Нобелівську премію з фізики 2026 року отримав Френсіс Гальзен. Його відзначили за створення обсерваторії IceCube і відкриття високоенергетичних нейтрино з космосу.
Про рішення 6 жовтня оголосила Королівська шведська академія наук. Офіційне формулювання нагороди - "за вирішальний внесок у роботу нейтринної обсерваторії IceCube та відкриття високоенергетичних нейтрино астрофізичного походження".
BREAKING NEWS The Royal Swedish Academy of Sciences has decided to award the 2026 #NobelPrize in Physics to Francis Halzen “for decisive contributions to the IceCube Neutrino Observatory and the discovery of high-energy neutrinos of astrophysical origin.” https://t.co/UcPBWk0RiK
— The Nobel Prize (@NobelPrize) October 6, 2026
За що дали Нобелівську премію з фізики у 2026 році
Нейтрино - це частинки, які є всюди навколо нас, але їх надзвичайно складно виявити. Вони можуть проходити крізь Землю і людське тіло практично непомітно. Лише зрідка нейтрино стикається з атомним ядром - і саме тоді його можна зафіксувати.
Гальзен запропонував шукати такі частинки за допомогою льоду на Південному полюсі. Коли нейтрино стикається з атомним ядром, виникає спалах світла. Його можуть побачити спеціальні датчики, встановлені глибоко у прозорому льоду.
Саме за цим принципом працює нейтринна обсерваторія IceCube. Вона займає цілий кубічний кілометр льоду на Південному полюсі і обладнана датчиками світла.
Ідею такого способу пошуку нейтрино Гальзен запропонував ще у 1988 році. Через кілька років науковці почали випробовувати датчики у льоду, а будівництво IceCube завершили у 2011 році.
Навіщо вчені шукають нейтрино з космосу
У космосі існують природні джерела, здатні створювати частинки з енергією у мільйони разів більшою, ніж можна отримати в лабораторіях на Землі. Проте науковці досі не мають відповідей на багато запитань про те, де розташовані ці джерела і що саме в них відбувається.
Допомогти знайти відповіді можуть високоенергетичні нейтрино. На відміну від інших частинок, дорогою до Землі вони не змінюють напрямок і не втрачають енергію. Тому за ними вчені можуть досліджувати далекі процеси у Всесвіті, інформацію про які складно отримати іншим способом.
Такі нейтрино трапляються дуже рідко. Саме тому для їхнього пошуку і знадобився настільки великий детектор, як IceCube.
Після завершення обсерваторії дослідники зафіксували перші високоенергетичні нейтрино. Через кілька років вони встановили, що частина цих частинок мала прилетіти далеко з-за меж Сонячної системи.
"Френсіс Гальзен очолив міжнародну команду дослідників та інженерів, які створили для нас фантастичний інструмент. Його наполегливість і наукове бачення проклали шлях до нового виду астрономії", – заявив голова Нобелівського комітету з фізики Марк Пірс.
Дані, які продовжує збирати IceCube, мають допомогти вченим більше дізнатися про потужні процеси у Всесвіті, під час яких виникають високоенергетичні нейтрино. За даними Нобелівського комітету, вони також можуть допомогти виявити космічні явища, про які наука поки не знає.
Нагадаємо, 5 жовтня Нобелівську премію з фізіології та медицини 2026 року отримали Карл Дейсерот, Петер Гегеманн і Георг Нагель. Їх нагородили за відкриття, які дали змогу керувати нервовими клітинами за допомогою світла.
Як писав "Ми-Україна" раніше, Нобелівську премію з фізики 2025 року отримали Джон Кларк, Мішель К. Деворе та Джон М. Мартініс. Їх відзначили за відкриття макроскопічного квантово-механічного тунелювання і квантування енергії в електричних колах.
