Призов не на фронт: все, що потрібно знати про цільову мобілізацію

Призов не на фронт: все, що потрібно знати про цільову мобілізацію

Цільова мобілізація, тобто призов для відновлення країни, - тема, яка з початку повномасштабного вторгнення не втрачає актуальності. Адже з 2022 року оголосити її можуть у період відбудови, а не тільки для ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Розбираємося, як має проходити цільова мобілізація, хто може бути призваний та чим вона відрізняється від суспільно корисних робіт.

Коли має відбуватися цільова мобілізація?

Окремого закону чи профільної постанови щодо цільової мобілізації немає, та збирати дані про неї треба по різних документах. Перший за ієрархією – Кодекс цивільного захисту (ст.83). Згідно із ним, цільова мобілізація – це ліквідація надзвичайних ситуацій та їх наслідків державного рівня, а з березня минулого року, ще й наслідків воєнних дій у відбудовний період.

Далі Кодекс за ієрархією відсилає до закону про мобілізаційну підготовку. Звідти ми отримуємо трохи більше інформації про те, що таке відбудовний період, в який і можуть застосовувати цільову мобілізацію. Це період після закінчення воєнних дій.

Також в законі про мобпідготовку фіксуємо такі нюанси:

  • відбудова, для якої потрібна цільова мобілізація, може частково входити до особливого періоду, а може відбуватися й після його завершення;
  • мобілізація відбувається тільки на основі плану;
  • мобілізаційний план на особливий період розробляє Кабмін та затверджує президент.

Отже, виходячи із норм законодавства, цільову мобілізацію прив’язують не до періоду воєнного стану, а до завершення воєнних дій, і вона має відбуватися відповідно до окремого плану.

В травні минулого року ВР ухвалила доповнення до Кодексу цивільного захисту. Ними зазначили, що Кабмін визначає обсяги та строки відновлювальних робіт під час воєнного стану, затверджує щорічний план заходів цивільного захисту. А проведення цільової мобілізації визначили як додаткове завдання єдиної державної системи цивільного захисту, якою керує Державна служба з надзвичайних ситуацій.

Як має відбуватися цільова мобілізація?

Цільову мобілізацію має завізувати президент, її мають оголосити через ЗМІ та в документі має бути вказаний термін та обсяги, що визначать на підставі розрахунків місцевої влади і остаточно - уряду. Проводитимуть її відповідно до потреб. Тобто, в залежності від масштабів робіт, вкажуть, яку кількість громадян треба залучити, які необхідні навички, якими є вимоги до кваліфікації цільових мобілізованих.

Кодекс цивільного захисту передбачає, що цільова мобілізація відбувається на основі плану та відповідно до закону про мобпідготовку. За ним мобілізація може бути загальною або частковою (тобто в окремих місцевостях чи стосуватися якоїсь сфери економіки). Тут виключення для цільової закон не робить. Але і для часткової рівень узгодження той самий: через Кабмін та за підписом президента. Також він ухвалює окреме рішення й про демобілізацію.

За загальними принципами під час мобілізації, у тому числі й цільової, призов має відбуватися на підставі документів – повісток, моброзпоряджень. Після отримання яких громадяни зобов’язані з’являтися на вказані у документах збірні пункти.

Також не варто забувати й про відповідальність. Кодексом про адміністративні правопорушення (ст. 210-1) за порушення законодавства про мобпідготовку та мобілізацію (і тут не вказані якісь виключення щодо цільової) в особливий період передбачений штраф від 3400 до 5100 грн.

В тому разі, якщо громадянин підпаде під цільову мобілізацію, йому виплачуватимуть грошове забезпечення. Проте в яких саме обсягах, мають визначити окремим документом. Але на додачу до забезпечення, мобілізованим мають виплачувати заробітну плату. Адже Кодексом законів про працю (ст. 119) передбачено, що за працівниками зберігаються середня зарплата, робочі місця та посади на час виконання ними державних або громадських обов’язків, які передбачені Кодексом цивільного захисту.

Кого можуть мобілізувати?

Кого саме стосуватиметься цільова мобілізація поки що можна зрозуміти тільки орієнтовно, бо нормативки щодо неї немає. В законі про мобпідготовку (ст. 23) є перелік осіб, які не підлягають мобілізації, але саме на військову службу. Щодо цільової таких обмежень немає, тому педагоги, науковці, студенти, багатодітні батьки та решта пільгових категорій під питанням.

Перелік тих, у кому буде потреба під час цільової мобілізації буде у мобілізаційному плані. Але за смислом вона дещо схожа на суспільно корисні роботи, і орієнтовні вимоги доцільно шукати там.

До суспільно корисних робіт під час воєнного стану можуть залучати працездатних осіб (тобто тих, які не досягли пенсійного віку), що не підлягають призову на військову службу, не мають обмежень щодо роботи в зв’язку із віком та станом здоров’я, не задіяні в оборонній сфері чи в сфері забезпечення життєдіяльності населення. Зокрема це:

  • зареєстровані безробітні та незайняті особи;
  • працівники підприємств, які не виконують мобілізаційні завдання та замовлення;
  • особи, які зайняті в особистому селянському господарстві;
  • студенти вишів, учні та слухачі професійних та професійно-технічних навчальних закладів;
  • самозайняті.

Чим цільова мобілізація відрізняється від суспільно корисних робіт?

Цільова мобілізація схожа на суспільно корисні роботи в якості трудової повинності в умовах воєнного стану. В обох випадках громадян зобов’язують до певної праці. Але в решти умов чимало відмінностей.

Щодо цільової мобілізації у законодавстві немає попередньо зазначених строків. Її проголошують та завершують окремими документами. Суспільно корисні роботи під час воєнного стану передбачені як тимчасові, та з кожним, хто їх виконує, укладають строковий трудовий договір. Саме суспільно корисні роботи зараз виконує "Армія відновлення". Це вже понад 8,5 тис. безробітних. Але до відбудови їх залучають на добровільних засадах, а не примусово у якості повинності.

Для цільової мобілізації потрібен план і схвалення урядом та президентом, тоді як суспільно корисні роботи проголошуються військовою адміністрацією самостійно або із залученням місцевих адміністрацій. Саме на місцевому рівні визначають види та перелік робіт.

Грошове забезпечення в разі цільової мобілізації треба визначати окремо, а щодо суспільно корисних робіт є вимоги:

  • працевлаштованим особам забезпечують оплату не нижче за середню на основному місці роботи;
  • особам, які не працюють, передбачена оплата не нижча за мінімальну (6700 грн у 2023 р.)

До того ж щодо суспільно корисних робіт під час воєнного стану вже є орієнтовний перелік. Туди входять, зокрема, ремонтно-відновлювальні (житла та об’єктів інфраструктури), будівництво захисних споруд, розбір завалів, сільгоспроботи, соціальна допомога постраждалим. Як ми вже зазначили вище, обсяг робіт під час цільової мобілізації визначається планами.

Раніше "Ми - Україна" розповідав хто і на яких підставах може отримати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Також розбиралися в якому разі та на яких умовах роботодавці можуть забронювати працівників.

Головне