Представник Головного управління розвідки Андрій Юсов дав інтерв'ю телеканалу "Ми-Україна". У розмові з журналісткою Людмилою Гаврилюк він розповів проте, як у ГУР МО відзначають День Героїв, розкрив подробиці феєричних операцій розвідників та як охочим долучитись до родини воєнної розвідки, а також повідомив, де переховується російський диктатор Путін.

День українських Героїв, як відзначають в ГУР МО і чи відзначають? 

- Відзначають, в ГУРі велику увагу приділяють і ідеологічній роботі, і просвітницькій з особовим складом. І, звичайно, День Героїв - це невід’ємна складова української мілітарної державницької історичної традиції.

Наскільки це важливо для Героїв, для військових?

- Це дуже важливо і мотивуюче для тих, хто зараз боронить Україну; для рідних тих, хто загинув, захищаючи нашу державу; для формування майбутніх поколінь українців, щоб вони пам’ятали, хто вони, якого вони роду і щоб ворог вже ніколи не зміг забрати у нас нашу історичну пам’ять, як він намагався це зробити багато-багато століть.

Власне про історію. Ми завжди були нація, яка воює, протягом всіх століть ми виборювали незалежність. Але російська і радянська пропаганда це знівелювала. І якщо брати у світі про українських козаків знали хіба історики. Зараз же нами всі захоплюються. На Вашу думку, коли відбувся цей злам стереотипів?

- Україна постійно відроджувалась, коли ніхто не очікував. Так було і під час боротьби Української повстанської армії (УПА), так було під час боротьби дисидентів за свої права, і так було в 1991 році. Потім росія продовжила спроби загарбати Україну. І, здавалось, у неї знову майже-майже вийшло, якби не спротив українського суспільства, української нації, якби не українські Майдани і не Помаранчева революція, Революція Гідності і, так, Небесна сотня - перші добровольці, Сили безпеки і оборони України. Ось власне завдяки цьому комплексу національного спротиву про Україну згадав весь світ.

Весь світ нам давав три дні, це не тільки від росії було.

- Від росії - декілька днів, від декого в світі - декілька тижнів, але суті це не змінює. Україна вистояла і, власне, таким єдиним національним спротивом, єдністю суспільства, війська, влади.

Очевидно, це була мета росії - знівелювувати нас, робити такий образ “молодшого брата”, паралельно роззброювати нас. Багато в чому їм це таки вдавалось. На Вашу думку, коли росія почала робити акцент на пропаганді?

- Це постійна шовіністична геноцидна політика московських загарбників. Путін лише продовжує цю справу. Якщо в Радянському союзі говорили про братні народи, то сучасна ксенофобська верхівка росії просто не визнає існування українців та України як факту. З усім тим, ми є і в цілому можна сказати, що це імперське ІПСО провалилось.Тому що і українці себе усвідомлюють, як єдина нація, і напевно найбільше за весь період свого існування і боротьби за незалежність, і весь світ сьогодні за весь період нашої боротьби найбільше визнає і знаходиться на нашому боці.

На Вашу думку, як довго готувався напад на Україну з боку росії і чи одразу був силовий метод? 

- Це різні етапи. Безумовно, були спочатку спроби тихого захоплення через економічні важелі, так звані культурні важелі імперської політики, правові і, зрештою кульмінацією був Майдан, коли майже вийшло у ворога поглинути Україну, домовитись з корумпованими і колаборованими елітами. Але суспільство відкинуло це і повстало. Ми побачили перші спроби придушення протесту. Ми побачили жертви - Небесну сотню. І після того, ворог зрозумів, що просто надурити, як раніше часто виходило, українців вже не вдасться. А значить залишається лише силовий варіант. Втім, як бачимо, і цей варант у ворога не пройшов. 

Тобто, десь років 14 точно?

- На різні етапи були спроби. Ми можемо згадати історію з Тузлою. Можемо згадати ще давнішу історію 90-х років по Криму, втім Україна тоді успішно відбила цю атаку. Тобто спроби були, але комплексно, вочевидь, саме Революція Гідності стала такою точкою прийняття найважливіших рішень і для нас, і для ворога стосовно його планів з подальшої боротьби із загарбання України. 

А повномасштабний наступ готувався рік-два до того? На Київ, на Харків, вже такий загальний?

- Той повномасштабний наступ, який відбувся у 2022 році - це частина задуму, який ворогом виношувався давно. Я думаю, ми дещо пізніше зможемо більш детально про це говорити, втім зрозуміло, що такі крупні операції і великі рішення не готуються одномоментно. Ми бачили, як довго стягувались сили і засоби противника. Однак підготовка до нападу і остаточне рішення щодо нападу - це не одне і те саме, тому в цілому Путін для себе розглядав завдання в різний спосіб загарбати Україну і зламати наш спротив. Для цього використовувались різні інструменти і військовий компонент не відкидався цим воєнним злочинцем ніколи.

У 2022 році зброю до рук взяли не лише люди з військовим минулим, а і прості люди. Хто воює в лавах розвідки? Це теж чоловіки з військовим минулим чи є люди, які прийшли вперше в армію у 2022 році?

- Звичайно, кістяк ГУР - це кадрові військові, але завданням всіх Сил безпеки і оборони стала максимальна інтеграція тієї хвилі добровольців, які бажали долучитись до Сил оборони в цілому і в ГУР, безумовно, також. Так, це часто були люди, які не мали відповідної підготовки і отримали її вже від фахівців-спецпризначенців офіцерів ГУР МО. І колишні айтівці, спортсмени, педагоги, представники абсолютно різних професій, які взяли зброю до рук і у різних сферах, не лише штурмових підрозділах, проявили себе і сьогодні разом з кадровими офіцерами складають таку родину воєнної розвідки. 

Розвідка бере участь у надважких спецопераціях. Якщо описувати українського Героя кількома словами, як Ви б його описали? Який він український Герой?

- Декалог українських націоналістів, декалог ОУН сьома заповідь - “Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину, якщо цього вимагатиме добро справи”. От власне людина, яка перемагає себе, перемагає страх і робить речі, які треба зробити тут і зараз і ніхто інший не зробить. Героями точно не народжуються, ними стають. І вони ще продовжують народжуватися і продовжують воювати, бо боротьба триває. 
На жаль, коли ми говоримо про ворога, це справді споконвічний ворог. Мало хто у світі воює один з одним понад 1000 років, але Україна і Московія - це саме такий приклад. І думати, що завтра ця проблема зникне, хотілось би, але швидше за все, певні загрози з боліт ще будуть надходити. 

І ще, я б сказала, що українські Герої дуже сором’язливі. 

- Я думаю, що це голлівудські герої більш показові і ходять завжди в спеціальних костюмах, але в житті воно все прозаїчніше і ви можете на вулиці зустріти зовсім непримітну людину, але за її плечима справді велика кількість важливих і ризикових завдань. 

Ім’я розвідників з відомих причин засекречені, але чи є історії Героїв, які Вас здивували і захопили, про які можна розповідати на загал?

- Якщо ми говоримо про сучасний етап боротьби, то справді більшість імен, зокрема воєнних розвідників, ми зі зрозумілих причин не можемо розкривати. Втім є, наприклад, вже загиблі Герої і їхні імена відомі, при чому частина  - це Герої України, це люди, які отримали найвищу державну відзнаку від Верховного Головнокомандувача. І серед них є люди з непересічними історіями. Це Максим Шаповал, “кіборг”, якого змогли знищити лише через теракт. Це Олександр Чуб, який першим висадився на острові Зміїний, хто брав участь особисто у багатьох операціях і загинув, захищаючи українську Луганщину. Це Олег Бабій - людина, яка загинула на ворожій території, захищаючи відхід групи після того, як вона знешкодила декілька одиниць ворожої стратегічної авіації, це унікальна операція. Це Юрій Назарук, Руслан Попов і можна називати інші імена. На жаль, у нас є втрати, але це Герої, про яких ми маємо пам’ятати і говорити. Є ті Герої, яких ми зараз не можемо називати і в більшості ми не показуємо їхніх облич, але знаємо позивні - це “Шаман”, “Тимур”, “Титан”, це спецпідрозділи ГУР МО, які виконують неймовірні операції у небі, у воді та на землі. Можемо називати і інші позивні, які ворог дуже добре знає, тому що велику ціну заплатив і пов’язує свої втрати із цими прізвищами і назвами спецпідрозділів. Так, і “Артан”, і “Кракен”, і “Група Тимура”, “Група 13”, “Кабул 9” і багато інших, які можна і треба згадувати і говорити. 

Про які спецоперації можна розповісти, в яких брали участь представники ГУР МО?

- Оборона Києва та Київщини, звільнення Київщини, звільнення Харківщини, звільнення острова Зміїний, повернення під український контроль “вишок Бойка”, це феєричне винищення російського флоту, яке робиться українськими підрозділами за допомогою морських дронів і не лише. Ми бачимо буквально кожного тижня якісь добрі новини в цьому напрямку. Зараз вже сучасні події - це оборона Харківщини і ефективні дії підрозділів ГУР МО. Безумовно, окрема сторінка - це операції в тилу ворога. Повірте, є неймовірні, справді фантастичні історії, про які ми не можемо зараз детально говорити, але це ті операції, від яких по-справжньому перехоплює дух.

День українських Героїв заснували ще в 1941 році, але це свято поки що не державне. На Вашу думку, чи важливо це прийняти на державному рівні?

- Я особисто переконаний, що важливо. Ми відроджуємо і утверджуємо нові українські державні свята. День Героїв - це така традиція, яка справді потребує вшанування і визначення на державному рівні. Я думаю, та кількість українських Героїв, які сьогодні виявили себе, частина з них, на жаль, загинула, але частина - продовжує боротьбу, потребують такого визнання. І їхні рідні потребують, і пам’ять про них потребує, і майбутні покоління цього потребують, щоб ніколи не повторювати помилок попередників. Я впевнений, що День Героїв займає офіційне місце в українській державній традиції.

І щоб ми не забували, якою ціною це було.

- Це важливо. На жаль, ціна справді значна.

Ми, коли анонсували це інтерв’ю, просили глядачів писати питання і багато українців писали коментарі. Я буду зараз зачитувати їхні питання. І перше питання, одне з тих, яке найбільше цікавить, чому Керченський міст досі стоїть? Чого Новоросійський порт досі стоїть? Чому довго не влучали по Москві, наші ракети закінчились? 

- Класне питання, таке питомо українське, знаєте “як мед, то і ложкою”. Дивіться, у нас щотижня по декілька разів на тиждень, українці прокидаються від прекрасних новин про гуркіт і “бавовну” на росії. Ми часто офіційно не коментуємо, що справді там відбувається. Ви згадали Новоросійськ, то буквально нещодавно ворог заявив, що Севастополь та Новоросійськ атакували понад 100 дронів. Вдумайтесь тільки в цю цифру. Тобто все добре, просто на все свій час, робота триває.

Друге питання теж дуже популярне - як потрапити на службу в ГУР, якщо ти простий хлопець і зараз не у війську? Може десь можна заявку подати та пройти відбір?

- По-перше, кожному,  хто поставив це питання та цікавиться - вже окрема подяка і повага. Далі, якщо справді є бажання, все просто - є сайт ГУР МО, там є розділ “Кар’єра”, натиснути одну кнопочку і далі анкета, спілкування. Не скажу, що все просто - все складно, тому що це перевірки, це відповідний рівень підготовки, мотивації, професійності, але це можливо. В цілому, ГУР і окремі підрозділи проводять активні рекрутингові кампанії. Долучайтесь до родини воєнної розвідки.  

Чи берете ви до себе обмежено придатних, якщо за плечима вісім років служби?

- Саме формулювання питання є гарним прикладом для тих, хто досі вагається, чим він може допомогти країні. Я переконаний, що обмежено придатних громадян не буває. Завдання є абсолютно різні - і бойові, і не бойові. Є різні підрозділи, не всі з них ведуть активні штурмові дії, є підрозділи підтримки. Завдання є інтелектуального характеру, робота з сучасними технологіями, в тому числі такими вже відомими зараз як штучний інтелект, питання кібербезпеки і той, хто має відповідні професійні навички та волю, може долучитись і виконувати важливі завдання на різних напрямках. Тому так, це можливо. 

На початку війни було багато відео роботи “Кракен”, а тепер немає. Чи існує цей підрозділ зараз?

- Звичайно існує, зайдіть, будь-ласка, на офіційні ресурси і ГУР, і самого підрозділу. Саме зараз - під час активних дій на Часовому Яру та на Харківщині - ми бачимо надзвичайно вдалі дії зі знищення ворога, зі знищення особового складу, техніки противника, захоплення в полон ворогів. Якщо говорити про Часів Яр, то та сама новина, яка нещодавно широко розійшлась, про відбитий штурм, знищені 20 одиниць техніки і захоплених в полон росіян - це дії “Кракена” та “Артана”. “Кракен”, як і інші підрозділи ГУР МО, продовжують нищити ворога. 

Наступне питання - бачу в марафоні новин пана Буданова, який давав коментар журналістам з військового автомобіля в бронежилеті, з автоматом, очевидно, що із зони бойових дій. Запитання - як часто керівник ГУР бере участь у військових операціях і чи це важливо для його підлеглих?

- Так, є таке відео, ймовірно, з Харківщини. Там, де спецпідрозділи ГУР МО, зокрема “Група Тимура”, одними з перших зустріли ворога і ефективно завдають йому втрат та захищають нашу землю. Як часто Кирило Буданов бере особисту участь в операціях? Відповім так - регулярно. Так, ГУР пощастило із командиром і він безпосередньо бере участь і в подіях, операціях і заходах близько до “нуля”, і це мова не про те, щоб взяти участь заради участі, це важлива складова для підняття морально-психологічного стану та мотивації бійців. Коли командир фактично на “нулі” нагороджує особовий склад - це справді мотивує.

Наступне питання - що на рахунок збитого літака Іл-76 в Бєлгороді? Чи є підтвердження, що там не було наших полонених і взагалі, чи зрушилась ця історія? 

- На жаль, про зрушення ми зараз не можемо говорити. Держава-агресорка не відгукнулась на заклик України стосовно створення міжнародної комісії для проведення міжнародного розслідування за участю представників ООН і Червоного Хреста. Фактично, вона заблокувала цю ініціативу, що теж багато про що говорить.Тобто зараз є твердження російської сторони і не більше. Є інформація, що ворог продовжує і буде пробувати далі використовувати і тему збиття даного літака для проведення ІПСО, і тиску всередині країни, дискредитації нашої держави за кордоном, і орієнтовно на липень певні дії так званого Слідчого комітету рф заплановані, де фальсифікуються докази, шукаються якісь докази. Одразу після цього інциденту росіяни поставили завдання своїм підрозділам шукати уламки, зокрема ракет Patriot, на ТОТ, щоб пробувати ліпити якусь доказову базу. Водночас поки що ліпиться погано, інакше було б вже якась активність з їхнього боку. 

Тобто до липня вони все ж надіються зліпити якусь історію? 

- Орієнтовна інформація така. Зрозуміло, що дати можуть посуватись, але, за нашими даними, такі провокації готуються. 

Що краще горить - корабель чи нафтопереробний завод? В сенсі, що складніше в підготовці? 

- Краще горить все вороже, те що від щирого серця уражено добрими людьми і українськими патріотами. В сенсі підготовки, це все важко, тому що немає такого, що ворог розслабився і каже: “Магура, залітай” або “Сич, залітай”. Ні, такого немає. Вони звичайно намагаються робити висновки після кожного вдалого для нас ураження, захищати і кораблі, і військові об’єкти на ТОТ, в глибокому тилу. Але, зрештою, робляться правильні висновки, тому успішні операції тривають.

Що деморалізує нашого ворога на полі бою і в тилу? 

- Якомога більша кількість знищеного особового складу, якомога більша кількість знищеної техніки, яскраві наслідки “бавовни” і гуркоту, а також російські військовополонені в українському полоні. Це те, що справді ворога демотивує. Ворог не дуже прагне зокрема забирати свої полонених. Зараз зміна керівництва, зокрема і міноборони рф, і можемо констатувати, що питання полонених фактично блокувалося за попереднього керівництва. Можливо новому міністру буде більше діла і інтересу до долі своїх військовополонених.  

Про рекрутинг ще питають - чи буде повністю жіночий підрозділ? 

- Жінки в ГУР служать і виконують різноманітні, в тому числі, дуже складні бойові завдання. І тут немає якихось виключень і чогось особливого. Про окремий підрозділ не скажу, запитаю у командира принагідно. Таке цікаве питання, раніше з ним не стикався. 

А чи знаєте Ви, де знаходиться бункер Путіна? 

- Бункери Путіна. Так, інформація про це відома і постійно про це оновлюється. 

Ви сказали бункери. Скільки їх штук?

- Не будемо зараз це розкривати. Один з позивних російського диктатора  - це “бункерний”. Тобто він полюбляє це діло. Як граф Дракула ховається в цих глибоких підземеллях. 

А своїх двійників він пускає в бункери до себе чи ні?

- Ні, своїх двійників він пускає на інші завдання там, де з ними не так безпечно. 

Останнє питання від наших глядачів - за шкалою до 10, як важко мовчати? Я так розумію, коли знаєте, що щось відбулося, але має бути тиша.

- Не тільки, коли щось відбулось, а  коли відбувається. Звичайно, часто хочеться щось розповісти, пояснити, в тому числі, коли суспільство чи окремі коментатори в мережах щось неправильно сприймають і інтерпретують, то хочеться сказати, що все насправді не так. Але часто не можна, тому доводиться мовчати і це нормально. Мистецтво і навичка мовчати - одні з базових, тому це справді важливо. 

Дуже багата було ще коментарів просто подяки українським розвідникам. І пенсіонери писали, що вони донатять по 50 грн і це дуже захоплююче. І ще були російські боти, вони активно розганяли, коментували, як завжди російська пропаганда працює. Які ще ІПСО росіяни зараз готують?

- Насамперед велика подяка ще раз кожному українцеві і в цілому всім людям по всьому світу, які підтримують українські Сили безпеки і оборони. Стосовно ІПСО, ворог не зупиняється і Головне управління розвідки свого часу повідомляло і про операцію “Майдан-3” з метою дестабілізації нашої країни, і операцію “Смута”. Історію з “Крокусом” російська пропаганда не закинула, вона буде і далі пробувати цю абсурдну лінію продовжувати гнути про причетність начебто України. Хоча це не витримує жодної критики, в цьому немає жодної логіки. В тому числі звичайна історія - спробувати розхитувати ситуацію всередині, питання пропаганди, так званої, делегітимізації української влади - це ті напрямки, по яких ворог буде продовжувати працювати.

А “Майдан-3”  вже завершили, все, чи ще буде? 

- Це багатошарова операція, вона ще триває. В цілому, того ефекту, на який він розраховував, ворог не отримав. 

Ворог наступає на Харківщині, які тут в нього були ідеї, плани, задуми? 

- Ми не будемо зараз повністю давати наші оцінки, тому що це допоможе ворогу реагувати та скориговувати свої дії, але можемо констатувати, що те, що він планував, він не досяг навіть близько, завдяки, насамперед, діям українських Сил безпеки та оборони.

Які сили він задіяв на цьому напрямку, нові округи створювали, наскільки я знаю?

- В цілому, якщо ми говоримо про північний кордон, то це угрупування понад 50 000.

Чи є у них в планах місто Харків? 

- Наразі ми бачимо саме прикордонну операцію і те, що це відбувається, це не наступ на Харків.

Суми. Стосовно цього міста, чи теж ворог планує захват? 

- Якщо будуть підстави для занепокоєння, безумовно, про це будуть офіційно повідомляти. Ситуація там добре відома. І плани і ресурси ворога також.

Ви почали говорити, що в росії змінився міністр оборони. Що очікують від Білоусова? Які зміни він принесе, і чи принесе взагалі? 

- В цілому, це ж диктатура, там заміна якогось одного чиновника на іншого радикально не повинна на щось вплинути. Але це цікава особистість, людина з родини радянської номенклатури, людина, яка позиціонувала себе, як експерт та науковець, а разом з тим стала невід'ємною складовою “бюрократичної путінської машини”. Це людина, яка дуже багато розмірковувала на різні теми і в тому числі про те, що Захід для росії зовсім не ворог, як багато говорить російська пропаганда, і про те, що росія повинна бути ледь не зберігачем радикальних, традиційних західних і християнських цінностей. Таке призначення для російських військових може видаватись дивним, але завдання аудиту перерозподілу потоків вичавити все, що можна з російського ВПК для війни проти України. Ця особа давно разом з кремлівським диктатором, багато років. Цікаве призначення, яке насправді є визнанням певних проблем, які існують в російській “оборонці”, міністерстві і в цілому військовій сфері.

КНДР залишається найбільшим постачальником зброї для росії. Що саме зараз вони продовжують постачати і чи є розмови про постачання важкої бронетехніки? 

- Військова співпраця в цій сфері між Північною Кореєю (КНДР) і державою-агресором російською федерацією продовжується, номенклатура відома, насамперед мова йде про снаряди, про БК. І це головне, чим ця держава допомогла російській федерації у великих обсягах.

А піднімали питання про постачання важкої бронетехніки? 

- Таких речей наразі не зафіксовано. Сьогодні у російської федерації є достатньо власних запасів ще старої радянської техніки. Питання якості розконсервації, модернізації, ось це те, що їх цікавить, насамперед.

Іран. Чи зміниться зовнішня політика до Ірану після загибелі президента? 

- В Ірані складна, специфічна, своєрідна система організації влади і за результатами буде видно, в тому числі, і відповідні зміни.

І щоб завершити на позитивній ноті, Кирило Олексійович в останньому інтерв’ю казав, що місяць-два буде нам важко, на якому ми зараз етапі?

- Ми зараз перебуваємо на етапі, коли ми бачимо, як українські Сили безпеки і оборони, в тому числі підрозділи ГУР МО, ефективно нищать ворога на північних кордонах. Зрозуміло, що події продовжуються на Сході і героїчна оборона Часового Яру триває, як і спроба ворога просуватися на цих напрямках. Так, це важкий період, але Україна вистоїть. І ми бачимо, що після ось таких перших, відверто кажучи, часто негативних новин, ми сьогодні все більше маємо новин і контенту, якщо так можна висловитися, які показують проблеми ворога, втрати ворога. І такого матеріалу буде все більше і більше, і результатів буде більше.

Як писали "Ми-Україна" раніше, головному управлінню розвідки Міноборони України відомо, де знаходяться бункери Володимира Путіна. Про це представник ГУР Андрій Юсов повідомив в інтерв'ю "Ми-Україна".