Наше суспільство переслідує думку про ідеальне задоволення, і ми віримо, що щасливе життя вільне від помилок, невдач та хворобливих емоцій. Будь-яка незручність, яка загрожує зруйнувати потік позитивних емоцій, сприймається як недосконалість, яка має бути швидко усунена. Такий підхід сприяє формуванню перфекціонізму.

Хто такий перфекціоніст

Перфекціонізм - це риса характеру людини, яка характеризується прагненням до досконалості, найкращого результату. Перфекціоніст - це людина, яка прагне до ідеалу у всьому. Перфекціонізм може бути як цілком нормальною рисою особистості, так і проявом невротичних відхилень.

На сьогодні психологи розрізняють його на: позитивний (адаптивний та благотворний) та негативний (дезадаптивний та невротичний). Відрізняється один від одного сприйняттям реальності та ставленням до процесу досягнення. Позитивний перфекціонізм носить ситуативний характер, він спонукає наполегливо працювати і встановлювати високі особистісні стандарти задля досягнення реальних цілей. Негативний перфекціонізм властивий людям, чиї стандарти виходять за межі досяжного та розумного, це люди, які витрачають усі сили на досягнення неможливих цілей та визначають власну цінність виключно категоріями продуктивності та успіху. Досягши бажаного вони не почуваються успішними, щасливими.

Як розпізнати людину з негативним перфекціонізмом?

• Ніколи не задоволений. Не задоволений зробленим, не вміє гідно оцінювати власні досягнення;
• Вимірює себе та свої досягнення стандартами, яким неможливо відповідати;
• Глибоко нещасний незважаючи на своє багатство, славу, пишність;
• Дотримуються девізу: "Все чи нічого".
• Заперечує негативні емоції, помилки. (Перфекціоніст вважає, що щасливе життя складається з безперервного потоку позитивних емоцій, а ті, хто потрапляють у складні ситуації, емоційно переживають їх — невдахи та лузери, якими залишаться назавжди.);
• Перфекціоніст не дозволяє собі бути не ідеальним і вважає за краще спілкуватися тільки зі щасливими та успішними людьми;
• Хоче завжди бути на висоті і тому намагається виглядати бездоганно, уникаючи критики. Він сприймає кожне критичне зауваження як потенційну катастрофу, загрозу самолюбству. Коли його критикують – займає ворожу позицію;
• Зазнає нав'язливої потреби контролю. Намагається контролювати кожен аспект свого життя та життя близьких людей, співробітників. Якщо знаходить помилку, роздмухує її до гігантських розмірів, негайно виправляє її всіма можливими способами;
• Пред'являє оточуючим завищені вимоги, дуже суворо ставиться як до себе, так і до інших — усі мають жити за його правилами;
• Прагнення ідеального способу життя з ідеальним партнером. Побачивши недоліки свого партнера, може кидатися з однієї крайності до іншої: раніше вважав його ідеальним, а зараз бачить зовсім неповноцінним. При цьому в глибині душі перфекціоністи бояться бути відкинутими.

Визначальна характеристика перфекціонізму: заперечення невдачі та заперечення негативних емоцій. Заперечуючи негативні емоції, невдачу і все, що розходиться з ідеальним світоглядом, перфекціоніст тим самим відкидає реальність в цілому, тому що невдача є неминучою частиною успішного життя.

Психіка людини влаштована так, що всі наші почуття проходять по одних і тих же емоційних каналах і блокуючи негативні емоції, ми опосередковано блокуємо і позитивні. Не знаходячи виходу негативні емоції розвиваються, загострюються, але зрештою все-таки вириваються назовні. На жаль тому, біографії деяких успішних перфекціоністів закінчилися суїцидом.
Щоб жити успішним життям, потрібно дотримуватись реалістичних стандартів успіху, вміти радіти своїм досягненням та бути вдячним життю.

Як позбутися негативного перфекціонізму?

Оскільки перфекціонізм - це психологічна установка, ми можемо змінювати її через власну поведінку: активно спостерігаючи за своїми реакціями та оцінками, вчіться виділяти та цінувати навіть найменші свої досягнення. Як навчитися цінувати власні здобутки? Для цього насамперед потрібно їх усвідомити.

Особливість перфекціоніста в тому, що він вміє вміло витісняти та знецінювати все, що говорить про його успіхи. Тому спочатку потрібно щиро, без поспіху відповісти собі на запитання: "Що зараз для мене цінне? За що я можу сказати спасибі своєму життю?" Запишіть - за що ви відчуваєте подяку. Потім задайте собі наступне запитання: "За що з цього я можу бути вдячний сам собі?" - не поспішайте відповідати, подумайте.

Далі рекомендується вправа, розроблена американськими психологами Робертом Еммонсом і Майклом Маккаллохом. Щодня складайте список як мінімум із п'яти позицій: явищ, подій, людей тощо. за які ви сьогодні вдячні життю. Список може повторюватися, може змінюватись, доповнюватися. Виконуйте цю вправу протягом місяця, бажано вранці або перед сном.

Якщо ви виявили, що самостійно не справляєтеся, зверніться до фахівця. У роботі з перфекціонізмом ефективна когнітивна психологія. Основна передумова когнітивної терапії полягає в тому, що ми реагуємо не стільки на події, скільки на їх інтерпретацію нами, і тому одна й та сама подія у різних людей викликає зовсім різну реакцію.

Подія породжує думку (інтерпретацію), думка – емоцію. Дослідження в області когнітивної терапії передбачає, що більшу частину емоційного болю, що переживається нами, можна уникнути, оскільки вона викликана спотвореним мисленням і абсурдними думками.

Мета когнітивної терапії – відновити відчуття реальності шляхом позбавлення від спотвореного мислення. Виявивши, що думка абсурдна (когнітивне спотворення), ми змінюємо наше ставлення до події, отже, і ставлення до себе. Спотворений погляд породжує нездоровий страх перед невдачею. Раціональне мислення дозволяє переглянути ситуацію, що ефективно працює з перфекціонізмом.

Олена Рихальська, кандидат психологічних наук