26 квітня виповнюється 37 років катастрофі на Чорнобильській АЕС. Ця подія назавжди змінила уявлення світу про “мирний атом” та підтвердила нелюдське відношення радянської влади до народу. Адже комуністична верхівка СРСР робила все можливе, аби приховати жахливі наслідки вибуху на четвертому енергоблоці. “Ми-Україна” зібрав 15 фактів про трагедію на ЧАЕС, які замовчувала радянська влада.

1986 року на  4-му енергоблоці ЧАЕС стався вибух...

1. На момент вибуху в реакторі було близько 200 т урану. Внаслідок  аварії було зруйновано обшивку, через відсутність захисної оболонки у повітря здійнялися 60 т радіоактивних речовин. Відразу після вибуху реактора радіонукліди були викинуті на максимальну висоту – до 10 км. Ще два дні керівництво колишнього СРСР інформацію про цей вибух від світу приховувало.

2. Чорнобильській катастрофі присвоїли сім балів з 7 можливих за міжнародною шкалою ядерних подій (INES). Це зробило вибух на ЧАЕС найбільшою техногенною катастрофою того часу. Згодом 7 балів також присвоїли аварії на японській АЕС Фукусіма-1 у 2011 році, де в результаті землетрусу теж сталася катастрофа.

3. Загальний вихід радіоактивних матеріалів становив 50 мільйонів кюрі. Це рівнозначно наслідкам вибухів 500 атомних бомб, скинутих у 1945 році на Хіросіму.

4. З жерла реактора піднявся стовп диму з продуктів горіння у кілька метрів заввишки. Зі 190 тонн ядерного палива 90% потрапило в атмосферу землі.

5. З найближчого міста Прип’яті на місце аварії вивезли понад 100 пожежників. Саме вони взяли на себе найбільшу дозу опромінення. Водночас радянські ЗМІ запевняли, що катастрофа не є масштабною й під час ліквідації пожежі загинула "лише" 31 людина.

6. На ліквідацію наслідків вибуху було мобілізовано 800 тисяч осіб зі всього Радянського Союзу. Вони ризикували своїм життям та здоров'ям, аби запобігти наслідкам аварії й стабілізувати ситуацію. Ліквідатори працювали в зоні підвищеного ризику, піддаючись впливу радіації. 25 тисяч з них померли, а понад 70 тисяч стали інвалідами. 20% з цих смертей були самогубствами.

7. Пожежа  на енергоблоці тривала 10 днів. Остаточно графіт перестав горіти лише 10 травня.

8. Променева хвороба була виявлена у 134 осіб, з тих, хто був на аварійному блоці в першу добу. З них 28 осіб загинули протягом місяця після аварії.

9. Основна маса жителів міста Прип’ять про аварію дізналися тільки в середині дня 26 квітня. Поки місто жило звичайним життям, радіоактивні речовини поширювалися з величезною швидкістю, переносилися з вітром. В Україні зараженою виявилася область в 50 тис. квадратних кілометрів у 12 областях.

10. Радіоактивному опромінюванню піддалися майже 8,4 млн жителів Білорусі, України та Росії.

11. Першими, хто дізнався про те, що сталося за межами Союзу, були працівники шведської АЕС, датчики яких показали надзвичайно високі рівні радіації. Швеція розіслала перше попередження про те, що сталося щось, що виходить за рамки.

12. В Україні, Росії та Білорусі сільськогосподарська галузь сильніше за інших постраждала від наслідків аварії. У трьох країнах було виведено з обігу 784 320 га сільськогосподарських угідь, а лісозаготівля була припинена на 694 200 гектарах лісу.

13. Багато лікарів у Східній Європі та Радянському Союзі рекомендували вагітним жінкам зробити аборт, щоб уникнути ризику народження дітей з вадами та захворюваннями, навіть попри те, що рівень радіації, впливу якої піддавалися жінки, був досить низький.

14. Аварія в Чорнобилі стала причиною смерті від раку близько 90 тисяч осіб по всьому світу. Крім того, психологічні розлади, викликані цією аварією, стали однією з найбільших проблем громадської охорони здоров'я.

15. Протягом всього 1986 року із зони відчуження було евакуйовано близько 250 тисяч осіб. Кількість жертв від найпотужнішої техногенної аварії експерти оцінюють неоднозначно від декількох тисяч до 100 тисяч осіб.

Також цікаво

З 26 квітня по жовтень 1986 року Чорнобильська АЕС не працювала. Але у жовтні 1986-го 1-й і 2-й енергоблоки було знову введено в експлуатацію; у грудні 1987 року відновив роботу 3-й. Сумнозвісний 4-й енергоблок, очевидно, не запускали.

У 1991 році на другому енергоблоці сталася пожежа, внаслідок якої було заблоковано роботу цього реактора. Згодом почалася підготовка програми повного закриття АЕС.

У грудні 1995 року Україна, Комісія Євросоюзу та країна “Великої сімки” підписали меморандум щодо припинення роботи станції. 15 грудня 2000 року Чорнобильська атомна електростанція повністю зупинилась.

В Україні кількість людей, яким була присвоєна постійна інвалідність унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС зросла з 200 в 1991 році до 64 500 в 1997 році, та 91 219 у 2001 році.

Сучасна зона навколо ЧАЕС складається з трьох частин:

• 30-кілометрова зона відчуження, з якої в обов'язковому порядку було відселено все населення;

• 10-кілометрова зона навколо станції, де й дотепер сконцентровано найвищі показники радіоактивного забруднення%;

•  Особлива зона — промисловий майданчик ЧАЕС.

На сьогодні серйозну небезпеку становить лише особлива зона, короткочасне перебування на будь-якій іншій ділянці території не спровокує захворювання на променеву хворобу.

Нагадаємо, "Ми-Україна" з'ясував, як влаштоване пенсійне забезпечення осіб, що постраждали внаслідок цієї трагедії.