Ексклюзивне інтервʼю Людмили Добровольської для телеканалу “Ми-Україна” з головою Нацради України з питань телебачення і радіомовлення Ольгою Герасимʼюк. Поговорили про інформаційний Рамштайн, міфи закону про медіа, російську пропаганду в Україні та способи боротьби з нею.

Інформаційний Рамштайн. Блокування російської пропаганди

-Системна дезінформація, дезінформація на рівні державної політики. Це те, що зробила росія. Це їх найпотужніша зброя, яку вони експортують по всьому світу. Блокування роспропаганди увійшло у шостий пакет санкцій ЄС. Як це вдалося Нацраді?

Інформаційний Рамштайн, це хороше визначення і ми постійно дбаємо про те, щоб цей Рамштайн відбувався регулярно. Для того, щоб занести інформативного агресора у ці санкційні пакети, треба дуже багато праці. Звичайно, успіх у співпраці, кооперації з усіма державними органами, які в цьому залучені, з нашими дипломатами, міжнародною спільнотою. Ми постійно працюємо з нашою Генеральною прокуратурою, з РНБО. Для того, щоб назви тих каналів, які туди потрапили, потрібен був час і великі зусилля.

Нацрада з першого дня війни моніторила російські ефіри

Нацрада з найпершого дня моніторила російські ефіри. Точніше, ми це робили ще до початку великомасштабного наступу, бо, як відомо, війна триває вже 9 років. Ми постійно моніторили ці ресурси, і наші внутрішні також, бо в нас були колаборанти. Всі пам’ятають цю історію з довгою боротьбою з “медведчуківцями”, щоб їх якось викинути з ефіру, потрібні були величезні зусилля. Нам треба було постійно доводити, що те, що ми чуємо – це якраз і є співпраця з агресором.

Ми постійно збирали ці інформаційні докази і надсилали їх у певні структури. Ми з ними зверталися до наших міжнародних партнерів. Для того, щоб підтримали цей пакет, нам потрібна була співпраця із європейцями. Ми постійно надсилали ці докази своїм друзям, тим, хто підтримав нас. До речі, нас підтримала прибалтійська колега і шведські колеги. Щоб у цей пакет увійшли саме медійні структури, це уявити собі важко, яка тяжка робота. Уявлення у світі про те, що таке свобода слова і те, що ми доводили, що це агресивні дії, воєнні дії в інформації – це коштувало дуже багатьох зусиль.

Кожна країна має своє уявлення про те, що таке свобода слова. Кожна країна має своє законодавство, з яким також треба працювати, щоб воно визнало це. Ми доводили їм, що, наприклад, той чи інший матеріал, який вони бачать у російській програмі, що то є не лише загроза до українців, а що це загрожує їм. Ми знаходили ці цитати, ці програми їм і це спрацювало.

Багато країн інакше подивилися на рф і поняття свободи слова

-Ви зверталися до європейських лідерів, щоб розширити цей список. До яких ще міжнародних інституцій ви зверталися?

Ми зверталися з листами до колег у Європі. На усіх майданчиках, де ми буваємо, а намагаємося ми бути скрізь. Нещодавно я повернулася з ЮНЕСКО, де ми говорили з багатьма колегами. Я була нещодавно у Нью-Йорку і працювала там з урядовою делегацією ООН. Також багато тем ми обговорили там, це була Комісія у справах жінок, але якраз медійна складова була представлена найактивнішими жінками-журналістками, редакторами, режисерами, які чули нас. Там була Нобелівська лауреатка, журналістка, яка якраз про ці теми говорила.

Також нещодавно я була у Лондоні і працювала там з нашими колегами з Ofcom. Це також регулятор британський. Ми спільно обговорювали ці теми. До речі, Ofcom дуже активно забороняють у себе російську пропаганду. Я представляю Україну в комітеті з інформації Ради Європи. Постійно мої колеги, а це люди з усіх європейських країн, до яких ми звернулися з початку повномасштабної війни. Вони відгукнулися якнайшвидше. Багатьом довелося інакше подивитися на росію, інакше подивитися і на тему свободи слова. Це дуже чутлива сфера і відповідно Рада Європи проводить надзвичайно багато різних заходів, де ми постійно буваємо.

Також ОБСЄ постійно працює. Коли в Раді Європи немає росіян, то в ОБСЄ вони є. Ми справді відчуваємо себе на фронті. Хочу нагадати, що з 24 лютого, ми проводили своє засідання.

Національна рада зібралася, і ми проводили своє засідання. Коли була річниця, ми усі згадували цей день. Ми тоді всі були заскочені цим страшним вторгненням. Напевно, можна було більше зробити, коли б ти готовий до цього був. Мені здається, що ми всі разом зробили надзвичайно багато. Зараз ми у такій зв’язці працюємо – регулятор і медійна армія.

Неможливо заблокувати усіх європейських провайдерів, які транслюють рф

-Торік деякі європейські провайдери все ж таки не блокували трансляцію рф.

Ми не можемо простежити всіх провайдерів тому, що для цього потрібні особливі моніторинги, бо це не наша компетенція. З практики наших стосунків з різними країнами можемо дізнаватися те, чи інше. Багато роботи довелося провести, наприклад, з французьким супутником. Вони продовжували співпрацю з російськими каналами. Супутник є у юрисдикції Франції і відповідно, це бізнес.

Ми зверталися до нашого колеги АРКОМ (Національна рада Франції) з тим, що треба вплинути на цей бізнес. Це дуже не просто. Нам вдалося довести, щоб наші колеги з французького регулятора могли застосувати свій старий закон, який не передбачав ось таку річ. Мало того, нам дуже допомогла французька громадськість. Там є такий комітет імені Дідро. Вони нещодавно створені. Це люди, які дуже активно співпрацюють з Нацрадою. Ми підтримали їх, вони нас. Репортерів підключили, і, внаслідок суду, який відбувся у Парижі, вдалося добитися угоди, щоб на цей бізнес вдалось регулювати. Скільки ми говоримо, що припиніть бізнес "на крові", бо всі ці інформаційні атаки призводять до смертельних подій. Ми цього добились.

Російська пропаганда – це не просто відключити 80 російських каналів

Зараз ми не можемо припинити цих зусиль тому, що російська пропаганда – це не просто відключити 80 російських каналів. При чому, між відвертою пропагандою та просто фільмопоказом, чи навіть показом дитячих мультиків, часом, немає. Вони над цим працювали дуже багато років, вони готувалися до цього. Це не проста історія – просто взяти і вимкнути 80 каналів і думати, що тобі все вдалося. До речі, згідно санаційного пакета, якщо ми простежимо, то ті російські телеканали, які були заборонені, вони з’являються і далі. Нещодавно ми дізналися про те, що португальський провайдер продовжує транслювати заборонені європейські канали. Що за цим буде? Ми почнемо працювати через наш МЗС, дипломатів, стосунки з нашими партнерами в Португалії, щоб цьому покласти край.

Їдучи на цей ефір, я підписала лист до МЗС з інформацією, яку ми надали. До нас звернулися СБУ, що є такий супутник, як "Експресо" (не плутати з нашим "Еспресо"), який транслює заборонені телеканали. До нас звернулися, щоб ми надали інформацію, як можна з цим боротися. Буде дуже важко, бо це справді російський супутник. Його закрити дуже тяжко. У цьому листі ми справді надали докази, що це транслюється. Ми запропонували працю із кожною країною, щоб вони могли секторальні вводити санкції у себе на території. Заборонити дію російського супутника можна. Ти закриваєш їм на європейським супутниках цей вихід, вони перекидають ці заборонені канали на свої російські супутники. Нам потрібно буде працювати з кожною країною, щоб вони вводили у себе секторальні заборони.

Чому євросанкції не діють на працівників підсанкційних російських медіа в ЄС?

-Згідно з хартією "Основоположних прав", санкції не заборонять працівникам підсанкційних росканалів працювати на території Євросоюзу за фахом. Це можливо виправити?

Я говорила, що коли закриваєш ту кватирку, то цим людям не забороняють брати інтерв’ю, писати на таких сторінках. У них заплановано дуже багато консервів (законсервованих сайтів). Ми зафіксували, що щойно закрили "Спутник", як той самий контент з’являється на цих платформах. Це дуже важко зробити, але для нас немає перешкод. Ми повинні будемо з цим працювати. Це не просто те, що вони придумали для цього вторгнення, вони працюють у кожній країні і це має дуже різні форми. Не лише соціальні мережі. У нас сьогодні з кожного телефону на тебе лізе не просто користування всіма перевагами цих цифрових платформ. Це дуже важливі переваги – мати можливість не тільки комунікувати з усім світом, але і є освітні програми. Є і штучний інтелект, з яким ми маємо справу. З іншого боку – це купа нових загроз та ризиків. Нам треба про це пам’ятати.

Коли ми живемо в епоху штучного інтелекту, який час сприймають, що це ті роботи, про які ми часом дивимось у фільмах, ні – не так. Прокидаючись, відкриваючи свій телефон, шукаючи інформацію, що сталося за цю ніч, ти одразу опиняєшся у сфері дії і штучного інтелекту, в тому числі. Це дуже серйозно.

Штучний інтелект дуже залежний від людини

-Ми навіть не уявляємо, які виклики нас чекають попереду у зв’язку з появою штучного інтелекту.

Трошки можемо уявляти вже. Це як великі можливості, так і великі виклики. Я впевнена, що наша комунікація буде з кожним днем користуватися ось цими новими програмами і технологічними пропозиціями. Але, за кожним з них завжди стоїть людина. Навіть цей чат (ChatGPT, - ред.) – він відповідає за нас на усі питання, він може за нас написати текст, твір, скласти екзамен. Він дуже залежний від людини. Він не самостійний цей чат. Він помиляється, він не запам’ятовує. Видно, що це скеровано людьми.

Я чула таку теорію, що скоро інтернет, який передає наш голос і тексти, зможе передавати наші відчуття. В розробників запитували, що ви зараз не можете зупинити в чатах мову ворожнечі, то хіба ви не знаєте, як це зробити? Як ви це зупините, якщо люди почнуть агресію виливати просто фізично. Це величезний виклик.

Ми повинні до цього бути готовими і знати, що у цьому світі є найважливішим етичний кодекс. Про це говорять і розробники цих нових технологій. Як ми можемо з цим боротися, особливо під час інформаційних воєн, які тривають по всій планеті. От саме етичний кодекс, якому раніше ми надавали легковажне останнє місце.

Який фільтр для російської брехні є всередині України?

-Мені здається, ось це найсерйозніший виклик. Це фільтр, який має стояти у кожної людини. Який фільтр для російської брехні всередині України існує?

Ми якраз зустріли його у шаленій боротьбі у законі про медіа. Перед війною, десь за рік-два, стояла шалена битва навіть проти закону про дезінформацію. Його ще не існувало, його навіть у проекті не було. Вже тоді стояв жахливий опір проти цього. Я про це говорю постійно. Це було частиною підготовки до цієї війни. Це було частиною війни, яка тоді вже йшла. Нас атакували з цього боку вже дуже довго і ті, хто підіймав цей крик, працювали на те, щоб ця війна розпочалася як найуспішніше.

Закон про медіа. Що змінилося і кого торкнулися нововведення?

Усі пам’ятають, як довго доводилося судитися із каналами, які поширювали цю дезінформацію. Усі пам’ятають ті страшні війни проти Нацради. Постійно в наш бік летіли ось ці звинувачення, що ми когось не можемо покарати. Це було не так. Ми подавали до суду на цих колаборантів постійно.
Лише нещодавно на порядку денному була реакція на останній суд на одних, з цих колаборантів, який тільки зараз відбувся. Їх уже немає, а судова справа все ще була незавершена. Ми готувалися під час війни вступили у цю тяжку боротьбу за те, щоб цей закон був ухвалений. Слава всім, хто доклав зусиль для того, щоб він тепер був.

Тепер ми маємо дуже серйозні механізми і проти колаборантів. Під час окупації Херсона ми знали про наявність них на тій території. Ми не могли ліцензію забрати через те, що користувалися старим законом. Новий закон нам дає ці механізми до рук.

Також новий закон має дев’ятий розділ – “антиагресорський”. Він дозволяє нам дуже активно і ефективно реагувати на ось такі прояви, блокувати їх. Він має часові рамки. Там вказано, що якщо проти країн-агресорів ті країни, які будуть визнані агресорами офіційно нашою державою, проти медіа тих країн і їх власників, то ми маємо право блокувати всіх, у кого є в структурі власності росіяни. Там є дуже широкий перелік усіх цих можливостей.

Міфи закону про медіа

-Днями в Україні запрацювала потужна інформаційна ППО – закон про медіа. Він замінив собою шість законів. Були противники і скептики, які мали свої аргументи. Як Нацрада долала цей шлях?

Я б не сказала, що це були аргументи. Це були бездоказові закиди і вкиди. На жаль, до цього долучилися деякі внутрішні сили, які дезінформували деякі міжнародні структури, котрі реагували на такі звернення і також зверталися до нас із вимогами прояснити чи усунути ці речі. Я постійно співпрацювала з тими колегами з європейських структур, хто був введений в оману цими силами, пояснювала їм. Нацрада постійно надсилала їм свої аргументи. У них не було аргументів, це були бездоказові, методом пропаганди, вкинуті речі.

Як працює пропаганда? Вона працює на емоції, вона не працює фактами. На превеликий жаль, підключалися журналісти, які ставили свої підписи під такими петиціями, і коли конкретно з кожним говориш і просиш прочитати, над чим він підписується.

-Ось це найголовніше – прочитай спочатку. Я коли прочитала цей закон, то побачила там дуже багато переваг. Давайте я зараз буду називати плюс, а ви його будете коментувати. Так ми спробуємо спростувати міфи, які теж є російським наративом. Український закон про медіа укріплює платформу, на якій буде стояти позиція української мови в медіа. Яким чином?

По-перше, цей закон передбачає, що в ефірах національних великих каналів, радіостанцій, має бути 90% української мови в ефірах. Вже на сьогодні, коли ми моніторимо ефіри, дивовижно. Без жодних наших втручань, дзвінків, прохань – канали, радіостанції, перевиконують цей відсоток. 130%, наприклад. Це вимога суспільства, по-перше, але це і вимога мовників самих до себе. Нам не довелося взагалі з цим нічого робити.

Ті, хто раніше казав "ми не зможемо заповнити наш ефір", вони, напевно, помилилися. Наш закон передбачає, що він набере чинності тільки у 2024 році.

-Тобто вже перевиконали.

На сьогодні діє норма старого закону – 75%. Але я кажу про 100%. Ті журналісти і блогери, які переживали, що цей закон про медіа буде їх блокувати, їх свободу слова будуть обмежувати. То я хочу ще раз нагадати, що цей закон не регламентує журналістську діяльність абсолютно.

Чи мають блогери офіційно реєструватися?

-Як на мене, цей закон розширює права тих самих блогерів, які не є журналістами.

І журналістів у тому числі. Тих людей, які хочуть стати журналістами є можливість. Дуже багато людей має свій YouTube-канал. Я не маю на увазі сторінку у фейсбуці чи інстаграмі. Є різні способи відчувати себе журналістами, робити ці програми, інтерв’ю. Ніхто у цьому законі не написав, що всі зобов’язані – ніхто не тягне на прив’язі реєструватися.

-Справа добровільна, яка розширює можливості.

Не тільки можливості, вона захищає цих людей. Наприклад, людина хоче стати медіа – подає до нас документи про те, що вона хоче таким стати. Ми цю людину разом з її медіа реєструємо. Від так блогер, ютубер стає медіа, отримує офіційне свідчення про те, що він є медіа.

-Можна отримати акредитація на будь-який захід.

Так, йому ніхто не скаже: "Хто ти такий?". Він – медіа, у нього є посвідчення. Якщо ти офіційно зареєструвався, ти є офіційно журналістом. Всі державні механізми захисту такої особи будуть працювати. Треба робити посилання на те, що якщо ти не захотів цього зробити – будь ласка, продовжуй свою діяльність таким, яким ти є. Єдине пам’ятай, що кожен з нас сьогодні буде перед законом відповідати, якщо буде порушено закон. Особливо в тій частині, яка є грубим порушенням – це мова ворожнечі, мова насильства, дискримінація, фальсифікація, наклеп.

-Ми спростували найбільший переляк для медівників.

Ми не регулюємо соцмережі.

Нацрада не регулює соцмережі

-Наступний плюс – це інтернет в законі. Всі ті численні веб сайти, відео сервіси, які мали мільйонні перегляди і існували у сірій зоні відповідальності, зараз стали видимими перед законом. Що це дає мені, як споживачу?

Переконання у тому, що отримуєш якісну інформацію. Якщо є регулятор, який буде точно так пред'являти онлайн-медіа ті ж самі закони, які ж і до радіо і телебачення. Якщо онлайн медіа будуть також відповідальні перед законом, то споживач буде отримувати вигоду - він буде отримувати захищену, якісну інформацію.

Коли ми боролися за цей закон, одним з останніх етапів боротьби був, коли закон вже майже був готовий. Деякі учасники цієї праці самі ж дали "задню" і сказали, що треба ще доопрацювати. Вони говорили, що не можна контролювати онлайн, бо це сфера, в роботу якої не можна втручатися. Ввесь світ регулює онлайн.

-А чому не можна втручатися? Тут можна говорити про безліч прикладів зловживання свободою слова, про інформаційний тероризм у чистому вигляді.

Саме тому велика частина, хто проти цього боролися, вони якраз ось цими перевагами і можливостями туди скидати токсичний контент користувалися. Вони за це боролися.

Коли наш новий закон зараз має цю частину регуляції онлайн, а ми маємо у своєму полі регуляції онлайн, то зробили рівними усіх перед законом. Раніше до радіо і телебачення ми могли вимагати, щоб вони дотримувалися закону, до цих – ні. Коли радіо і телебачення жили коштом реклами і ще й відповідали перед законом, то онлайн активно жив коштом реклами і міг собі дозволити все, що завгодно і не відповідати перед законом. Була певна нерівність у цьому. Зараз усі однаково рівні перед цим.

Ми зараз вивчаємо ті критерії, за якими будемо оцінювати якість, відсутність цих страшних порушень (дискримінація, агресивні прояви). Ми будемо мати критерії для того, щоб це оцінювати.

Спільна регуляція – що це означає?

-От спільна регуляція – що це?

Це якраз те, що буде стояти на шляху до можливих зловживань. Зараз створюється орган співрегуляції, тобто представники усіх медіа можуть увійти до складу цього органу. Він почне працювати у вересні. Зараз багато працюють над тим, як його створити. Цей орган буде так само брати участь у розгляді усіх кейсів, які будуть розглядати Нацради і матиме голос. Ми будемо прислухатися до їх експертизи. Таким чином усі медійники зможуть опиратися гіперболізацією якихось можливих негативних оцінок. Це такий собі повноправний партнер у оцінці того всього, що відбувається у інформативному просторі.

-Знову на перший план виходить інформативний кодекс. Неможливо прописати усі контентні обмеження.

Нам потрібно дослідити, що є червоними лініями. Зараз ми у Нацраді проводимо зустрічі зі так званими чутливими спільнотами. Ми зустрілися з радою церков. До нас прийшли представники усіх конфесій. Особливо сьогодні гарячий період, коли ми говоримо дуже багато. Ці події, навколо Лаври, навколо церков зараз дуже гарячі. Це дуже чутлива ланка. Всі розуміють, що медіа мають величезний вплив на те, що відбувається у суспільстві, як це висвітлюється, як ми про це говоримо, як про це треба говорити, щоб не розпалювати ворожнечу, а навпаки, сприяти порозумінню. Це все важливо почути від того, хто безпосередньо у цьому просторі. До нас прийшли представники усіх конфесій, а у нас країна мультиконфесійна. Ми домовилися з радою церков про такий меморандум, щоб ми спільно опрацьовувати ці критерії. Що можна сказати, як треба сказати, кого запросити для коментаря, щоб це допомогло.

Після того ми зустрілися із єврейськими організаціями, до нас прийшли усі представники єврейських організацій, які у нас активно діють. Ми обговорили з ними питання чутливості у медіа національного питання.

-Це те, на чому зараз намагається грати росія.

росія як раз на цьому і будує свою пропаганду. Вкинути цей релігійний розбрат, розпалити антисемітизм в країні.

-Це ще було з часів СРСР.

Всі представники єврейських організацій сказали, що не спрацьовують ці вкиди.

-Ну і прекрасно. Бо Україна – не росія.

Як Нацрада може припинити роботу мовника?

-Нацрада отримала право припиняти роботу мовника, але за яких умов?

Ми ще зустрілися з ромськими організаціями. Антиромська пропаганда була закинута росіянами, як виявилося, у першу чергу. Вони хотіли закріпити нам ось цей ярлик "нацисти". Ми з ними також думали, як цьому запобігти. Ось ці стереотипи існують у суспільствах усіх країн, і в Україні також. Ми не будемо казати, що ми такі “білі і пухнаті”. У нас це теж існує. Для того, щоб у нас ці стереотипи не фіксувалися і ми могли з людьми розмовляти, бути чутливим до того, хто поряд з тобою – це все наша з вами функція.

Регулятор, яким він зараз має бути на нових умовах є конвергентний, тобто так, як у нас медіа є конвергентні. Наприклад, телебачення має правову платформу, хтось має ще і радіо, своє і сайт. Так само регулятор конвергентний. Він тепер регулює усі ці сфери.

Ми будемо не тільки карати, а й розʼяснювати

Важливо сказати, що регулятор буде не просто органом, який санкціонує, який переслідує за порушення. Часом нас питають: "Як ви будете карати?". Ми будемо не тільки карати. Наше перше завдання – просвітницька робота, робота із ньюзрумами, редакторами, редакціями, СЕО-каналів і платформ, авторами. Ми будемо проводити масу таких зустрічей і будемо роз’яснювати усі позиції, про які ми зараз говоримо і турбуємось. Люди перш ніж сказав "я не знав, тому порушив", щоб вони прочитали і зрозуміли, що від них вимагається.

Далі ми будемо справді стежити, щоб люди виконували цей закон і для цього розроблена дуже ліберальна система. Перш ніж зазначене порушення, наприклад, мова ворожнечі і дискримінаційні вислови, покарати серйозно, ми напишемо лист. У цьому і цьому моменті є порушення, будь ласка, не робіть так. Коли медіа це усуває на тому кінець. Якщо ні, ми можемо призначити штраф. Якщо знову після штрафу повторно, то ми ще один штраф призначимо. Таким чином до того, коли ми можемо заблокувати чи призупинити на кілька місяців, треба заробити п’ять штрафів. Безумовно і без суду і слідства ми блокуємо анонімних проросійських мовників.

Інформаційний контрнаступ України

-Коли буде цей контрнаступ, чи буде якась інша тактика?

Ми робимо це починаючи не з 24 лютого, а раніше. Ця робота про припинення російської пропаганди не зупиняється ні на одну секунду. Сьогодні ми збираємо свідчення їхніх злочинів, ми вважаємо те, що робить російська пропаганда - інформаційний тероризм, співучасть у війні. Ми всі ці факти надсилаємо у правоохоронні органи, прокуратури їх опрацьовує.

Ми співпрацюємо зараз із РНБО, з МЗС, щоб дипломатичними шляхами це передавалось. Наш наступ триває. Хто каже, що ми програли інформаційну війну, той панікер. Насправді ми у цій атаці постійно. Звичайно, на війні бувають різні моменти. Часом треба продумати тактику, стратегію, знайти партнера, дістати зброю. Це постійно ми робимо. Наш представник в Херсоні, коли там була окупація, він переховувався, за ним ходили. Він був на зв’язку з нами, ми знали, хто колаборант, де знаходиться. Так працює кожен, хто сьогодні представляє регулятор.

Медіа майбутнього. Яким воно буде за 10 років?

-Яким медіа буде завтра? Ти можеш спрогнозувати, якими будуть масові комунікації після нашої перемоги і потім через 10-15 років?

Я знаю, що з’являться нові форми. Мережі також розвиваються. Дуже багато нових видів. Сьогодні ми живемо у цифрову епоху. Сьогодні телефон – це телевізор і радіо. Ми не обов’язково дивимося телеприймач, ми у телефоні формуємо, які новини я хочу подивитися, кому я довіряю. Телеграм-каналі – це те, що ми взагалі не регулюємо і ніхто не регулює. Це ще одне місце, звідки ми терпимо величезні інформаційні атаки. На це також буд відповідь. Над цим багато працюють платформи, які виробляють нові технології.

Що буде через 10 років. Я лиш можу передбачати, що це будуть нові форми, де дуже важливою залишатиметься людина. Нам усім треба бути медіаграмотними, дуже добре розуміти, що відбувається. Ті, люди, яких ми звикли називати «бабусями» - відходять. На зміну їм старшають інші покоління, які мали з собою мобільні телефони. Навіть 90-річні сьогодні користуються смартфонами. Вони вже також обирають, звідки отримувати інформацію. Старше покоління завтрашнього дня, їм будуть говорити "що ви знаєте, якщо користуєтесь застарілим планшетом".