Нобелівську премію з фізіології або медицини 2026 року отримали Карл Дейсерот, Петер Гегеманн і Георг Нагель за відкриття, які дали змогу керувати нервовими клітинами за допомогою світла.
Про рішення 5 жовтня оголосила Нобелівська асамблея Каролінського інституту. Науковці розділять премію у 12 млн шведських крон порівну.
За що дали Нобелівську премію з медицини 2026
Дейсерота, Гегеманна та Нагеля нагородили "за їхні відкриття, пов'язані зі світло-орієнтованими іонними каналами та оптогенетикою".
BREAKING NEWS The 2026 #NobelPrize in Physiology or Medicine has been awarded to Karl Deisseroth, Peter Hegemann and Georg Nagel “for their discoveries concerning light-gated ion channels and optogenetics.” https://t.co/pkDDEBWtkz
— The Nobel Prize (@NobelPrize) October 5, 2026
Оптогенетика дає науковцям можливість за допомогою світла вмикати або вимикати певні нервові клітини. Завдяки цьому можна простежувати, які нейронні ланцюги відповідають за конкретні спогади, почуття та поведінку.
"Оптогенетика надає можливості для картографування мозку так, як ми колись могли лише мріяти", – пояснив голова Нобелівського комітету з фізіології або медицини Пер Свеннінгссон.
До появи цього методу дослідники могли визначати зв'язок певних ділянок мозку з різними функціями, але значно складніше було встановити, як саме активність конкретних нервових клітин спричиняє ту чи іншу реакцію.
В основі відкриття опинилася одноклітинна водорость Chlamydomonas та її здатність рухатися до світла. Гегеманн досліджував, як саме вона реагує на освітлення. На початку 2000-х разом із Нагелем він відкрив каналродопсин - білок на поверхні клітини, який реагує на світло.
Під дією синього світла канал у білку відкривається, заряджені іони потрапляють усередину клітини та створюють електричний імпульс. Дослідники також встановили, що перенесення цього білка до інших клітин робить їх світлочутливими.
Наступний крок зробив Дейсерот. Він ввів ген каналродопсину в нервові клітини щурів і зміг активувати нервовий сигнал синім світлом. Результати цієї роботи науковець опублікував у 2005 році.
Уже через два роки технологію вдалося застосувати для керування нервовими клітинами безпосередньо в мозку живих мишей. Саме цей метод отримав назву оптогенетика.
Як оптогенетика допомагає досліджувати мозок
Оптогенетика дала науковцям можливість не просто спостерігати за роботою мозку, а перевіряти роль конкретних нейронних ланцюгів. За допомогою світла дослідники можуть активувати певні нервові клітини і дивитися, як це впливає на спогади, емоції та поведінку. Метод використовують для вивчення процесів, пов'язаних з неврологічними та психіатричними розладами.
Оптогенетика також дійшла до клінічних досліджень. Зокрема, її застосовують у роботах, спрямованих на відновлення зору в людей із порушеннями зору.
Нобелівський комітет вважає, що відкриття трьох лауреатів започаткували новий етап у нейронауці та суттєво змінили можливості дослідження роботи мозку.
Хто отримав Нобелівську премію з медицини 2026
Карл Дейсерот народився 1971 року. Працює у Медичному інституті Говарда Г'юза та Стенфордському університеті у США. Він перетворив відкритий у водоростей світлочутливий білок на інструмент для керування нервовими клітинами.
Петер Гегеманн народився 1954 року. Працює в Університеті Гумбольдта в Берліні. Його дослідження реакції одноклітинних водоростей на світло стало одним із ключових етапів майбутнього відкриття.
Георг Нагель народився 1953 року. Працює у Вюрцбурзькому університеті. Разом із Гегеманном він дослідив каналродопсин і показав, як цей білок може робити клітини чутливими до світла.
Як писав "Ми-Україна" раніше, в 2025 році Нобелівську премію з фізіології та медицини отримали Мері Брунков, Фред Рамсделл та Шимон Сакагучі. Їх відзначили за відкриття механізмів периферичної імунної толерантності, які пояснюють, як імунна система не атакує власні клітини організму. Р
