулиці раніше сповнених людьми міст, обов’язкові маски, фактично домашній арешт в багатьох країнах, страх померти чи отримати інвалідність, нерозуміння рівня загрози. Через все це людству навесні 2020 року пророкували тотальну та глибоку депресію. Але реальність виявилася іншою. Пандемія та жорсткі карантинні заходи психічно майже не травмували людей.

8 березня авторитетне видання The BMJ (the British Medical Journal) опублікувало дослідження про психічне здоров’я до та під час пандемії. Висновки такі:

• загальні зміни в психічному здоров’ї, симптомах тривоги та депресії були мінімальними або незначними;

• рівень психічної стійкості спостерігався високий;

• загальний психічний стан, симптоми тривоги та депресії у жінок були гірші, ніж у чоловіків. Хоча у них зміни були не кричущими: погіршення від мінімальних до невеликих. Причини – у гендерній ролі: більше роботи та відповідальності вдома, що не виключає професійних обов’язків;

• за соціальними групами найбільшого тиску на психічне здоров’я зазнали особи похилого віку, представники сексуальних та гендерних меншин, студенти.

Хоча варто зазначити, що дані акумулювали в основному з країн з високим рівним доходу та вищим за середній.

Знищення людського капіталу

Ще три роки тому, коли школярів та студентів масово переводили на дистанційне навчання, експерти попереджали про майбутні проблеми із освітою, нерівність у доступі до неї. Нещодавня доповідь Світового банку констатує, що саме так і сталося.

Пандемія зірвала розвиток дітей та молоді, якій три роки тому ще не виповнилося 25 років, у країнах з низьким та середнім рівнем доходу. Йдеться про покоління, яке у 2050 році становитиме 90% робочої сили.

Шкода, якої вже завдала дітям та молоді пандемія:

• скорочення меддопомоги, зрив календаря вакцинації, стрес, неоптимальне харчування;
• діти дошкільного року втратили третину навичок з мови, грамотності та математики;
• школярі пропускали навчання та забували те, що вивчали раніше. Враховуючи це, на кожні 30 днів закриття шкіл втрачалося 32 днів навчання;
• наприкінці 2021 р. в деяких країнах чверть молоді не навчалася і не працювала.

Нерівність, розрив у підготовці, якщо його не вирішувати, з часом призведе до того, що нинішні діти, досягнувши працездатного віку, втратять чверть від потенційного заробітку, студенти – 10% або 21 трлн доларів потенційних доходів. Сумні перспективи, якщо не адаптувати навчання, не надолужити його, це збільшення нерівності, зниження продуктивності та, можливо, соціальні заворушення в майбутньому.

Лабораторне походження

Зоонозна природа ковіду від початку не викликала сумніву. Як чума, сказ, туляремія, що передалися людям від тварин. Але про штучне його походження мало хто із поважних дослідників говорив всерйоз. Але думка, яка раніше виглядала маргінальною, зараз обговорюється на високому рівні.

В липні минулого року журнал Science опублікував дослідження, де вірогіднішим назвав передачу вірусу від тварини до людини на ринку морепродуктів Хуанань в грудні 2019 році. У 2021 році Китай спільно із ВООЗ провів розслідування, в результаті якого лабораторне походження вірусу (тобто витік з інституту віросології в Ухані) назвали вкрай малоймовірним. Згодом його розкритикували у ВООЗ та закликали Китай до нового.

В лютому стало відомо про секретну доповідь Міністерства енергетики США щодо лабораторного витоку. Згодом директор ФБР Крістофер Рей заявив в інтерв’ю журналістам, що "швидше за все" вірус там і з’явився.

Із походженням ковіду розбирається спеціальний підкомітет американського Конгресу. І там є чимала кількість свідчень про те, що вірус має лабораторне походження. Зокрема про це під час слухань заявив екс-директор Центр з контролю та профілактики захворювань США Роберт Редфілд. Екс-редактор видань New York Times(наукова та медична тематика), Science та Nature Ніколас Вейд розповів на слуханнях, що для відкидання теорії про лабораторне походження дослідники використовували неперевірені дані. Доктор філософії, старший науковий співробітник Атлантичної ради Джеймі Метцл дав свідчення про те, що в Китаї знищували зразки, приховували записи про походження вірусу, переслідували журналістів та вчених, перешкоджали розслідуванню про походження.

Отже, зоонозне походження вірусу зараз під більшим сумнівом, ніж на початку пандемії.

Війна+пандемія=полікриза

Під час останнього Всесвітнього економічного форуму в Давосі на панельних дискусіях експерти пригадали термін "полікриза", що з’явився у 70-х роках минулого століття. Це сукупність різних криз, які взаємодіють так, що загальний вплив від них переважає впливи від кожної окремої частки.

На думку історика Адама Туза (професор Колумбійського університету, директор Європейського інституту, науковець Фонду Карнегі в Європі), зараз із ковідною пандемією світ перебуває саме в стані полікризи. І почалася вона 15 років тому.

"Розгортання цього поточного моменту починається у 2008 році, який є водночас не лише фінансовою кризою, яку ми всі пам’ятаємо, але й першою агресією Путіна проти Грузії", - зазначає Туз.

Полікриза корисна тільки для того, щоб описати ситуацію: є багато подій одночасно, що мають вплив на економіку, політику, геополітику, клімат, природне середовище. Бо рецепту щодо виходу з неї не існує.

"Концепція полікризи говорить: "Це умова нашого поточного моменту", - пояснює Туз. - Я думаю, що корисно давати назву. Це терапевтично. Ось ваш страх, ось те, що вас глибоко засмучує. Ось як це можна назвати".

Ковід досі небезпечний

В листопаді минулого року у Nature вийшло багатонаціональне дослідження про подолання загрози від COVID-19 громадському здоров’ю. Науковці, зокрема, наполягають, що втомилися від пандемії ми зарано і загроз від неї ще чимало. Найголовніші:

• оцінка смертності від ковіду не остаточна та коливається від 6 до 20 млн;

• медична допомога для мільйонів людей затримується через перевантаження систем охорони здоров’я;

• нагляд за тривожними варіантами ковіду лишається неадекватним;

• не до кінця вивчені ризики повторного зараження;

• низький рівень вакцинації може збільшити ризик ослаблення імунітету;

• довгий або тривалий ковід стає хронічним захворюванням, яке досі не є вивченим, не має профілактики та лікування.

Коронавірусна статистика

Світова статистика (дані ВООЗ станом на 7 березня 2023 р.) щодо ковіду така:

• 759,4 млн зареєстрованих випадків. В Україні – 5,399 випадків. За даними нашого Центру громадського здоров’я – 5 млн випадків;

• 6 866 434 смертей через ковід, з них в Україні – 111 298 смертей. За даними Центру громадського здоров’я – 108,6 тис.

В світі введено 13,2 млрд доз вакцини. 5,5 млрд осіб отримали принаймні одну дозу, 5 млрд повністю вакциновані. В Україні введено 31,688 млн доз.

Раніше "Ми - Україна" оцінював, яких битків зазнала економіка України за останній рік та які втрати ще буде змушена відчути.