ПТСР – це психічний та поведінковий розлад, який може розвинутись після травматичної події.

ПТСР можна отримати двома способами:

1. Будучи учасником травматичної події.
2. Бути свідком події, яка стала травмуючою.

Шлях від травматичної події до ПТСР:

1. Гостра стресова реакція (перші хвилини та 3-4 дні після стресової події).
2. Гострий стресовий розлад (до 4 тижнів).
3. Гострий ПТСР (від 1 до 4 місяців).
4. Хронічний ПТСР (від року після травматичної події).

Три способи реакції організму на стрес

Бий, біжи або замри.

Найвищим проявом гострої стресової реакції є реакція завмирання, коли людина знаходиться в так званому ступорі. Це може бути фізичне завмирання і емоційне. За 72 години стресова реакція проходить, зменшується інтенсивність, системи організму врегульовуються і людина стабілізується. Однак не завжди захисні механізми допомагають впоратися з травмою і, за дослідженням американських спеціалістів, лише у кожної п’ятої людини може розвинутись ПТСР у результаті гострої реакції на стрес. Тобто гостра стресова реакція – це нормальна реакція на стрес, але вона не обов’язково призводить до ПТСР.

До типових проявів ПТСР відносяться:

• епізоди повторного переживання травмівної події в теперішньому часі, в формі нав’язливих спогадів,  що супроводжуються страхом, жахіттям, флешбеками чи нічними кошмарами;
• уникнення думок та спогадів про травмівний досвід чи уникнення ситуацій, що нагадують про травмівну подію;
• стан суб’єктивного відчуття збереження загрози у вигляді гіпернастороженості чи посилення реакції переляку.

Звичайно  війна дуже важко впливає на кожного і це може відображатись в різних сферах життя: у відносинах в сім’ї, у взаємодії з друзями чи на роботі, відображається на здоров’ї.

Що повинно насторожити в поведінці людини

В сімейній  сфері – різкі зміни в поведінці, агресивно зривається на рідних, не може контролювати емоції, алкоголізація, занурення в себе, свої думки, плаче, уникає спілкування, ступор або навпаки моторне занепокоєння.

В сфері роботи – не справляється зі службовими обов’язками, запальність, коли раніше це було не притаманне, або патологічне уникнення, чи ігнорування завдань, загострене відчуття справедливості.

В сфері дружніх стосунків – уникнення спілкування, відчуття ущербності чи жертви, відчувають себе відчуженими від друзів і суспільства, песимістично налаштованими, байдужими до навколишніх подій, іноді немотивовано озлобленими.

В сфері здоров’я – перестав приділяти увагу своїй зовнішності, наносить собі самоушкодження, алкоголізація і наркоманія, тривога, депресія, суїцидальні думки.

В час коли є загроза життю, в нас автоматично вмикаються певні навички і реакції як інстинкт самозбереження. З часом, коли людина знаходиться вже в безпеці, ці реакції затухають.

Важливо зазначити, що не у всіх, хто зазнає травми розвивається ПТСР, і не кожен, у кого розвивається посттравматичний стрес, потребує психіатричного лікування. У деяких людей симптоми ПТСР з часом зменшуються самі і зникають. Інші стають краще за допомогою своєї системи підтримки (сім’я, друзі, побратими, психологи чи священнослужителі).

Є багато факторів, які впливають на відреагування людини на травмівну подію і чи може в неї виникнути ПТСР.

Реакція на травмівну подію може визначатись:

• віком людини (молоді люди часто реагують більш гостро);
• типом  нервової системи;
• генетичними факторами;
• типом зайнятості;  
• чи є ситуація частиною  життєвого досвіду; 
• кількістю часу на підготовку до події, розміром пошкоджень, що були нанесені людині (фізичні, емоційні, духовні);
• кількість смертей і руйнувань, свідком яких була людина;
• ступінню відповідальності, яку вона відчувала.

Ми нині багато чуємо про ПТСР, але іноді некоректне розуміння цього розладу призводить до надмірної тривоги за себе та близьких чи до стигматизації людей з цим розладом.

Міфи про ПТСР

Міф: Всі хто пережив війну та горе, матимуть ПТСР.

Міф: Якщо після травми у людини з’являється безсоння, депресивні думки, тривожність, гострі реакції  – це ПТСР.

Міф: ПТСР не лікується, людина божеволіє і вже ніколи не зможе нормально жити.

Поняття "тригер" і "флешбеки" треба теж розуміти правильно. Це нормально, що у кожної людини, що пережила травматичну подію можуть бути спогади, картинки, емоції, але якщо ви можете про це говорити, не уникаєте спогадів – це означає, що ваша психіка адаптивно зберегла матеріал.

Наразі в Україні кожен перебуває в стані стресу

Варто пам’ятати, що діагноз посттравматичного стресового розладу  може лише лікар-психіатр! Психолог робити це не може, а може тільки визначити симптоматику і скерувати до лікаря! Зараз часто можна почути «В мене ПТСР»! Не займайтесь самодіагностикою, тим більше самолікування! Ви можете лише нашкодити собі!

Ефективним в лікуванні ПТСР є поєднання медикаментозного лікування з психотерапевтичним втручанням. Рекомендована травмофокусована когнітивно-поведінкова терапія (ТФ-КПТ) і  десенсебілізація та переробка рухом очей (ДПРО), що включають експозицію (процедура, під час якої людина навмисне стикається з травмівними об’єктами чи ситуаціями) та когнітивне реструктуювання (процес в якому людина навчається ідентифікувати, оцінювати і змінювати травматичні думки, що впливають на неї).

Зараз звернення до психологів пов’язані більше з розладами адаптації, тривожними та депресивними розладами.  Психологічна допомога направлена на  стабілізацію психоемоційного стану, психологічну підтримку та навчання технікам самодопомоги.

Зараз в Україні кожен перебуває в стані стресу і це може мати складні наслідки, однак психіка людини здатна адаптуватись до різних умов і може сприяти  посттравматичному зростанню. Скільки українців і українок можуть постраждати від синдрому ПТСР ще невідомо, проте щоб уникнути розладу, слід вчасно звернутись до спеціалістів: сімейного лікаря, фахівця із психічного здоров’я чи психіатра.

Для того щоб попередити розвиток ПТСР важливо піклуватись про ресурсний стан через такі речі:

• нормально спати (під час сну відбуваються процеси відновлення в організмі);
• слідкувати за харчуванням (поживні речовини, які ми отримуємо для організму наповнюють наше тіло і дають енергію і ресурси для гарного фізичного самопочуття);
• відпочивати, наповнюватись приємними емоціями (це сприяє виробленню серотоніну і ендорфіну, які мають заспокійливий ефект, дають відчуття легкості і щастя);
• виконувати вправи які допомагають зменшити стрес (дихальні практики, медитація, майдфулнес, йога, фітнес).

Людина після отримання воєнного досвіду може потребувати певної адаптації до мирного життя або лікування ПТСР за потреби, але це не значить, що її стан відрізнятиметься від інших людей, які стикнулись з травматичними подіями в мирному житті. Багато людей, що пройшли через надзвичайні життєві випробування у вигляді війни, втрат, насилля та інше, через деякий час повертаються у звичне життя без психічних розладів (ПТСР), їхня пам'ять адаптивно трансформується, а не формується у травматичну пам'ять.

Дуже добре показано симптоматику і прояви ПТСР в фільмі "Railway man" (в адаптованому перекладі – "Відплата"). Про солдата, що повернувся з війни і полону. В фільмі показано, що ПТСР – це в буквальному змісті життя в двох паралельних реаліях, до того ж життя в реальності травми – значно реальніше об’єктивної. Наочно показано пост-травматична трансформація особистості. Фільм тяжкий. Дивіться якщо самі в ресурсі і не в гострому стресі.

Служби, які надають психологічна підтримку безкоштовно:

• Відділ психологічної допомоги на гарячій лінії 1551 з 8.00 до 20.00 на гарячій лінії.
• Платформа Help24 надає консультації в онлайн-чаті.
• Центр психологічного консультування  та травмотерапії Open Doors.
• Цілодобова психологічна допомога від Товариства Червоного Хреста 0 800 333 161.
• Всеукраїнська лінія психологічної допомоги ВартоЖити,  тел. 5522
• В багатьох містах України працюють безпечні простори для жінок "Вільна" та інші.
• Центр реадаптації та реабілітації «ЯРМІЗ» – це ветеранський простір з величезним досвідом роботи, де можна отримати психологічну підтримку і консультацію військовим і членам їх родин.

Відчувати тривогу, страх та занепокоєння в умовах війни це нормально. Це природна реакція психіки. Будьте уважні до свого самопочуття. Не бійтесь просити допомогу, так ви піклуєтесь про себе і про своє оточення.

 І будьте здорові.

Тетяна Тарнавська, психолог, начальник кабінету психологічної реабілітації Військово-медичного клінічного лікувально-реабілітаційного центру Збройних Сил України, співавторка "Довідника практичних рекомендацій" для осіб з інвалідністю внаслідок війни